Постанова

від 26.06.2009 по справі 2а-1378/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Справа

№ 2а - 1378/09/1370

  26 червня 2009 року                Львівський окружний

адміністративний суд

в складі:

головуючої cудді - Потабенко В.А.

                 при секретарі - Білас Ю.Ю.

за участю представників сторін:    

від

позивача: Цекот

А.З.

від

відповідача: Коваль

С.М.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової

інспекції (далі - ДПІ) у Старосамбірському районі Львівської області до

Приватної агрофірми «Міженець» про стягнення податкового боргу, -

в

с т а н о в и в :

позов

заявлено Державною податковою інспекцією у Старосамбірському районі Львівської

області до Приватної агрофірми «Міженець» про стягнення заборгованості з

платежів до бюджету за рахунок активів в сумі 30 484,00 грн.

Свої вимоги

позивач обґрунтовує тим, що Приватна агрофірма «Міженець» має заборгованість

перед бюджетом в розмірі 30 484,00 грн., яка складається із узгодженого податкового

зобов'язання, визначеного податковими деклараціями  з податку на додану вартість в сумі 18307,00

грн., визначеного податковими розрахунками фіксованого сільськогосподарського

розрахунку в сумі 6394,00 грн. та штрафними санкціями визначеними відповідними

податковими повідомленнями - рішеннями у розмірі 5783,00 грн.

Відповідно

до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Старосамбірському районі

м. Львова направила відповідачу першу та другу податкові вимоги, однак,

відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості. Згідно з

підпунктом 5.4 статті 5 вказаного Закону узгоджена сума податкового

зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею,

визнається сумою податкового боргу платника податків.

Представник

позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з

підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач

до судового розгляду справи, подав заяву №9 від 29.05.2009 року про визнання

позову у повному обсязі.

В судовому

засіданні представник відповідача позов визнав, пояснив, що борг виник в

зв'язку з відсутністю коштів.

В судовому

засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи

(довідки, акти, направлення, наказ, повідомлення, рішення, та інші наявні в

матеріалах справи письмові докази).

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши та

оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підставний

та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Приватну

агрофірму «Міженець» зареєстровано Старосамбірською районною державною

адміністрацією 31 березня 1998 року і присвоєно код в Єдиному державному

реєстрі підприємств та організацій України - 25548207.

Відповідач

ПАФ «Міженець» має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими

фондами в розмірі 30 484,00 грн.

За

результатами проведених ДПІ у Старосамбірському районі Львівської області

перевірки дотримання вимог п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» за період:

з 22.04.2002

р. по 25.07.06р. 17 травня 2006 року складено акт за №173/1501/25548207;

з 24.10.2006р.

по 30.07.2007р. 30 липня 2007 року складено акт за № 442/1501/25548207;

з

27.08.2003р. по 01.03.2004р. 13 грудня 2007 року було складено акт за

№863/1501/25548207;

з

30.05.2005р. по 29.05.2008 р. 10 червня 2008 року складено акт за

№462/1501/25548207,

24 березня

2006 року було складено акт за №1501 про порушення податкового законодавства;

Вказаними

актами було встановлено порушення п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме,

встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по

податку  на додану вартість та

фіксованого сільськогосподарського податку.

За

результатами невиїзної документальної перевірки з питань акумуляції та

використання сум ПДВ за період 

01.06.2005 р. по 01.06.2008р. 10 червня 2008 року складено акт за

№463/1501/25548207, яким встановлено порушення п.11.29 ст.11 Закону України

«Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та

доповненнями).

Також за

період з 01.01.2004р. по 31.12.2006р. за результатами перевірки стану

збереження активів та дотримання вимог статті 8 Закону України «Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» 28 лютого 2007 року складено акт за №1, яким встановлено

порушення вимог п.п.8.6.1. п.8.6. статті 8 Закону України «Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами» в результаті якого без письмового узгодження з податковим органом

відчужено активів, що перебувають у податковій заставі на суму 5300 грн.

На підставі

вказаних актів перевірки податковим органом прийнято наступні податкові

повідомлення-рішення щодо податку на додану вартість:

податкове

повідомлення - рішення від 17.08.2006 року № 0003861501/0, яким визначена сума

штрафу з узгодженої суми  податкового

зобов'язання, сплаченої з затримкою за платежем податку на додану вартість в

розмірі 303,21 грн.;

податкове

повідомлення - рішення від 30.07.2007 року № 0001981501/0, яким визначена сума

штрафу з узгодженої суми  податкового

зобов'язання, сплаченої з затримкою за платежем податку на додану вартість в

розмірі 3312,41 грн.;

податкове

повідомлення - рішення від 13.12.2007 року № 0003251501/0, яким визначена сума

штрафу з узгодженої суми  податкового

зобов'язання, сплаченої з затримкою за платежем податку на додану вартість в

розмірі 1068,74 грн.;

податкове

повідомлення - рішення від 10.06.2008 року №0001841501/0, яким визначена сума

штрафу з узгодженої суми  податкового

зобов'язання, сплаченої з затримкою за платежем податку на додану вартість в

розмірі529,69 грн.;

податкове

повідомлення - рішення від 16.06.2008 року №0002021501/0, яким визначена сума

штрафу з узгодженої суми  податкового

зобов'язання, сплаченої з затримкою за платежем податку на додану вартість в

розмірі 4950 грн.

Щодо

наявного боргу відповідача з фіксованого сільськогосподарського податку, то суд

зазначає наступне.

Податковим

повідомленням - рішенням від 24.03.2006 року №0001221501/0 визначена сума

штрафу з узгодженої суми  податкового

зобов'язання, сплаченої з затримкою за платежем фіксованого

сільськогосподарського податку, нарахованого 

у 2001 році в розмірі  4798,96

грн.

Податковим

повідомленням - рішенням від 24.03.2006 року №0001231501/0 визначена сума

штрафу з узгодженої суми  податкового

зобов'язання, сплаченої з затримкою за платежем фіксованого

сільськогосподарського податку, нарахованого 

у 2001 році в розмірі 253,31 грн.;

Щодо

штрафних санкцій:

податкове

повідомлення - рішення від 27.02.2007 року №000001240, яким визначена сума

штрафних санкцій в розмірі 5 300 грн.

24.10.2006

року позивачем нараховано пеню за несвоєчасну оплату податкових зобов'язань,

яка становить 483,00 грн.

Оскільки

відповідачем у встановлений термін не було сплачено податкові зобов'язання,

згідно п.п. 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Старосамбірському

районі Львівської області було виставлено податкові вимоги:

- першу

податкову вимогу № №1/107 від 26 жовтня 2001 року, яким загальна сума боргу

платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням станом на 26.10.2001

рік становить 355,01 грн.;

- другу

податкову вимогу № 2/290 від 12 грудня 2001 року, яким загальна сума боргу

платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням станом на 12.12. 2001

року становить 6 110,60  грн.

Приймаючи

рішення, суд виходив з наступного.

Як вбачається

з матеріалів справи, узгоджене податкове зобов'язання визначене податковими

деклараціями з податку на додану вартість становить 18307,00 грн., а саме: №308

січень 2006 року нараховано 1954,00 грн., №2085 І квартал 2006 року нараховано

547,00 грн., №298 3 квартал 2006 року нараховано 400,00 грн., №1 4 квартал 2006

року нараховано 652,00 грн., №21 1 квартал 2007 року нараховано 424,00 грн.,

№21 2 квартал 2007 року нараховано 72,00 грн., №12753 3 квартал 2007 року

нараховано 8,00 грн., №18048 4 квартал 2007 року нараховано 419,00 грн.

Як

вбачається із розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за 2006 рік

нараховано 637,30 грн., за 2007 рік нараховано 636,86 грн.

Також,

податковим органом на підставі даних, викладених в актах від 17 травня 2006

року №173/1501/25548207; 30 липня 2007 року № 442/1501/25548207; 13 грудня 2007

року №863/1501/25548207; 10 червня 2008 року 

№462/1501/25548207; 24 березня 2006 року №1501; 10 червня 2008 року  №463/1501/25548207; 28 лютого 2007 року  №1, винесено податкові повідомлення-рішення

від 17.08.2006 року № 0003861501/0, від 30.07.2007 року № 0001981501/0, від

13.12.2007 року № 0003251501/0, 10.06.2008 року №0001841501/0, від 16.06.2008

року №0002021501/0, від 24.03.2006 року №0001221501/0, від 24.03.2006 року №0001231501/0,

від 27.02.2007 року №000001240.

 Сума, яка підлягає до стягнення за вказаними

податковими повідомленнями - рішеннями, деклараціями,з податку на додану

вартість та розрахунками фіксованого сільськогосподарського податку становить:

з податку на додану вартість - 18307,00 грн., фіксованого

сільськогосподарського податку - 6 394,00 грн. та штрафні санкції - 5 783,00

грн.  

Згідно норм

Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ,

платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів

(обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно з

поданого позивачем розрахунку про податкову заборгованість відповідача,

загальна сума, яка підлягає стягненню, становить 30 484,00 грн.

Відповідно

до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове

зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до

цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків

податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків

вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання

або прийняв  будь-яке інше рішення, що не

суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його

компетенції встановленої законом, такий платник податків має право звернутися

до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне

рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків

не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в

судовому порядку.

Відповідно

до п.п. 5.2.1 статті 5 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове

зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до

пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день

отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно з

підпунктом 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не

сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою

податкового боргу платника податків.

Отже,

безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового

зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 5

Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно

до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від

21.12.2000 р. (із наступними змінами і доповненнями), цей Закон є спеціальним

законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань

юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з

податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове

державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне

соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що

застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за

порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру

оскарження дій органів стягнення.

Відповідно

до п. 1.12 ст. 1 вищевказаного Закону, контролюючий орган - державний орган,

який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за

своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування податків і зборів

(обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового

боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів

(обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових

фондів.

Контролюючі

органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти

нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових

платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами,

уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно

податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно

до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (із

наступними змінами і доповненнями), активи платника податків (кошти,

матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі

за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово

стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми

задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних

зобов'язань забезпечення боргу.

У будь-яких

інших випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування

уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими

оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб,

дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші

податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів

(обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або

територіальній громаді та створюється від їх імені.

Усупереч

наведеним нормам чинного законодавства, платник податків не вжив жодних заходів

для погашення податкового зобов'язання.

На даний час

суми податків та штрафних санкцій відповідача є узгодженими та у встановлені

законом строки до бюджету не сплаченими, тобто визнаються сумою податкового

боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків

у термін).

Вжиті податковим

органом заходи, передбачені чинним законодавством щодо погашення податкової

заборгованості не мали позитивних результатів.

Так як

боржником не вживається заходів щодо погашення заборгованості, то на підставі

п.п. 3.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ

від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), податковий борг

підлягає стягненню в примусовому порядку.

Суд,

оцінивши матеріали справи, давши правову оцінку поясненням представників

сторін, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки подані

позивачем докази в сукупності дають достатньо підстав для висновку щодо

задоволення позовних вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень,

звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -

суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням

судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не

підлягають.

На підставі

викладеного та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд-                                                                    

ПОСТАНОВИВ:

позов

задовольнити повністю.

Стягнути

з Приватної агрофірми «Міженець», код ЄДРПОУ 25548207, що знаходиться за

адресою: 82031, Львівська область, Старосамбірський район, с.Міженець, р/р

2600842078, 2600859306, 2600759305 в Старосамбірському відділенні АППБ «Аваль»

код 20846070, МФО 325570) в користь Державного бюджету України на р/р

31119028700578, код рахунку 14010100 - 18307,00 (вісімнадцять тисяч триста сім)

гривень рівно податку на додану вартість, на р/р 31412530700600, код рахунку

16040100 - 6394,00 (шість тисяч триста дев'яносто чотири) гривні рівно

фіксованого сільськогосподарського податку, на р/р 31118104700578, код рахунку

21080900 - 5783,00 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят три) гривні рівно штрафних

санкцій, а разом 30484 (тридцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні

рівно.

Постанова

набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу

адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим

Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк

апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не

набрала законної сили.

Постанова

може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу

адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції

через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої

інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі

складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня

складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст

постанови виготовлений 01.07.2009 року.

Суддя                                       (Підпис)     

З оригіналом

звірено

         Суддя                                                                                        

Потабенко В.А.