cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2015 р. Справа № 911/1025/15
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
до Приватного підприємства «Барон К»
про стягнення 60 075,95 грн
За участю представників:
від позивача Яндульський Д.В. (дов. №3025-О від 17.09.2012);
від відповідача не з'явились.
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства «Барон К» (далі - відповідач) про стягнення 60 075,95 грн заборгованості, з яких: 29 000,00 грн заборгованість за кредитом, 17 594,24 грн заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, 9 566,71 грн пені та 3 915,00 грн заборгованості по комісії.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 23.07.2012 в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у строк та у розмірі, встановлених таким договором.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2015 порушено провадження у справі № 911/1025/15, розгляд справи призначено на 23.04.2015.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2015 продовжено строк вирішення спору у справі №911/1025/15 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 21.05.2015.
Відповідач не скористався своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.
В судовому засідання 21.05.2015 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 21.05.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
23.07.2012 Приватне підприємство «Барон К» (далі- ПП «Барон К» / клієнт) звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі- ПАТ КБ "Приватбанк" / банк) із завою про відкриття рахунку, згідно якої ПП «Барон К» приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі-Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 23.07.2012 (далі-договір), та взяв на себе зобов'язання виконувати його умови.
Відповідно до договору відповідачу в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, на його поточний рахунок №26003060322753 було встановлено кредитний ліміт.
Приписами пунктів 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.8, 3.2.1.1.12, 3.2.1.4.5 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати відсотків та винагороди.
Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).
Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту.
Клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.4.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином.
Так, на виконання умов договору відповідачу на його поточний рахунок відкрито кредитний ліміт з 26.07.2012 у розмірі 50 000,00 грн, з 16.05.2013 у розмірі 29 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською довідкою №08.7.0.0.0/150224142905 від 24.02.2015 та випискою з поточного рахунку останнього.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком (позивачем) умов договору.
Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині повернення кредиту протягом лютого 2014 - лютого 2015 року, сплати процентів за користування кредитом протягом листопада 2013 року - лютого 2015 року та сплати комісії за грудень 2013 року - лютий 2015 року належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 10.02.2015 за ним утворилось 60 075,95 грн сукупної заборгованості.
З метою досудового врегулювання даного спору, 10.11.2014 позивачем було надіслано відповідачу претензію №20725К3С1S0EV від 29.10.2014, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення.
Посилаючись на те, що відповідач на зазначену претензію не відповів, суму заборгованості за договором не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача 60 075,95 грн сукупної заборгованості за договором, в тому числі:
- 29 000,00 грн заборгованості по сплаті кредиту;
- 17 594,24 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом;
- 3 915,00 грн заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом
- 9 566,71 грн пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором.
На підтвердження здійснених фінансових операцій за кредитним договором позивачем надано суду банківські виписки з позичкового (поточного) рахунку відповідача за спірний період.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1050, ст. 627 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктами 3.2.1.4.1.1-3.2.1.4.1.3, 3.2.1.4.4 Умов передбачено, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставно у розмірі 0% річних.
У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, процентна ставка складає 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту починаючи з 91 дня після дати завершення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта вважаються порушеними.
Клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.
З огляду наведеного, використання відповідачем кредитного ліміту, відкритого в рамках договору, свідчить про погодження останнім з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по поверненню використаного кредитного ліміту, процентів та комісії за його використання у повному обсязі згідно умов договору.
Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач не погасив визначену заборгованість, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 29 000,00 грн боргу за кредитом, 17 594,24 грн боргу за нарахованими процентами за користування кредитом та 3 915,00 грн заборгованості по комісії підлягають задоволенню як такі, що доведені позивачем належними та допустимими доказами та не спростовані у встановленому порядку відповідачем.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 778,58 грн пені.
Приписами статей 230, 232 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.4 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого обов'язку по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6. клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.
Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.1.5.1-3.2.1.5.2 здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків, обрахованої судом за вказані позивачем в наданому розрахунку періоди з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Умов, відповідає зазначеним у розрахунках позивача, вимога позивача про стягнення 9 566,71 грн пені за порушення строків виконання зобов'язань за договором є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Барон К» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 79, ідентифікаційний номер 37036650) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570): 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) грн 00 коп. заборгованості по сплаті кредиту; 17 594 (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн 24 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом; 3 915 (три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн 00 коп. заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом; 9 566 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн 71 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України .
Повне рішення складено: 22.05.2015
Суддя В.М. Антонова
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2015 |
Оприлюднено | 27.05.2015 |
Номер документу | 44316199 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Антонова В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні