Рішення

від 14.02.2007 по справі 6/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/15

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.02.07 р.                                                                               Справа № 6/15                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді __Подколзіной Л.Д.

При секретарі  Шабановой Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Донзернотранс” м.Жданівка, Донецької області

до відповідача:  Приватного підприємства “Агротекс” м.Волноваха  

третьої особи

про стягнення _  8 412грн. 90коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача –      Рослякова Н.С. -  представник по довіреності від 14.02.2007р. № 02/1

від відповідача –  Волонец А.Ф. – представник по довіреності від 14.02.2007р. №5

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

           Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Донзернотранс” м.Жданівка, Донецької області,   звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з  Приватного підприємства “Агротекс” м.Волноваха основного боргу у сумі 6 555грн., інфляційних у сумі 524грн. 95коп., 3% річних у сумі 165грн.06коп. та пені у сумі 1 167грн. 89коп. відповідно договору  поставки №03/6-06 від 10.03.2006р. (Усього 8 412грн. 90коп.).

          14 лютого 2007р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог у порядку ст.22ГПК України та просить суд стягнути з Приватного підприємства “Агротекс” м.Волноваха основний борг у сумі 6 555грн., пеню у сумі 713грн. 04коп., інфляційні у сумі 524грн. 95коп. та 3% річних у сумі 165грн. 06коп. відповідно договору  поставки №03/6-06 від 10.03.2006р.  (Усього 7 958грн. 05коп.). Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

          Відповідач у відзиві на позов факт наявності заборгованості у сумі 6 555грн. визнав у повному обсязі.

        Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд –

                                                 в с т а н о в и в :

           10 березня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Донзернотранс” м.Жданівка, Донецької області та Приватним підприємством “Агротекс” м.Волноваха був укладений договір №03/6-06, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов”язання поставити відповідачу продукцію, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити  її  вартість.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період березня 2006р. – серпня 2006р. по ряду витратних накладних здійснив поставку  пивної дробини у адресу відповідача  на суму 17 255грн. та виставив для сплати рахунки на загальну суму поставки. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки  продукції, а саме:  витратні накладні та акти звірки взаєморозрахунків, які підписані уповноваженими особами обох підприємств і скріплені печатками, рахунки та платіжні доручення і переконав суд у факті поставки пивної дробини у адресу  Приватного  підприємства “Агротекс” м.Волноваха.

Пунктом 2.3 договору поставки №03/6-06 від 10.03.2006р. сторони встановили, що поставка продукції відбувається при наявності передоплати, а також за домовленістю сторін з відстрочкою платежу 15 банківських днів.  Але відповідач договірні зобов'язання перед позивачем виконав частково, у сумі 10 700грн., про що свідчать платіжні доручення. В результаті чого у Приватного підприємства “Агротекс” м.Волноваха перед позивачем виникла заборгованість у  сумі  6 555грн.,  яка до теперішнього часу ним не погашена.  

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

          Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання   по оплаті   поставленої продукції  своєчасно не виконав.

           Відповідно до ст.530 ЦК України, боржник  повинен  виконати зобов'язання  у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Така вимога була пред”явлена  25.09.2006р. за вих. № 09/2 на суму 13 316грн. 43коп., в якій позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку перерахувати суму боргу. Але відповідач на претензію не відповів та заборгованість погасив частково.

             Пунктом 5.3 укладеного договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати  продукції  відповідач повинен оплатити позивачу пеню в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

           Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору  поставки №03/6-06 від 10.03.2006р. і своєчасно не розрахувався за продукцію, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 713грн. 04коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

            Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону              відповідачу нараховані  інфляційні  у сумі  524грн. 95коп. та 3% річних у сумі  165грн. 06коп.,  які  також підлягають стягненню у повному обсязі.

           Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлена позивачем продукція не оплачена, то суд вважає вимоги позивача  обґрунтованими  та підлягаючими задоволенню повністю.  

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита  та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82,  84, 85  ГПК  України, суд –

                                                 В И Р І Ш И В  :

            Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю “Донзернотранс” м.Жданівка, Донецької області до  Приватного підприємства “Агротекс” м.Волноваха про стягнення 7 958грн. 05коп.  задовольнити повністю.  

Стягнути з Приватного підприємства “Агротекс” (85700, м.Волноваха, вул.Леніна, буд. 23а, р/р № 26005051700558 у ДРУ ЗАТ КБ “Приватбанк” м.Донецька, МФО 335496, ЄДРПОУ 32362864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донзернотранс” (86391, м.Жданівка, вул. Комсомольська, буд.6, кв.2, р/р № 26004198031791 у ДФ ВАТ “Кредитпромбанк” м.Донецька, МФО 335593, ЄДРПОУ 33959707) основний борг у сумі 6 555грн., пеню у сумі 713грн. 04коп., інфляційні у сумі 524грн. 95коп., 3% річних у сумі 165грн. 06коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн. та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні   14.02.2007р.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя                                                                         Подколзіна Л.Д.