Рішення

від 21.05.2015 по справі 904/2694/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.15р. Справа № 904/2694/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ", м.Київ

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1646467грн.55коп.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Доленчук С.В., дов. №61 від 01.01.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО Електромеханічні системи" звернулось до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" з позовом про стягнення суми основного боргу за договором поставки в розмірі 1163200грн.00коп., пені в розмірі 134963грн.07коп., суми 3% річних в розмірі 29733грн.30коп. та суми інфляційної складової в розмірі 318571грн.18коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №ПР/Е-131739/НЮ від 23.12.2013р. в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2015п. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 21.04.2015р. та 18.05.2015р.

21.04.2015р. позивач надав письмові пояснення, в яких визначив показники інфляції, використані при нарахуванні суми інфляційної складової. Також позивач зазначив, що при перерахуванні відповідачем грошових коштів в розмірі 521000грн.00коп. в призначенні платежу не було зазначено конкретних видаткових накладних, за які сплачувалась вказана сума, а було зазначено лише договір №ПР/Е-131739/НЮ від 23.12.2013р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО Електромеханічні системи" 21.04.2015р. заявило клопотання, в якому просить зобов'язати відповідача провести звірку розрахунків за договором №ПР/Е-131739/НЮ від 23.12.2013р. з позивачем. Вказане клопотання було задоволено судом.

14.05.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО Електромеханічні системи" надало клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника позивача. Разом з тим, позивач надав документи, якими підтверджується направлення на адресу відповідача акту звірки взаємних розрахунків за договором №ПР/Е-131739/НЮ від 23.12.2013р.

В судовому засіданні від 18.05.2015р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовом та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає, що в договорі №ПР/Е-131739/НЮ від 23.12.2013р., в якості одного з отримувачів товару та платників за отриманий товар виступає Відокремлений структурний підрозділ "Симферопольська дистанція електропостачання" Державного підприємства "Придніпровська залізниця". Також відповідач стверджує, що частина товару була поставлена саме до Відокремленого структурного підрозділу "Симферопольська дистанція електропостачання" Державного підприємства "Придніпровська залізниця". Крім того, відповідач зазначив, що виконання рішення суду призведе до ускладнення господарської діяльності підприємства відповідача та просить зменшити розмір штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

23.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО Електромеханічні системи" (далі - постачальник) та Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - покупець) підписаний договір №ПР/У-131739/НЮ (далі - договір). За умовами зазначеного договору предметом договору є поставка постачальником покупцю приладів безпеки руху ІІ категорії АЛС-МП для спеціального самохідного рухомого складу згідно зі специфікацією №1, далі за текстом - товар.

Відповідно до пункту 3.1 договору кількість та асортимент товару визначено у специфікації №1 (додаток №1 до договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору загальна сума договору складає 1684200грн.00коп. з урахуванням ПДВ 20% - 280700грн.00коп.

За приписами пункту 6.1 договору постачальник передає у власність покупцю товар, а покупець сплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації №1, що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною, на умовах поставки DDP зі складу постачальника.

Покупець здійснює оплату поставленої партії товару протягом 90 банківських днів з дня отримання партії товару. Днем отримання товару вважається день підписання уповноваженими представниками сторін акта прийому - передачі товару, оформленого належним чином. Джерело фінансування - залучені кошти (пункт 6.3 договору).

Положеннями пункту 10.2 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0.1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.

Відповідно до пункту 13.1 термін дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2013р., а в частині грошових зобов'язань до повного їх виконання.

Специфікацією №1 до договору №ПР/Е-131739/НЮ від 23.12.2013р. сторони узгодили поставку товару загальною вартістю 1684200грн.00коп.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 1684200грн.00коп., що підтверджується актами прийому - передачі товару від 27.12.2013р. за договором №ПР/Е-131739/НЮ від 23.12.2013р. на суму 962400грн.00коп., 240600грн.00коп. та 481200грн.00коп. відповідно.

Відповідач був зобов'язаний оплатити товар поставлений згідно з договором №ПР/Е-131739/НЮ від 23.12.2013р. в строк до 12.05.2014р.

Відповідач 28.10.2014р. сплатив позивачу 521000грн.00коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача. Таким чином, залишилась несплаченою заборгованість Державного підприємства "Придніпровська залізниця" за договором №ПР/Е-131739/НЮ від 23.12.2013р. в розмірі 1163200грн.00коп.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, щодо того, що в договорі №ПР/Е-131739/НЮ від 23.12.2013р., в якості одного з отримувачів товару та платників за отриманий товар виступає Відокремлений структурний підрозділ "Симферопольська дистанція електропостачання" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" з огляду на наступне.

Покупцем за договором №ПР/Е-131739/НЮ від 23.12.2013р. виступає саме Державне підприємство "Придніпровська залізниця". Як вбачається з розділу 6 договору, обов'язок щодо оплати товару виникає саме у покупця - Державного підприємства "Придніпровська залізниця".

Враховуючи викладене та положення договору №ПР/Е-131739/НЮ від 23.12.2013р., строк виконання грошового зобов'язання є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1163200грн.00коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Крім того, позивач на підставі пункту 10.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 13.05.2014р. по 13.11.2014р. в розмірі 134963грн.07коп.

За результатами зробленого судом розрахунку, пені через несплату суми боргу становили суму в більшому розмірі ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 134963грн.07коп. інфляційних витрат.

Відповідач 18.05.2015р. надав відзив на позовну заяву, в якому просить зменшити розмір штрафних санкцій, в обґрунтування він зазначив, що виконання рішення суду призведе до ускладнення господарської діяльності підприємства відповідача

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Враховуючи матеріали справи суд зменшує розмір пені з 134963грн.07коп. до 80977грн.85коп.

При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 318571грн.18коп. за період з травня 2014р. по лютий 2015р. та 3% річних в розмірі 29733грн.30коп. за період з 13.05.2014р. по 19.03.2015р.

Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення суми 3% річних, нарахованих за несплату суми боргу за період з 13.05.2014р. по 19.03.2015р. в розмірі 29733грн.30коп.

За результатами зробленого судом розрахунку, інфляційні витрати через несплату суми боргу в розмірі 1163200грн.00коп. за період червень з травня 2014р. по лютий 2015р. становлять суму в розмірі 264323грн.22коп.

Враховуючи те, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З огляну на викладене, період нарахування суми інфляційної складової становить з червня 2014р. по лютий 2015р.

За результатами зробленого судом розрахунку, інфляційні витрати через несплату суми боргу в розмірі 1163200грн.00коп. за період червень 2014р. по лютий 2015р. становлять суму в розмірі 264323грн.22коп.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми інфляційної складової в розмірі 54245грн.96коп. слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО Електромеханічні системи" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення суми основного боргу за договором поставки в розмірі 1163200грн.00коп., пені в розмірі 134963грн.07коп., суми 3% річних в розмірі 29733грн.30коп. та суми інфляційної складової в розмірі 318571грн.18коп. - задовольнити частково.

Зменшити розмір пені з 134963грн.07коп. до 80977грн.85коп.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (ідентифікаційний код: 01073828; місцезнаходження: 49602, м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, буд. 108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО Електромеханічні системи" (ідентифікаційний код: 38531610; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 3а, оф. 62) суму основного боргу за договором поставки в розмірі 1163200грн.00коп., пеню в розмірі 80977грн.85коп., суму 3% річних в розмірі 29733грн.30коп., суми інфляційної складової в розмірі 264325грн.22коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 31844грн.43коп.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 54245грн.96коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 18.05.2015р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 25.05.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова