Постанова

від 03.02.2015 по справі 804/20079/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 р. Справа № 804/20079/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

представників позивача: Сакало А.А., Нагайцевої Ю.В.,

представника відповідача: Чохелі Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейт Діл»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейт Діл» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 27.11.2014р. №0006692205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 447370,00грн.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за реальними господарськими операціями з ТОВ «Люкс Лайт Груп». Правочин, укладений з означеним контрагентом, недійсним в судовому порядку не визнавався та є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Єдиною підставою для визнання вказаних правочинів нереальними стали висновки акту перевірки, отриманого відповідачем від ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому, зокрема, значиться, що у ТОВ «Люкс Лайт Груп» відсутні необхідні умови для здійснення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників, вказане підприємство не перебуває за своєю податковою адресою, при цьому його діяльність була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб з метою заниження бази оподаткування з податку на додану вартість. Однак, позивач, як платник податків не несе відповідальності за порушення іншими платниками податків вимог податкового законодавства. При цьому відповідачем не доведено факт обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх податкових зобов'язань вказаним суб'єктом господарювання.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали пред'явлений позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просили повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно завищив суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Люкс Лайт Груп», оскільки проведеною перевіркою не встановлено, а позивачем документально не доведено реальність господарських операцій з цим контрагентом. Так, надані позивачем до перевірки первинні документи не містять всі обов'язкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та не відображають в повній мірі зміст господарських операцій. Крім того, згідно висновків акту ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Люкс Лайт Груп» по взаємовідносинам з покупцями та постачальниками за липень 2014 року та серпень 2014 року №2040/7/26-56-22-01-11 від 30.09.2014р. встановлено відсутність вказаного підприємства за місцем реєстрації, а також відсутність у нього необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників, що, в свою чергу, свідчить про те, що його діяльність була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб з метою заниження бази оподаткування з податком на додану вартість. Також з вказаного акту вбачається невідповідність придбаного ТОВ «Люкс Лайт Груп» товару та реалізованих ним товарно-матеріальних цінностей. Операції з поставки товару по ланцюгу ТОВ «Люкс Лайт Груп» - ТОВ «Грейт Діл» не містять у суті своїх розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товару та не спричиняють реального настання правових наслідків, що виключає право позивача на формування податкового кредиту за такими операціями.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейт Діл» (далі - ТОВ «Грейт Діл») (код ЄДРПОУ 38676082) зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 28.03.2013 року за №12241020000057035 та перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків, зокрема, є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.10.2014р. №1063 та згідно вимог п.п.78.1.1 п.78 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Звєрєвим Р.В. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Грейт Діл» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Люкс Лайт Груп» за липень 2014 року (т.1 а.с.44-45).

За результатами означеної перевірки було складено акт від 28.10.2014р. №3985/2203/38676082, яким зокрема, зафіксовано встановлене перевіркою порушення позивачем приписів п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження останнім податку на додану вартість у липні 2014 року на суму 357896грн. (т.1 а.с.46-61).

Висновки означеного акту перевірки обґрунтовані тим, що проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «Люкс Лайт Груп» за липень 2014 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та неможливість реального здійснення цих операцій. Надані позивачем до перевірки первинні документи не містять всі обов'язкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та не відображають в повній мірі зміст господарських операцій. Крім того, згідно висновків акту ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Люкс Лайт Груп» по взаємовідносинам з покупцями та постачальниками за липень 2014 року та серпень 2014 року №2040/7/26-56-22-01-11 від 30.09.2014р. встановлено відсутність вказаного підприємства за місцем реєстрації, а також відсутність у нього необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників, що, в свою чергу, свідчить про те, що його діяльність була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб з метою заниження бази оподаткування з податком на додану вартість. Також з вказаного акту вбачається невідповідність придбаного ТОВ «Люкс Лайт Груп» товару та реалізованих ним товарно-матеріальних цінностей (підприємством придбавався товар за номенклатурою: труба композитна, хек, мойва морожена а реалізувався за номенклатурою: чушка латунна, чушка бронзова, графіт). Операції з поставки товару по ланцюгу ТОВ «Люкс Лайт Груп» - ТОВ «Грейт Діл» не містять у суті своїх розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товару та не спричиняють реального настання правових наслідків, що виключає право позивача на формування податкового кредиту за такими операціями, оскільки будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

На підставі акту перевірки позивача від 28.10.2014р. №3985/2203/38676082 Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 27.11.2014р. було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0006692205, яким ТОВ «Грейт Діл» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 447370,00грн., в тому числі за основним платежем - 357896,00грн., та за штрафними санкціями - 89474,00грн. (т.1 а.с.78).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Грейт Діл» було задекларовано податковий кредит за липень 2014 року у розмірі 357895,60грн., який позивачем сформовано згідно господарських операцій з контрагентом ТОВ «Люкс Лайт Груп» та на підставі виписаних цим суб'єктом господарювання податкових накладних.

На підтвердження правомірності формування вказаного податкового кредиту та реальності господарських операцій з ТОВ «Люкс Лайт Груп» позивачем було надано договір постачання, укладений з цим контрагентом від 01.06.2014р. №010714Т, а також видаткові та податкові накладні до цього договору та платіжні доручення щодо часткової сплати за поставлений товар.

Так, згідно договору між ТОВ «Грейт Діл» та ТОВ «Люкс Лайт Груп» від 01.06.2014р. №010714Т, ТОВ «Люкс Лайт Груп», як постачальник, зобов'язувався поставити вуглевмісні матеріали (ресурси) Українського виробництва ТОВ «Грейт Діл», як покупцю, а останній зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений товар на умовах, передбачених цим договором. Кількість та строки поставки визначаються щомісячно з урахування місячного графіку, погодженого сторонами, та зазначаються в Додаткових угодах та Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Якість ресурсів, що поставляються за даним договором, має відповідати ДСТУ, ТУУ (ДСТУ) та посвідчуватися відповідним сертифікатом якості, виданим виробником ресурсів (т.1 а.с.93-95).

Зі специфікацій №1 та №2 від 01.07.2014р. до договору постачання товару №010714Т від 01.06.2014р. вбачається, що постачався графіт ГИИА фр.1-3мм. та графіт ГИИА фр.10-50мм. За умовами поставки DDP - склад вантажоотримувача (ІНКОТЕРМС 2010), адреса постачання: с. Вахрушево, Луганська область; вул. Нахімова, 2, смт. Крепенський, Луганська область; вул. Кошевого, 7а. с. Фащевка, Луганська область (т.1 а.с.96-97).

Судом встановлено, що вказані у специфікаціях адреси є місцезнаходженням підприємств ТОВ «ДЖД» (смт. Крпенський, Луганська область), ТОВ «Метал-сырье» (сел. Фащевка, Луганська область) та ТОВ «Укрвод-Спецочистка» (с. Вахрушево Луганська область).

Як пояснив представник позивача, з цими підприємствами у ТОВ «Грейт Діл» було укладено договори на переробку давальницької сировини, тому графіт, придбаний у ТОВ «Люкс Лайт Груп», постачався саме на їх складські приміщення для подальшого виготовлення вуглевмісних матеріалів УМК-2 та УМВ-4, які позивач потім перепродував ПП «Петроенерджи 1».

Разом з тим, позивачем не надано ні до перевірки, ні суду жодних доказів транспортування графіту від ТОВ «Люкс Лайт Груп» та доказів оприбуткування цього товару.

При цьому представник позивача суду пояснив, що товар від ТОВ «Люкс Лайт Груп», що постачався в Луганську область, отримувався кожного разу безпосередньо директором ТОВ «Грейт Діл», який кожного разу виїздив у відрядження за вищевказаними адресами, тому довіреності на отримання товару на інших осіб і не виписувалися. На підтвердження цього надано копії відповідних наказів про відрядження ОСОБА_6 від 04.07.2014р., від 08.07.2014р., від 11.07.2014р., від 14.07.2014р., від 22.07.2014р., від 25.07.2014р., а також посвідчення про відрядження останнього датовані цими ж числами липня 2014 року (т.1 а.с.169-180).

Водночас, зважаючи на відстань між вказаними суб'єктами господарювання, а саме на те, що ТОВ «Грейт Діл» здійснює свою господарську діяльність у м. Дніпропетровську, а підприємства, на складські приміщення яких постачався товар, знаходяться у різних населених пунктах Луганської області, на території якої, до речі, станом на липень 2014 року (час поставок товару) відбувалися заходи антитерористичної операції і велися бойові дії, а за наданими позивачем документами його директор ОСОБА_6 майже через кожні два-три дні протягом всього липня 2014 року виїздив на цю територію для отримання товару, суд приходить до висновку про те, що реальність таких господарських операцій не може бути підтверджена з урахуванням часу, відстані, умов, а також економічної доцільності (ділової мети), тим більше, що факт таких поставок (транспортування товару) також не підтверджено жодним чином.

Також слід зазначити, що надані позивачем видаткові накладні до договору поставки з ТОВ «Люкс Лайт Груп» теж не містять відомостей, щодо місця вчинення вказаних господарських операцій (в них взагалі відсутній такий обов'язковий реквізити як місце складання первинного документу, що є порушенням ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Отже, пояснення позивача щодо місця навантаження та місця розвантаження товару документально не підтверджені.

Щодо оплати за поставлений товар, то як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень, вона була здійснена лише частково, а саме на суму 100000,00грн. в той час, як за видатковими та податковими накладними вартість поставленого ТОВ «Люкс Лайт Груп» товару складає 20899993,20грн.

Крім того, як зазначалося вище, за змістом п.2.2 договору з ТОВ «Люкс Лайт Груп» якість поставленого товару має підтверджуватися відповідними сертифікатами якості, виданими виробником ресурсів, однак, з наданих позивачем суду сертифікатів якості не можливо ідентифікувати виробника, тому що вони виписані ТОВ «Люкс Лайт Груп», який таким виробником не є, що позивачем не заперечується (т.1 а.с.135-136).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сукупність наданих доказів не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Люкс Лайт Груп».

Наявність податкових та видаткових накладних, за відсутності іншого документального підтвердження, що відображає реальний економічний зміст господарських операцій, підтверджує перевезення товарно-матеріальних цінностей, прийняття та передачу, а також рух активів, не дає платнику податків права формувати на підставі таких податкових накладних свій податковий кредит.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність віднесення платником податків до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними в рамках таких господарських операцій, незважаючи на наявність у останнього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на те, що ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем при подачі цього адміністративного позову, який носить майновий характер, було сплачено лише частину судового збору у розмірі 487,20грн. (а.с.2), з нього має бути стягнута решта суми судового збору у розмірі 4384,80грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейт Діл» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейт Діл» (код ЄДРПОУ 38676082) решту суми судового збору у розмірі 4384,80грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова