Рішення

від 18.05.2015 по справі 922/2102/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р.Справа № 922/2102/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ до Малого приватного підприємства "Фірма "Елта", м. Луганськ про стягнення 822 870,14грн за участю представників сторін:

позивача - Кожихов А.Ю., дов. № 93/15 від 23.03.2015р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 731 000,00грн., заборгованість за процентами в розмірі 71 384,82грн., пеню в розмірі 18 085,32грн., штраф в розмірі 2 400,00грн. за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 010/04-02/634/Г-1 від 14.09.2007р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 1 Закону України № 1632-VII від 12.08.2014р. "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", який набрав чинності 20.08.2014р., змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних, зокрема, господарським судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції. Розгляд відповідних справ здійснюється господарськими судами, що визначаються Головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд справ підсудних господарському суду Луганської області, розташованому в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється господарським судом Харківської області.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється господарським судом Харківської області.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення даної інформації на сторінці офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності його представника за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

14.09.2007р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (позивач) та Малим приватним підприємством "Фірма "Елта" (відповідач) було укладено кредитний договір № 010/04-02/634/Г-1 "Відновлювальна кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості" (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 010/04-02/634/Г-1/2 від 04.07.2012р.) якого позивач зобов'язався відкрити відповідачу відновлювальну (револьверну) кредитну лінію в сумі 1 140 000,00грн. (ліміт кредитування), яка повинна бути повернута відповідачем в строк по 13.09.2017р. включно. При цьому відповідач зобов'язався повернути кредит згідно "Графіку зменшення ліміту кредитування", що викладений у додатку та є невід'ємною частиною цього договору.

За умовами п. 6.1 договору відповідач взяв на себе зобов'язання використовувати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, забезпечувати повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків позивача, пов'язаних з неналежним виконанням цього договору.

Відповідач за користування кредитом зобов'язався сплатити позивачу проценти в розмірі 12% річних (п.1.3 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 31.10.2007р.)

Згідно із п.3.7 договору сторони погодили порядок погашення заборгованості, а саме: відповідач зобов'язався:

- в першу чергу погашати заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, після чого сплачувати передбачені договором комісії;

- в другу чергу погашати суму основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість);

- в третю чергу заборгованість за штрафами, пенею, у т.ч. відшкодування витрат та збитків позивача, пов'язаних з неналежним виконанням відповідачем умов даного договору.

Пунктом 6.5 договору відповідач зобов'язався надавати позивачу щоквартально до 25 числа наступного місяця бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати та їх використання.

Протягом дії цього договору і до повного виконання власних зобов'язань по ньому щомісячно, відповідач зобов'язався проводити свої безготівкові розрахунки через рахунки, відкриті у позивача, в обсязі не менше 95% від загального обсягу всіх безготівкових розрахунків відповідача. Переведення відповідачем оборотів до позивача повинно бути здійснено протягом 3-х місяців з дати підписання цього договору. За невиконання даної умови відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,5% від суми кредиту, але не менше 500,00грн. щомісячно (п.6.6 договору в редакції додаткової угоди № 010/04-02/634/Г-1/3 від 14.09.2007р.)

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд встановив наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є кредитним договором.

За приписами ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позивач зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та на виконання умов договору відкрив відповідачу відновлювальну (револьверну) кредитну лінію, що підтверджується випискою з рахунку відповідача.

Пунктом 1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач взяті зобов'язання за договором належним чином не виконав, як зазначає позивач, відповідач, починаючи з серпня 2014р., заборгованість за кредитом та процентами не сплачує, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 731 000,00грн., 71 384,82грн. заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам за користування кредитом.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 731 000,00грн. по тілу кредиту та 71 384,82грн. заборгованості по відсоткам підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним 731 000,00грн. по тілу кредиту та 71 384,82грн. заборгованості по відсоткам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.7.2 договору, позивач має право в разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, порушення інших умов цього договору стягувати з відповідача пеню, штраф, передбачені розділом 10 договору.

На підставі зазначеного, позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 18 085,32грн. за період з 30.09.2014р. по 03.03.2015р., та штраф в розмірі 2 400,00грн. за неподання фінансової звітності за 3 та 4 квартал 2014р., а також не надання відповідачем довідок про обороти та заборгованість в інших банках за 3 та 4 квартал 2014р.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 18 085,32грн. за період з 30.09.2014р. по 03.03.2015р. та штраф в розмірі 2 400,00грн. за неподання фінансової звітності, розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.546, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Елта", код ЄДРПОУ 05246131 (91057, м. Луганськ, вул. 30 Лєт Побєди, б. 37, кв. 56, відомості про рахунки відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", код ЄДРПОУ 14305909 (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, п/р 32008173102 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024) - 731 000,00грн. заборгованості за кредитом, 71 384,82грн. заборгованості по відсоткам, 18 085,32грн. пені, 2 400,00грн. штрафу, 16 457,40грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.05.2015 р.

Суддя Т.А. Лавренюк