Рішення

від 20.05.2015 по справі 907/404/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.05.2015 Справа № 907/404/15

Розглянувши матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку „ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Тілара", м. Рахів

Про стягнення заборгованості на суму 152280,32 грн. за кредитним договором від 04.03.2011р.

Головуючий Суддя О. С. Йосипчук

За участю представників сторін:

Від позивача - Баблюк О. Б., представник по дов. 15.11.2013р. № 5209-О

Від відповідача - не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк „Приватбанк", м. Дніпропетровськ заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Тілара", м. Рахів про стягнення заборгованості на суму 152280,32 грн. боргу за користування кредитними коштами.

Представник позивача просить задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги викладеними в позовній заяві доводами та доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору банківського обслуговування Б/н від 04.03.2011р., який був укладений між сторонами на підставі заяви відповідача про відкриття поточного банківського рахунку, та не повернув у строк, вказаний у договорі кредит і відсотки за його використання, внаслідок чого утворився борг на загальну суму 152280,32 грн., з якої основний борг за кредитним договором складає суму 62500 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 49715,35 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 28814,97 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом - 11250,00 грн.

Відповідач на неодноразові виклики суду жодного разу не з'явився в судове засідання для розгляду даної справи, незважаючи на те, що явка в судове засідання уповноважених представників обох сторін визнана судом обов'язковою (ухвали суду у цій справі від 07.04.2015р., від 05.05.2015р.), а також не виконав вимог суду та не надав своїх пояснень по суті заявлених до нього вимог, з огляду на що цей спір вирішено в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Суд встановив:

Із матеріалів справи вбачається, що 04.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством комерційним банком „Приватбанк" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Тілара", м. Рахів (відповідачем) був укладений договір банківського обслуговування без номеру, шляхом приєднання відповідача до „Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на відповідному сайті банку, на підставі поданої відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку та у відповідності до ст.634 Цивільного кодексу України.

Згідно з означеним договором позивач відкрив відповідачу поточний рахунок: 26001060711971, на якому, відповідно до договору, та при наявності вільних грошових коштів, банк здійснив обслуговування кредитного ліміту відповідача за рахунок власних коштів. Про операції на кредитному рахунку, банк повідомляв у спосіб, прописаний у договорі; - або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку між сторонами. Слід зауважити, що Порядок встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифів банку, розміщених у мережі Інтернет на сайті позивача, які разом з підписаною заявою відповідача про відкриття поточного рахунку в установі цього банку, складають вказаний вище договір банківського обслуговування.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування Б/н від 04.03.2011р. перед відповідачем виконав у повному обсязі, надавши йому кредитний ліміт в розмірі 112500 грн., про що свідчить довідка банку про встановлення кредитних лімітів від 24.03.2015р.№08.7.0.0.0/150324152825, що міститься в матеріалах справи.

Натомість, відповідач, взяті на себе зобов'язання за цим кредитним договором не виконав в повному обсязі та не повернув отримані у кредит кошти у сумі 62500 грн. і не сплатив відсотки за користування коштами у сумі 49715,35 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема наданою суду випискою банку з рахунку відповідача за період з 22.04.2013р. по 16.02.2015р. та поданим позивачем розрахунком заборгованості підприємця по вказаному вище договору банківського обслуговування станом на 16.02.2015р. Внаслідок такої бездіяльності виник борг, який підлягає примусовому стягненню в силу наступного.

Наявність у відповідача зазначеної суми боргу перед позивачем підтверджується матеріалами справи, зокрема наданою суду випискою банку з рахунку відповідача за період з 22.04.2013р. по 16.02.2015р., поданим позивачем розрахунком заборгованості підприємця по вказаному вище договору банківського обслуговування станом на 16.02.2015р., довідкою банку про встановлення кредитних лімітів від 24.03.2015р.№08.7.0.0.0/150324152825 тощо.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, в строк та в порядку, що встановлені договором.

Нормами ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Окрім вимог про повернення отриманих у кредит коштів, позивач просить стягнути з відповідача, й нараховану згідно з п. 3.2.1.5.1 договору банківського обслуговування (Умов та правил надання банківських послуг), й пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу в розмірі 28814,97 грн., а також просить стягнути й заборгованість з комісії на суму 11250,00 грн.

Заслухавши представника позивача та вивчивши наявні у справі матеріали суд встановив, що вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ „Фірма Тілара", м. Рахів пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу в розмірі 28814,97 грн. заявлено відповідно до п. 3.2.1.5.1 договору банківського обслуговування, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань по цьому договору, зокрема, зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2; 3.2.1.4.1; 3.2.1.4.2; 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8; 3.2.1.2.2.3; 3.2.1.2.3.4 та винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2; 3.2.1.4.4; 3.2.1.4.5; 3.2.1.4.6. і відповідно до п. п. 3.2.1.5.4. договору банківського обслуговування та не заперечується відповідачем (письмові пояснення відповідача суду не надані).

Згідно з ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи те, що договором банківського обслуговування Б/н від 04.03.2011р., зокрема п. п. 3.2.1.5.4. Умов та правил надання банківських послуг передбачено інший порядок нарахування неустойки, а саме нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років, з дня коли відповідне зобов'язання мало бути виконано товариством, відповідачу було нараховано пеню в розмірі 28814,97 грн. з урахування зазначених умов договору банківського обслуговування.

Також, оскільки таке зобов'язання передбачене умовами кредитного договору, до якого відповідач приєднався, слід визнати підставною і вимогу позивача про стягнення з відповідача суми 11250,00 грн. комісійної винагороди за користування кредитом.

Отже, з огляду на наведене вище, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору на загальну суму 152280,32грн., з якої основний борг за кредитним договором складає суму 62500 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - суму 49715,35 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - суму 28814,97 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом - суму 11250,00 грн., документально підтвердженими, обґрунтованими і не спростованими відповідачем.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 3045,61 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Тілара" (90600, Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, буд. 48, код ЄДРПОУ: 37131429) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ: 14360570) суму 152280,32 грн., в тому числі суму 62500 грн. основного боргу за кредитним договором Б/н від 04.03.2011р.; суму 49715,35грн. заборгованості за процентами за користування кредитом; суму 28814,97 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; суму 11250,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також суму 3045,61 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2015р.

Суддя Йосипчук О. С.