Рішення

від 19.05.2015 по справі 908/1867/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/80/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2015 Справа № 908/1867/15-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601 Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецточмашремонт" (83117 м. Донецьк, вул. Жарікова, 19, кв. 13)

про стягнення 93 450 грн. 67 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Цацуліна Т.О., дов. № 181114-4/63 від 18.11.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", Донецька область, м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецточмашремонт", м. Донецьк про стягнення 46 881 грн. 70 коп. боргу за активну електроенергію, спожиту за період березень, квітень 2014 року, 320 грн. 65 коп. боргу за реактивну електроенергію, спожиту за період березень, квітень 2014 року, 34 261 грн. 23 коп. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії у березні 2014 року, 1 252 грн. 18 коп. 3% річних нарахованих з 28.03.2014 р. по 24.02.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р., 5 816 грн. 38 коп. втрат від інфляції нарахованих з 01.04.2014 року до 30.09.2014 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р., 4 918 грн. 53 коп. пені нарахованої з 28.02.2014р. по 16.10.2014р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", якщо місцевий господарський суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то заява подається до господарського суду за територіальною підсудністю судових справ

Відповідно до розпорядження голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р розгляд господарських справ Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справи між суддями від 24.03.2015р., справу № 908/1867/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 25.03.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1867/15-г, присвоєно справі номер провадження 27/80/15 та призначено судове засідання на 27.04.2015р.

Ухвалою суду від 27.04.2015р. розгляд справи відкладався на 19.05.2015р., відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача.

19.05.2015р. продовжено судовий розгляд справи № 908/1867/15-г.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У засіданні суду 19.05.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Просить суд стягнути з відповідача 46 881 грн. 70 коп. боргу за активну електроенергію, спожиту за період березень, квітень 2014 року, 320 грн. 65 коп. боргу за реактивну електроенергію, спожиту за період березень, квітень 2014 року, 34 261 грн. 23 коп. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії у березні 2014 року, 1 252 грн. 18 коп. 3% річних нарахованих з 28.03.2014 р. по 24.02.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р., 5 816 грн. 38 коп. втрат від інфляції нарахованих з 01.04.2014 року до 30.09.2014 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р., 4 918 грн. 53 коп. пені нарахованої з 28.02.2014р. по 16.10.2014р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 27.04.2015р. та 19.05.2015р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-062052/14, якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу" зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому, слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі, коли учасник судового процесу не значиться у згаданому

реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не

вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 нього пункту, У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення" суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, - які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого суду, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи", що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійсни їй повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час ї місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вичиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111 10 ГПК України.

Ухвали суду від 25.03.2015р. та 27.04.2015р. були розміщені на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Крім того, у матеріалах справи господарським судом виявлено номер телефону, та для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, робітники суду телефонували за даним номером телефону 385-46-56. Проте, протягом зазначеного часу даний телефон не відповідав.

Тобто, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецточмашремонт", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Господарським судом встановлено, що 06.12.2004р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькобленерго" (постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецточмашремонт" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 600.

27.03.2012р. у відповідності до рішення загальних зборів акціонерів Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго». Відбулася державна реєстрація статуту ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в новій редакції. 30.03.2012р. внесенні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій та видана Довідка з ЄДРПОУ. Інші реквізити підприємства залишилися без змін.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до розділу 1 договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно розділу 2 договору, під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затверджених в установленому порядку.

Згідно п. 2.3.4 договору споживач зобов'язується: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію" та додатка № 6 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання з постачання відповідачу електричної енергії, та поставив за період березень, квітень 2014 року активної електроенергії в обсязі 73 242 кВт*г та реактивної електроенергії в обсязі 8 528 кВар/г, що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії).

Позивач у відповідності до умов договору оформив та надав відповідачу за період березень, квітень 2014р. рахунки за активну електроенергію на суму 90 738 грн. 05 коп. та за реактивну електроенергію на суму 320 грн. 65 коп.

Відповідно до п. 7 Додатку № 5 до договору остаточний розрахунок споживача за спожиту протягом розрахункового періоду електроенергію, а також інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ, здійснюється споживачем на підставі виставлених постачальником електричної енергії рахунків протягом 5 банківських днів з дня їх отримання.

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 22 Акт прийняття-передавання товарної продукції.

Відповідно до пункту 6.11 ПКЕЕ остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. У таких рахунках обов'язково зазначається кінцева дата їх оплати згідно з договором про постачання електричної енергії.

Відповідно до умов статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Відповідач у порушення умов договору не в повному обсязі сплатив вартість спожитої електричної енергії, у зв'язку з чим, у останнього утворився борг за активну електричну енергію у розмірі 46 881 грн. 70 коп. за період березень, квітень 2014 року, та за реактивну електроенергію в розмірі 320 грн. 65 коп. за період березень, квітень 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", абзац 2 п. 5.1, п.п. 1 та 2 п. 10.2 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження Правил користування електричною енергією" № 28 від 31.07 1996р. зі змінами та доповненнями внесеними Постановою НКРЕ від 25.12.08р. № 1449, зареєстрованими в Мін'юсті України 18.11.2005р. за № 1399/11679 споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та оплачувати обсяги спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно умов договору.

Пунктом 10 п.п. 10.2 Правил зазначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору і відповідно оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до ст. 277 Господарського кодексу України, ст.ст. 7, 24, 26 Закону України "Про електроенергетику" додержання вимог Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЄ від 31.07.96р. № 28 з наступними змінами (надалі-Правила) є обов'язковим для суб'єктів електропостачання.

Згідно вимог абзацу 3 п. 6.18 Правил відповідач має здійснювати оплату спожитої на цьому об'єкті електроенергії.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення з відповідача 46 881 грн. 70 коп. боргу за активну електроенергію, спожиту за період березень, квітень 2014 року, 320 грн. 65 коп. боргу за реактивну електроенергію, спожиту за період березень, квітень 2014 року.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 252 грн. 18 коп. 3% річних нарахованих з 28.03.2014 р. по 24.02.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р., 5 816 грн. 38 коп. втрат від інфляції нарахованих з 01.04.2014 року до 30.09.2014 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014 року.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних та інфляційні нарахування.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії належним чином відповідач не довів.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 1 252 грн. 18 коп. 3% річних нарахованих з 28.03.2014 р. по 24.02.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р. та 5 816 грн. 38 коп. втрат від інфляції нарахованих з 01.04.2014 року до 30.09.2014 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014 року заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 918 грн. 53 коп. пені нарахованої з 28.03.2014р. по 16.10.2014р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014 року.

Згідно з п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 - 2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених Додатком № 5 «Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Нарахування позивачем пені, у зв'язку з порушенням умов договору № 600 від 06.12.2004р. у розмірі 4 918 грн. 53 коп. не суперечить нормам діючого законодавства України, тому задовольняється судом.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» у разі перевищення договірних величин електроспоживання споживач зобов'язаний сплатити постачальнику двократну вартість електричної енергії різниці фактично спожитої та встановленою договірною величиною електроспоживання.

Згідно п. 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступній рік споживач не пізніше 30 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

Заявлений відповідачем обсяг споживання електроенергії було оформелно окремим додатком «Договірні величини споживання електроенергії на 2014 рік», згідно якого договірна величина електроспоживання на березень 2014 року становить 11. 000 тис. кВт*г.

28.02.2014р. відповідач звернувся до позивача з заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії в сторону збільшення на березень 2014р. на 13 400 кВт.

Повідомленням № 600/201434 від 04.03.2014р. відповідачу скориговано договірні величини споживання електричної енергії на березень 2014р. з 11.000 тис. кВт/год до 24.400 тис. кВт/г.

У березні 2014 року відповідач фактично спожив (використав) енергії у більшому обсязі, а саме:

ДоговірніФактичноРізниця міжТариф (грн.)Сумма величиниспожитодоговірною та перевище постач.ел/енергії поспожитою ння (грн.) Місяць/рікел/енергії помісяцяхел/енергієїю (в місяцах (кВт*год)кВт*год) (кВт*год) Березень 20)4 24 400 57 586 33 186 1,0324 34 261,23 Позивач належним чином оформив та надав відповідачу рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за березень 2014р. на суму 34 261 грн. 23 коп.

Зобов'язання щодо сплати рахунку за перевищення договірних величин відповідачем не виконано.

У зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача борг за перевищення договірної величини електроспоживання у березні 2014 року у розмірі 34 261 грн. 23 коп. є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецточмашремонт", м. Донецьк 46 881 грн. 70 коп. боргу за активну електроенергію, спожиту за період березень, квітень 2014 року, 320 грн. 65 коп. боргу за реактивну електроенергію, спожиту за період березень, квітень 2014 року, 34 261 грн. 23 коп. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії у березні 2014 року, 1 252 грн. 18 коп. 3% річних нарахованих з 28.03.2014 р. по 24.02.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р., 5 816 грн. 38 коп. втрат від інфляції нарахованих з 01.04.2014 року до 30.09.2014 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р., 4 918 грн. 53 коп. пені нарахованої з 28.02.2014р. по 16.10.2014р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 19.05.2015року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецточмашремонт", м. Донецьк задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецточмашремонт" (83117 м. Донецьк, вул. Жарікова, 19, кв. 13, код ЄДРПОУ 32777192) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601 Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268) 46 881 (сорок шість тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 70 коп. боргу за активну електроенергію, спожиту за період березень, квітень 2014 року, 320 (триста двадцять) грн. 65 коп. боргу за реактивну електроенергію, спожиту за період березень, квітень 2014 року, 34 261 (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят одна) грн. 23 коп. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії у березні 2014 року, 1 252 (одна тисяча двісті п'ятдесят дві) грн. 18 коп. 3% річних нарахованих з 28.03.2014р. по 24.02.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р., 5 816 (п'ять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 38 коп. втрат від інфляції нарахованих з 01.04.2014 року до 30.09.2014 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р., 4 918 (чотири тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 53 коп. пені нарахованої з 28.02.2014р. по 16.10.2014р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період березень, квітень 2014р., 1 869 (одна тисяча вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 22.05.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.