Рішення

від 24.06.2014 по справі 905/2311/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2014 Справа № 905/2311/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, ЄДРПОУ 30939178,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна», м.Донецьк, ЄДРПОУ 34828710,

про стягнення 2 028,12 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Тарасенко І.В. - за довіреністю, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.06.2014р. по 24.06.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна», м.Донецьк, про стягнення суми додаткових витрат, понесених із-за надходження продукції у змерзлому стані, в розмірі 2 028,12 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення із відповідачем договору про постачання вугільної продукції №20482ДС від 08.04.2010р. та встановлення обов'язку останнього додатковою угодою №2 від 09.02.2012р. до цього правочину з поставки у лютому 2012р. на адресу позивача вугільного концентрату, частина якого (вугілля кам'яне марки т-тощий) фактично була поставлена ним у змерзлому стані, у зв'язку з чим витрати Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» понесені із-за надходження такої продукції у 10-ти вагонах (застосовані заходи отримувачем - розвантаження вагонів вручну) збільшені на 2 028,12 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

На підтвердження викладених обставин позивач надав розрахунок витрат з оплати за користування вагонами, пов'язаних з прибуттям вагонів у змерзлому стані від постачальника сировини ТОВ «ЄТК Україна», у копіях: претензія на суму 2 028,12 грн. №б/н б/д, договір №20482дс від 08.04.2010р. із доповненням №б/н від 31.12.2010р. до нього, залізничні накладні №48014609 від 17.02.2012р. та №48060776 від 18.02.2012р., акти загальної форми №61 від 18.02.2012р. та №62 від 19.02.2012р., лист позивача №24-04/13-207 від 20.02.2012р., лист-відповідь відповідача №1202/21-02 від 21.02.2012р., відомості №23020394, №22020385 та №26020431.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.526, п.4 ст.611, ст.623 Цивільного кодексу України, ст.1, 2, 54, 82 Господарського процесуального кодексу України, а також посиланням на положення договору №20482ДС від 08.04.2010р. та додаткової угоди №2 від 09.02.2012р.

29.04.2014р. представником відповідача через канцелярію господарського суду надано заяву №б/н б/д, якою до матеріалів справи долучено копії документів на підтвердження правового статусу підприємства та довіреності на представника, а також відзив №1404/04-01 від 04.04.2014р.

За змістом представленого суду відзиву, відповідачем позовні вимоги не визнано у повному обсязі, оскільки останній вважає здійснене 17.02.2012р. та 18.02.2012р. постачання товару позадоговірним, на підставі актів прийому-передачі товару, а відтак, за відсутності додаткової угоди №2, ніякі зобов'язання щодо компенсації за простій вагонів продавцем - ТОВ «ЄТК Україна» за означеними поставками на себе не прийнято.

У підтвердження такої правової позиції відповідач надав копію рішення господарського суду Донецької області №5006/8/90/2012 від 31.10.2012р., постанови Донецького апеляційного господарського суду №5006/8/90/2012 від 15.01.2013р., рішення господарського суду Донецької області №5006/46/19/2012 від 07.06.2012р.

Ухвалою господарського суду від 30.04.2014р. строк розгляду справи продовжено по 24.06.2014р. на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наявність клопотання відповідача №б/н від 30.04.2014р.

Представник позивача в судове засідання 24.06.2014р. не з'явився, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи об'єктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, загальну тривалість провадження по даній справі, а також належного забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про можливість розглянути спір, за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Врахував правові позиції сторін, дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа, зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст.ст. 611, 623 Цивільного кодексу України, наслідками порушення зобов'язань є, зокрема, відшкодування збитків, встановлене договором або законом. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Аналогічні норми права містять ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст.611 Цивільного кодексу України має наслідком, у тому числі необхідність відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.4 ч.3 статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з цього, саме позивач повинен довести, що збитки були заподіяні діями відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та спричиненням збитків і розмір відшкодування.

В силу ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з представлених позивачем документів, що містяться у матеріалах справи, 08.04.2010р. між Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна», м.Донецьк, (Продавець) укладено договір №20482ДС про постачання вугільної продукції.

Відповідно до п.1.1 цього договору, Продавець прийняв на себе зобов'язання передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного правочину вугільну продукцію. Номенклатура, марка, кількість, ціна, строки та умови поставки якого узгоджуються сторонами у додаткових угодах, що є невід'ємними частинами договору.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що Продавець зобов'язаний прийняти необхідні заходи проти змерзання товару у відповідності з вимогами «Правил перевезення вантажів, які змерзаються», затверджених наказом Міністерства транспорта України №644 від 21.11.2000р. У разі прибуття товару у змерзлому стані Покупець викликає представника Продавця (вантажовідправника) протягом доби, у яку надійшов товар, а також складає акт загальної форми за участю представника залізниці. В акті засвідчується факт прибуття товару у змерзлому стані, зазначаються заходи, застосовані отримувачем для розвантаження вагонів, а також час, витрачений на розморожування та вивантаження. У разі неприбуття представника Продавця протягом доби з моменту отримання повідомлення зазначений акт є підставою для вирішення із вантажовідправником і Продавцем питання про відшкодування додаткових витрат на розморожування та вивантаження, пов'язані з незастосуванням профілактичних заходів. У разі прибуття представника Продавця такою підставою є відповідний акт, підписаний представниками обох сторін.

У пункті 7.1 договору №20482ДС від 08.04.2010р. встановлено строк його дії, який полягає з дати його підписання та до 31.12.2010р. включно, а по фінансовим зобов'язанням - до повного їх виконання сторонами.

Позивач при поданні позову посилається на постачання товару за перевізними документами - залізничні накладні №48014609 від 17.02.2012р. та №48060776 від 18.02.2012р. на підставі означеного договору та додаткової угоди №2 від 09.02.2012р. до нього.

Разом з тим, судовими рішеннями господарського суду Донецької області від 07.06.2012р. у справі №5006/46/19/2012 та від 31.10.2012р. у справі №5006/8/90/2012, що (останнє) залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.013р., встановлено виникнення зобов'язань за вказаними спірними господарськими операціями в порядку ст.11 Цивільного кодексу України з конклюдентних дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного зобов'язання породжують права та обов'язки.

Дані обставини під час розгляду даної справи не спростовано, суду, не зважаючи на неодноразові вимоги, не представлено додаткової угоди №2 від 09.02.2012р. до договору про постачання вугільної продукції №20482ДС від 08.04.2010р.

З огляду на таке та ґрунтуючись на приписах ст.35 Господарського процесуального кодексу України, правовідносини сторін з поставки вугілля кам'яного марки «Т» 0-100 у лютому 2012р., а саме: 17.02.2012р. у кількості 343,5т. (№з/в64530215 у кількості 68,30т.; №з/в64309453 у кількості 68,20т.; №66442831 у кількості 69,00т.; №65082562 у кількості 69.00т.; №з/в67855775 у кількості 69.00т.) та 18.02.2012р. у кількості 345,8т. (№з/в65645867 у кількості 68,60т.; №з/в 60505567 у кількості 69.00т.; №з/в 67906156 у кількості 71,00т.; №з/в 67856120 у кількості 70,00т.; №з/в 67904011 у кількості 67,20т.) носять позадоговірний характер, а отже додаткові витрати пов'язані з ними, за наявності винних дій/бездіяльності відповідальної особи, мають іншу правову природу ніж збитки та вимоги з цього приводу повинні ґрунтуватись на інших нормах матеріального права ніж заявлені позивачем.

За загальним правилом, результатом господарських порушень є майнова шкода, що підпадає під нормативне регулювання ст.1166 гл.82 Цивільного кодексу України.

У розумінні приведених норм, наявність шкоди характеризується зафіксованим документально зменшенням будь-якого майна та наявністю вини як такої.

Виходячи зі змісту «Правил перевезення вантажів, які змерзаються», затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., відповідальною особою за вжиття заходів щодо зменшення до безпечної для змерзання межі вологості вантажу, який змерзається, при пред'явленні його до перевезення, а також інших відповідних заходів, є відправник.

Одночасно, як свідчать наведені перевізні документи вантаж у вагони завантажено вантажовідправником, яким є ТОВ «Ю-С», м.Харцизьк Донецької області.

Приймаючи до уваги зміст ст.ст.22, 599, 611, 612, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України та ст.ст.4-2, 4-3, 32-36, 43 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є, зокрема, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і заподіяними збитками, вина особи, що заподіяла збитки. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності і є підставою для відмови у стягненні збитків.

Враховуючи наведені норми законодавства та викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні ст.ст.4-2, 4-3, 32-36 Господарського процесуального кодексу України доказів факту, що свідчить про наявність збитків у правовому їх сенсі, та як наслідок причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і заподіяними збитками. Отже, вимоги щодо стягнення з останнього збитків як суми додаткових витрат, понесених із-за надходження продукції у змерзлому стані, в розмірі 2 028,12грн. не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна», м.Донецьк, про стягнення суми додаткових витрат, понесених із-за надходження продукції у змерзлому стані, в розмірі 2 028,12грн., відмовити.

2. В судовому засіданні 24.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2014р.

Суддя О.В. Кротінова