Рішення

від 12.08.2009 по справі 47/60-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/60-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2009 р.                                                            Справа № 47/60-09

вх. № 6364/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Литвинова Л.О., дов. №25 від 03.10.2008р.  відповідача - Караваєв О.О., дов. №66 від 18.09.2009р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вірола", м. Харків  

до  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків  

про визнання продовженим договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Вірола") звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про зобов`язання визнати відповідача продовженим договір оренди №1175-Н від 22.10.2004р. між відповідачем та позивачем до 18.04.2010 року включно.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 22.10.2004р. було укладено договір оренди №1175-Н. Згідно п.1.1. Договору предметом зазначеного договору є окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення на 7- му поверсі учбово-лабораторного корпусу загальною площею 78,2 кв.м.. розміщені за адресою: м. Харків, вул.. Корчагінців, 58, що знаходяться на балансі Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Згідно з п. 10.1 вищезазначеного Договору - договір укладено строком на 11 місяців, та діє з 22.10.2004 року до 22.09.2005 року включно. Листом Хе 06-1805 Відповідач підтвердив подовження терміну дії договору до 22.08.2006 р.. Додаткова угода № 1 від 31.05.2007 р. також підтвердила волевиявлення сторін на продовження договору (нею, зокрема, було погоджено розмір орендної плати на 2006-2007 р.р.). Додатковою угодою № 2 від 20.12.2007 року було подовжено строк оренди до 19.06.2008 р.

Відповідно до п. 10.10 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за 1 (один) місяць до закінчення строку його чинності договір вважається продовженим на той самий термін І на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Відповідно до п. 10.8 строк дії договору може подовжуватись на підставі листів без укладання додаткової угоди.

Як вбачається із матеріалів справи, свої обов'язки Позивач виконував належним чином та в повному обсязі. 26.05.2008 року Позивач звернувся до Відповідача з проханням продовжити дію вищевказаного договору оренди на 2 роки 11 місяців. Це прохання було підтверджене клопотанням балансоутримувача - Харківської медичної академії післядипломної освіти. Додатковою угодою № 3 від 10 жовтня 2008 року строк оренди було подовжено до 18.05.2009 р.

05.03.2009 року Позивач знову звернувся до Відповідача з проханням продовжити дію вищевказаного договору оренди на 2 роки 11 місяців. Це прохання також було підтверджене клопотанням балансоутримувача - Харківської медичної академії післядипломної освіти. В період з 01.01.2009 р. по дату подання цього позову поштових відправлень від Відповідача довірені особи Позивача особисто не отримували.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи відповіді відповідач не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Вищевказана стаття також кореспондується зі ст. 764 Цивільного кодексу України в якій встановлено, що у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 № 1155 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" - внутрішні рекомендовані поштові картки, а також листи, бандеролі (рекомендовані, з оголошеною цінністю) з позначкою "Вручити особисто" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення. Згідно з п. 111 вказаної Постанови реєстровані поштові відправлення, адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти у приміщеннях об'єкта поштового зв'язку, на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку.

Відповідно до п 121 цієї ж Постанови під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) з повідомленням про вручення працівник об'єкта поштового зв'язку на підставі пред'явленого документа зазначає на бланку повідомлення про вручення прізвище, ім'я, по батькові особи, якій вручено реєстроване поштове відправлення (поштовий переказ). На бланку повідомлення про вручення внутрішнього та міжнародного поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто" адресат (одержувач) також ставить свій підпис. Відповідні дані про особу, уповноважену на одержання поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", адресованого юридичній особі або фізичній особі на службову адресу, зазначаються на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення. Як було вказано вище, поштових відправлень від Відповідача щодо відмови подовжити вищевказаний договір оренди довірені особи Позивача особисто не отримували.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 12 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України № 02-5/237 від 25.05.2000 року "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Частиною другою статті 17 Закону "Про оренду державного та комунального майна" встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Якщо заяву про припинення чи зміну умов договору оренди подано стороною за договором після закінчення терміну, встановленого частиною другою ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", але друга сторона не згодна припиняти чи змінювати умови договору, останній вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк.

З огляду на вищевикладене, Відповідач відповідно до чинного законодавства не попередив Позивача в місячний термін про розірвання Договору оренди, у зв`язку з чим суд приходить до висновку що вищевказаний договір оренди № 1175-Н від 22.10.2009 року за згодою сторін було продовжено до 18 квітня 2010 року включно.

Судом встановлено, що позивач продовжує користуватися майном до цього часу, сплачує відповідні рахунки за оренду (орендну плату) та експлуатаційні витрати, що надаються балансоутримувачем з відому та згодою Відповідача, що підтверджується, зокрема,    рахунками-фактурами № 21 Івід 07.07.2009 р., № 212 від 07.07.2009 р., платіжним дорученням № 310 від 09.07.2009 р. (орендна плата за червень 2009 року).

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу балансоутримувача надійшов лист Позивача, де він посилається на ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" про конкурсні засади оренди державного майна. Однак зазначене положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" не може застосовуватися до внесення відповідних змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно до п. 5.4. Рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними, мають використовуватися окремі закони.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача правомірні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 85,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-           

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати продовженим договір оренди №1175-Н від 22.10.2004р., укладений між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВІРОЛА" (61176, м.Харків, вул. Корчагінців, буд. 58, код ЄДРПОУ 24489187) до 18 квітня 2010 року включно.

Рішення підписано 12.08.2009р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.