Рішення

від 22.05.2015 по справі 915/348/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2015 року Справа № 915/348/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Приватного підприємства "Вендинг Кволіті", вул. Водопровідна, 10, м. Одеса, Одеська область, 65007

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендінг Груп Компані", вул. В. Морська, 23, оф. 28, м. Миколаїв, 54030

про стягнення заборгованості за договором оренди обладнання № 4-А/1 на загальну суму 83 715, 69 грн., в тому числі: 79 629, 60 грн. - основного боргу; 3 382, 56 грн. - пені; 703, 53 грн. - 3 % річних

за участю представників сторін:

від позивача: Григоржевський М.С., довіреність від 24.11.2014 року;

від відповідача: представник не з'явився.

До господарського суду Миколаївської області 10.03.2015 року надійшла позовна заява вх. № 3880/15 від 10.03.2015 року Приватного підприємства "Вендинг Кволіті" до відповідача ТзОВ "Вендінг Груп Компані" про стягнення заборгованості за договором оренди обладнання № 4-А/1 на загальну суму 83 715, 69 грн., в тому числі: 79 629, 60 грн. - основного боргу; 3 382, 56 грн. - пені; 703, 53 грн. - 3 % річних

За результатами автоматичного розподілу позовну заяву вх. № 3880/15 від 10.03.2015 року розподілено судді Бездолі Ю. С.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської № 37 від 12.03.2015 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бездолі Ю. С. призначено повторний автоматичний розподіл справи (позовної заяви) на підставі підпункту 3.1.13 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 5 рішення зборів суддів господарського суду Миколаївської області від 24.01.2013 року № 2.

За результатами автоматичного розподілу від 12.03.2015 року позовну заяву вх. № 3880/15 від 10.03.2015 року розподілено судді Бездолі Д. О.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської № 48 від 17.03.2015 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бездолі Д. О. призначено повторний автоматичний розподіл справи (позовної заяви) на підставі підпункту 3.1.13 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 5 рішення зборів суддів господарського суду Миколаївської області від 24.01.2013 року № 2.

За результатами повторного автоматичного розподілу від 17.03.2015 року позовну заяву вх. № 3880/15 від 10.03.2015 року розподілено судді Олейняш Е. М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.03.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 14.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.04.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 13.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.05.2015 року відкладено розгляд справи на 22.05.2015 року.

В судовому засіданні 22.05.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

13.05.2015 року представником позивача подано суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендінг Груп Компані" на користь позивача Приватного підприємства «Вендинг Кволіті» заборгованість за договором оренди обладнання № 4-А/1 на загальну суму 83 755, 29 грн., в тому числі: 79 629, 60 грн. - основного боргу; 3 424, 03 грн. - пені; 701, 63 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.05.2015 року судом прийнята до розгляду заява позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 13.05.2015 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та письмових поясненнях (арк. 59-60), та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

01.01.2011 року між Приватним підприємством «Вендинг Кволіті» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вендинг Груп Компані" укладено Договір № 4-А/1 оренди обладнання, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування обладнання, найменування, модель, серійний номер, рік випуску, ціна одиниці, кількість та загальна вартість якого вказана в специфікації (Додаток №1 до Договору). Відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату, встановлену договором.

В порушення умов договору відповідачем не проведено жодного платежу за оренду майна. Позивачем нараховано відповідачу за період користування майном з 01.03.2012 року по 01.09.2012 року 79 629, 60 грн.

За несвоєчасну сплату орендної плати відповідачу нараховано пеню в розмірі 3 424, 03 грн., а також 3 % річних в розмірі 701, 63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 257, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 174, 175, 193, 218, 219, 230, 231, 284 ГК України та умовами договору.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, письмового відзиву по суті спору не подав.

Ухвали господарського суду Миколаївської області про порушення провадження у справі від 18.03.2015 року та про відкладення розгляду справи від 14.04.2015 року, направлені на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендінг Груп Компані", вул. В. Морська, 23, оф. 28, м. Миколаїв, 54030, повернуті до суду поштовою установою із відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (арк. 53-56; 92-95).

Ухвали господарського суду Миколаївської області надіслані на правильну адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. 52-54).

Явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судового засідання.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.01.2011 року між Приватним підприємством «Вендинг кволіті» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вендинг Групп Компані" (орендар) укладено Договір № 4-А/1 оренди обладнання (арк. 14-20), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати орендарю у строкове платне користування обладнання (далі -предмет оренди), найменування, модель, серійний номер, рік випуску, ціна одиниці, кількість та загальна вартість якого вказана в Специфікації (Додаток № 1 до Договору).

Відповідно до Специфікації (Додаток №1 до Договору) предметом оренди були кавові апарати в кількості 98 штук на загальну суму 1 932 000, 00 грн. ( в тому числі з ПДВ).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Умовами Договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1.1, 2.1.2 Договору орендодавець зобов'язаний передати предмет оренди та всі необхідні документи відносно предмету оренди.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору орендар зобов'язаний у встановлений строк і в повному об'ємі сплачувати орендні та інші платежі відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендні платежі нараховуються 1-го числа кожного місяця за користування предметом оренди за попередній місяць. Під місяцем розуміється календарний місяць.

За користування предметом оренди орендар щомісячно до 5-го числа включно, місяця наступного за місяцем експлуатації предметом оренди, сплачує орендодавцю орендні платежі в наступному розмірі:

- за Біанка 952 в кількості 4 штуки, 575, 00 грн. в т.ч. ПДВ, в місяць за один автомат.

- за E-point LB 1000 в кількості 10 штук, 10, 00 грн. в т.ч. ПДВ, в місяць за один автомат.

- за Камелія МК-02 в кількості 7 штук, 400, 00 грн в т.ч. ПДВ, в місяць за один автомат.

- за Лайнос в кількості 10 штук, 10, 00 грн. в т.ч. ПДВ, в місяць за один автомат.

- за Лайнос в кількості 11 штук, 129, 60 грн. в т.ч. ПДВ, в місяць за один автомат.

- за Сагома Н-7 в кількості 17 штук, 330,00 грн. в т.ч. НДС, в місяць за один автомат.

- за Міні в кількості 39 штук, 24,00 грн. в т.ч. ПДВ, в місяць за один автомат.

Всього 13 271, 60 грн. (тринадцять тисяч двісті сімдесят одна грн. 60 коп.) в місяць за 98 автоматів.

Нарахування орендних платежів починається з дня підписання Акту приймання-передавання.

Якщо передача або повернення предмету оренди відбулися не в перший день місяця, то орендар сплачує орендні платежі в розмірі пропорційному кількості днів, що залишились до кінця місяця від суми, вказаної в п. 3.1.

Відповідно до п. 3.3 Договору оплата всіх платежів здійснюється в гривнях до каси орендодавця або на розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 3.4 Договору якщо кінцевий строк оплати випадає на вихідний, святковий або неробочий день, визначений діючим законодавством, кінцевий строк оплати вважається день за 2 (два) банківських дня, який передує вихідному, святковому або неробочому дню.

Відповідно до п. 3.5 Договору датою виконання будь-якого платежу за Договором вважається дата фактичного отримання до каси орендодавця.

Відповідно до абз. 2 п. 4.1 Договору передача предмету оренди орендарю та його повернення орендодавцю оформлюється Актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.3 Договору Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками.

Відповідно до п. 10.1. Договору договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 1.3 Договору строк оренди складає 12 місяців з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передавання в порядку передбаченому Договором.

Відповідно до п. 11.4 Договору всі зміни та доповнення до Договору дійсні, якщо вони оформлені письмово і підписані обома сторонами. Всі зміни та доповнення є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 11.6 Договору всі взаємовідносини сторін не врегульовані Договором, регламентуються діючим законодавством України.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів припинення дії договору та повернення предмета оренди.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв на підставі Акту приймання-передачі від 01.01.2011 року кавові апарати в кількості 98 штук на загальну суму 1 932 000, 00 грн. ( в тому числі з ПДВ), а саме: Біанка 952 в кількості 4 штуки, E-point LB 1000 в кількості 10 штук, Камелія МК-02 в кількості 7 штук, Лайнос в кількості 10 штук, Лайнос в кількості 11 штук, Сагома Н-7 в кількості 17 штук, Міні в кількості 39 штук.

Акт приймання-передачі предмету оренди від 01.01.2011 року підписано сторонами та скріплено печатками сторін (арк. 28-30).

За період користування майном з 01.03.2012 року по 01.09.2012 року відповідачу нараховано орендну плату в розмірі 79 629, 60 грн. (в тому числі ПДВ), а саме:

6 місяців х 13 271, 60 грн. = 79 629, 60 грн.

В порушення взятого на себе за договором зобов'язання щодо сплати орендних платежів відповідачем оплату не проведено. Факт несплати підтверджується також довідкою позивача від 23.02.2015 року, підписаною керівником підприємства (арк. 48).

Відтак, відповідач умови Договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість з орендної плати за період з 01.03.2012 року по 01.09.2012 року (6 місяців) в сумі 79 629, 60 грн.

Відповідно до ст. ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовано та не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по Договору, як і не подано суду доказів оплати суми заборгованості.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості з орендних платежів в сумі 79 629, 60 грн. грн. є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3 424, 03 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.4 Договору за несвоєчасне внесення платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що діяла в період існування такої заборгованості, за кожний день прострочки, починаючи з дня, наступного за днем граничного строку оплати.

Відповідно до п. 7.5 Договору період нарахування неустойки (пені, штрафу) за невиконання, неналежне виконання зобов'язань не повинен перевищувати 1 календарний рік з дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано. Сторони домовилися, про те, що строк позовної давності по стягненню пені за прострочку сплати буде складати 3 роки.

Позивачем здійснено нарахування пені за період з 01.03.2012 року по 01.09.2012 року в сумі 3 424, 03 грн. Пеня нарахована за прострочення оплати орендних платежів за березень 2012 року - серпень 2012 року включно.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем при розрахунку розміру пені не враховано умови п. 3.1 Договору, відповідно до якого за користування предметом оренди орендар щомісячно до 5-го числа включно, місяця наступного за місяцем експлуатації предмету оренди, сплачує орендодавцю орендні платежі, а також умови п. 3.4 Договору, відповідно до якого якщо кінцевий строк оплати випадає на вихідний, святковий або неробочий день, визначений діючим законодавством, кінцевий строк оплати вважається день за 2 (два) банківських дня, який передує вихідному, святковому або неробочому дню.

Тобто, позивачем неправильно визначено період нарахування.

Здійснивши перерахунок розміру пені за допомогою Бази «Законодавство», виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу по кожному окремому зобов'язанню за кожний день прострочення з урахуванням п. 3.1, 3.4, 7.5, 7.5 Договору, судом встановлено, що пеня за період з 05.04.2012 року по 01.09.2012 року становить 2 436, 75 грн. Детальний розрахунок розміру пені, здійснений судом, наявний в матеріалах справи (арк. 106). Отже, вимога про стягнення пені в сумі 2 436, 75 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті пені в сумі 987, 28 грн. слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 701, 63 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Позивачем нараховано відповідачу 701, 63 грн. - три проценти річних за прострочення платежів з орендної плати за березень-серпень 2012 року. Нарахування 3 % річних здійснено позивачем за період з 01.03.2012 року по 01.09.2012 року. Перевіривши розрахунок розміру 3 % річних, судом встановлено, що позивачем при розрахунку розміру 3 % річних не враховано умови п. 3.1, п. 3.4 Договору, тобто, позивачем неправильно визначено період нарахування.

Здійснивши перерахунок розміру 3 % річних за допомогою Бази «Законодавство» від суми простроченого платежу по кожному окремому зобов'язанню за кожний день прострочення з урахуванням п. 3.1, 3.4, 7.5, 7.5 Договору, судом встановлено, що 3 % річних за період з 05.04.2012 року по 01.09.2012 року становить 487, 35 грн. Детальний розрахунок розміру 3 % річних, здійснений судом, наявний в матеріалах справи (арк. 107). Отже, три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, не є санкціями, а відтак три проценти річних в сумі правомірно нараховані позивачем та підлягають стягненню в сумі 487, 35 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню. В решті 3 % річних в сумі 214, 28 грн. слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендінг Груп Компані», вул. Велика Морська, 23, оф. 28, м. Миколаїв, Миколаївська область 54030 (код ЄДРПОУ 36270343; р/р 26006640934521 у Миколаївському обласному філіалі АТ УкрСиББанк, МФО 326018) на користь позивача Приватного підприємства «Вендинг Кволіті», вул. Водопровідна, 10, м. Одеса, 65007 (код ЄДРПОУ 37281780, р/р 26006060722524 в ЮГРУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 328704):

- 79 629, 60 (сімдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять грн. 60 коп.) - заборгованості за Договором оренди обладнання № 4-А/1 від 01.01.2011 року;

- 2 436, 75 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 75 коп.) - пені за прострочення зобов'язання за Договором оренди обладнання № 4-А/1 від 01.01.2011 року;

- 487, 35 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 35 коп.) - 3 % річних за прострочення зобов'язання за Договором оренди обладнання № 4-А/1 від 01.01.2011 року:

- 1 800, 79 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову в частині стягнення пені в сумі 987, 28 грн. (дев'ятсот вісімдесят сім грн. 28 коп.) та 3 % річних в сумі 214, 28 грн. (двісті чотирнадцять грн. 28 коп.) відмовити.

Судовий збір в сумі 26, 21 грн. (двадцять шість грн. 21 коп.) покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 22.05.2015 року.

Суддя Е.М. Олейняш