Рішення

від 18.05.2015 по справі 910/8597/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015№910/8597/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/8597/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рус-Ко», м. Київ,

до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м. Київ,

про зобов'язання виконати платіжні доручення,

за участю представників:

позивача - Соколовської Я.В. (довіреність від 24.03.2015 №б/н);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рус-Ко» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Банк) виконати платіжні доручення, а саме: від 17.03.2015 № 62 на перерахування коштів у сумі 220 000 грн.; від 17.03.2015 № 63 на перерахування коштів у сумі 70 000 грн.; від 17.03.2015 № 64 на перерахування коштів у сумі 20 000 грн.; від 23.12.2014 № 06 на перерахування коштів в іноземній валюті у сумі 8 750,50 доларів США.

Позов мотивовано тим, що:

- 28.02.2003 позивачем (клієнт) і відповідачем було укладено договір № 7/228 на розрахунково-касове обслуговування (далі - Договір);

- 18.12.2014 Товариство подало Банку запит на купівлю іноземної валюти для здійснення розрахунків з контрагентом-нерезидентом ITA-MEDCo за контрактом від 17.09.2007 № ITA-RUS-09/07 (далі - Контракт);

- 23.12.2014 позивач подав відповідачу на виконання платіжне доручення в іноземній валюті від 23.12.2014 № 06 на суму 8 750,50 доларів США;

- 18.03.2015 Товариство подало Банку на виконання такі платіжні доручення: від 17.03.2015 № 62 на перерахування коштів на власний рахунок в іншому банку р/р № 26001052622319 у публічному акціонерному товаристві Комерційному банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), МФО 320649 у сумі 220 000 грн.; від 17.03.2015 № 63 на перерахування коштів на власний рахунок в іншому банку р/р № 26002549965700 в акціонерному товаристві «УКРСИББАНК» (далі - АТ «УКРСИББАНК»), МФО 351005 у сумі 70 000; від 17.03.2015 № 64 на перерахування коштів на власний рахунок в іншому банку р/р № 26002549965700 в AT «УКРСИББАНК», МФО 351005 у сумі 20 000 грн.;

- відповідач вказані платіжні доручення не виконав та грошові кошти на визначені позивачем рахунки не перерахував;

- 26.03.2015 позивач надіслав відповідачу запит про стан виконання платіжних доручень, який було залишено Банком без відповіді та належного реагування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2015 порушено провадження у справі.

Позивач 27.04.2015 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні 18.05.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 18.05.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; вимоги ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва були надіслані відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 18.05.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.02.2003 Банком і Товариством (клієнт) укладено Договір, за умовами якого:

- Банк зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок у національній валюті № 26000710228980 і поточні рахунки в іноземній валюті: в доларах США - № 26000720228840; в євро - № 26003730228978; в російських рублях - № 26009740228810, та здійснювати розрахункові та касові операції за рахунками відповідно до законодавства України, нормативно-правових актів НБУ (пункт 1.1 Договору);

- Банк відкриває клієнту поточні рахунки у національній та іноземній валюті на умовах та в порядку, що встановлені чинним законодавством України, нормативними актами НБУ, а також внутрішніми документами, що регламентують дане питання (пункт 2.1 Договору);

- Банк зобов'язується вести комплексно-касове обслуговування клієнта та виконувати за його дорученням усі розрахункові та касові операції, які не суперечать законодавству та нормативним актам (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 Договору);

- Банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта у визначений час з 9 00 до 16 00 , крім суботи, неділі та святкових днів (підпункт 3.1.2 пункту 3.1 Договору);

- у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України (пункт 6.1 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання, діє протягом невизначеного терміну та може бути розірваний у встановленому Договором порядку (пункт 10.1 Договору).

Частинами першою-третьою статті 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з частиною статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

18.12.2014 Товариство подало Банку запит на купівлю іноземної валюти для здійснення розрахунків з контрагентом-нерезидентом компанією ITA-MED Co за Контрактом.

Після проведення операції купівлі іноземної валюти (доларів США) 23.12.2014 позивач з метою виконання умов Контракту подав відповідачу на виконання платіжне доручення в іноземній валюті від 23.12.2014 № 06 на суму 8 750,50 доларів США, одержувач - компанія ITA-MED Co.

Банк вказане платіжне доручення не виконав та грошові кошти у сумі 8 750,50 доларів США компанії ITA-MED Co не перерахував.

18.03.2015 Товариство подало Банку на виконання такі платіжні доручення: від 17.03.2015 № 62 на перерахування коштів на власний рахунок в іншому банку р/р № 26001052622319 у ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 320649 у сумі 220 000 грн.; від 17.03.2015 № 63 на перерахування коштів на власний рахунок в іншому банку р/р № 26002549965700 в АТ «УКРСИББАНК», МФО 351005 у сумі 70 000; від 17.03.2015 № 64 на перерахування коштів на власний рахунок в іншому банку р/р № 26002549965700 в AT «УКРСИББАНК», МФО 351005 у сумі 20 000 грн.

Відповідач вказані платіжні доручення не виконав та грошові кошти на визначені позивачем рахунки не перерахував.

26.03.2015 позивач надіслав відповідачу запит про стан виконання платіжних доручень № 26-03-15/1РУС-Ко, який було отримано Банком 26.03.2015, що підтверджується відповідним вхідним штампом, та залишено без відповіді та належного реагування.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 1.30, 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача; розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Пунктами 8.2, 8.3 статті 8 Закону передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

За приписами пункту 21.1 статті 21 та статті 22 Закону ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. Ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Відповідно до пунктів 22.4, 22.7, 22.9 статті 22 Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Статтею 30 Закону передбачено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Згідно з пунктами 2.15, 2.16 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція), порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо клієнт не надав документи і відомості, що потрібні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану, або умисно подав неправдиві відомості про себе. Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

Пунктом 2.19 Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Позивач документально підтвердив невиконання відповідачем умов Договору та невиконання платіжних доручень.

Крім того, Товариство подало суду довідки (від 26.03.2015 № 08.7.0.0.0/150326094038 ПАТ КБ «ПриватБанк»; від 26.03.2015 № 60-2-22/29-84), лист від 02.04.2015 № б/н компанії ITA-MED Co та банківські виписки, з яких вбачається, що грошові кошти на визначені позивачем рахунки не надійшли та Банком у встановленому чинним законодавством України та договором порядку спірні платіжні доручення не виконані.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у судове засідання не з'явився, доказів, які б спростовували доводи позивача, не подав.

За таких обставин позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на Банк.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856) виконати платіжні доручення: від 17.03.2015 № 62 на перерахування коштів на власний рахунок в іншому банку р/р № 26001052622319 у банку ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 320649 у сумі 220 000 (двісті двадцять тисяч) грн.; від 17.03.2015 № 63 на перерахування коштів на власний рахунок в іншому банку р/р № 26002549965700 у банку АТ «УКРСИББАНК», МФО 351005 у сумі 70 000 (сімдесят тисяч) грн. та від 17.03.2015 № 64 на перерахування коштів на власний рахунок в іншому банку р/р № 26002549965700 у банку АТ «УКРСИББАНК», МФО 351005 у сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

3. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856) виконати платіжне доручення в іноземній валюті від 23.12.2014 № 06 на суму 8 750 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят) доларів США 50 центів США.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рус-Ко» (02217, м. Київ, вул. Закревського, 20-Д; ідентифікаційний код 32246914) 10 484 (десять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 71 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2015.

Суддя О. Марченко