Рішення

від 19.05.2015 по справі 904/2356/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.15 Справа № 904/2356/15

За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави Дніпропетрвоської міської ради в особі Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСУНКА ЛТД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 246391, 36 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від прокуратури: Богомол О.М. - посвідчення № 011672 від 28.10.12

від Дніпропетровської міської ради: Максименко С.М. - представник за дов. № 4/10-146 від 18.03.15

від позивача: Кальченко В.М. - представник за дов № 10/15-7 від 12.01.15

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Дніпропетровська в інтересах держави Дніпропетровської міської ради в особі Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка ЛТД" про стягнення 195240, 28 грн. основної заборгованості, 27349, 69 грн. пені, 21105, 47 грн. інфляційних втрат, 2695, 92 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська № 134 від 10.01.2012 в частині своєчасного перерахування внеску до міського бюджету на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 06.04.2015.

Ухвалою суду від 06.04.2015 розгляд справи відкладено на 18.05.2015.

22.04.2015 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від прокурора надійшла заява від 16.04.2015 № 74-1759вих15 про уточнення позовних вимог, в якій він зазначає, що у позовній заяві ним було помилково зазначено суму пені до стягнення, та просить суд стягнути з відповідача 195240 грн. основного боргу, 24653, 77 грн. пені, 2695, 92 грн. три відсотки річних та 21105, 47 грн. інфляційних втрат.

Відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Щодо поданої позивачем уточненої позовної заяви, судом враховано п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, де зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Таким чином, подана позивачем заява про уточнення позовних вимог, розцінюється судом як заява про зменшення розміру позовних вимог та, оскільки дана заява не порушує чиї-небудь права та інтереси, вона прийнята судом до розгляду.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, площа Дем'яна Бєдного, буд. 11, відповідно до витягу з ЄДРПОУ (арк. с. 25-26), оскільки поштовий конверт (арк. с. 33) з ухвалою суду від 06.04.2015, який направлявся на вищезазначену адресу відповідача, повернувся з поштовою відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, ухвалу суду від 23.03.2015 про порушення провадження у справі, була отримана відповідачем за вищезазначеною адресою, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа з ухвалою суду (арк. с. 29).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.05.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2012 між Дніпропетровською міською радою (далі - Міська рада) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласунка ЛТД" (далі - відповідач, забудовник) було укладено договір на пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська (далі - договір).

Предметом даного договору є здійснення оплати Забудовником величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська (далі - величина пайової участі) шляхом перерахування грошових коштів до бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету, у зв'язку із наміром Забудовника здійснити будівництво будівлі громадського харчування, з урахуванням рішення міської ради від 25.02.09 № 173/43, за адресою: просп. Гагаріна, у районі буд. № 76 (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору величина пайової участі згідно з розрахунком (додаток № 1 до даного договору, арк. с. 16) становить 247 971, 20 грн. (без ПДВ).

Кошти пайової участі сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору забудовник сплачує величину пайової участі, вказану у п. 2.1 даного договору, у строки згідно із графіком (додаток № 2 до договору) на бюджетний рахунок спеціального фонду міського бюджету.

На виконання умов договору, відповідач, під час укладання договору, частково здійснив пайовий внесок у розмірі 52730, 92 грн., що підтверджується додатком № 2 до договору (арк. с. 17).

Відповідно до листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 5 листопада 2014 року № 65/17 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 2 вересня 2014 року зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (серія ДП № 143142450556), а саме: будівництво підприємства громадського харчування по проспекту Гагаріна, 76/78 (І черга) за адресою: проспект Гагаріна, 76Д, м. Дніпропетровськ (арк. с. 18-22).

Таким чином, величина пайової участі підлягала сплаті відповідачем до 01.09.2014 включно.

Залишок внеску в розмірі 195240, 28 грн., який згідно умов договору ТОВ "Ласунка ЛТД" повинно було перерахувати до 01.09.2014 включно, відповідач не здійснив, тому заборгованість відповідача перед Дніпропетровською міською радою складає 19240, 28 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 7 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1-3, 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 9 ст. 40 Закону встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не надано доказів здійснення пайового внеску у розмірі 195240, 28 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 195240, 28 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення пайового внеску, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 24653, 77 грн. за період з 02.09.2014 по 16.02.2015.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.3 договору за несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі забудовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 24653, 77 грн.

Також, за порушення відповідачем виконання зобов'язання за договором щодо своєчасного внесення пайових платежів прокурором нараховані три відсотки річних в сумі 2695, 92 грн. за період з 02.09.2014 по 16.02.2015 та інфляційні втрати у розмірі 31105, 47 грн. за період жовтень 2014 - січень 2015.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат задовольняє дані вимоги повністю, а саме три відсотки річних у розмірі 2695, 92 грн. та інфляційні втрати у сумі 21105, 47 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України у розмірі 4873, 91 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка ЛТД" (49000, м. Дніпропетровськ, площа Дем'яна Бєдного, 11; ідентифікаційний код 19433730) на користь Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75; ідентифікаційний код 26510514) в особі Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75; ідентифікаційний код 37454174) заборгованість у сумі 195240, 28 грн., пеню у розмірі 24653, 77 грн., три відсотки річних у сумі 2695, 92 грн. та інфляційні втрати у розмірі 21105, 47 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка ЛТД" (49000, м. Дніпропетровськ, площа Дем'яна Бєдного, 11; ідентифікаційний код 19433730) в дохід Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) судовий збір у розмірі 4873, 91 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.05.2015

Суддя В.І. Ярошенко