Рішення

від 25.05.2015 по справі 904/2458/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.15р. Справа № 904/2458/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Інтегра", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектний центр ДТЕК",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 72 099,72 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: Скиба В.В., довіреність б/н від 17.03.2015р.

Громов В.І., директор

від відповідача: Бідняк А.В., довіреність № ББУ/НПЦ від 02.04.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ-Інтегра" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектний центр ДТЕК" про стягнення 82 124,07 грн., з яких: 68 666,40 грн. - основний борг, 9 132,63 грн. - інфляційні втрати, 891,72 грн. - 3% річних, 3 433,32 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 157-2014 від 15.07.2014р., в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 24.03.2015р. (суддею Турчиним С. О.) порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 14.04.2015р.

У зв'язку з переведенням судді Турчина С. О. до іншого суду призначено повторний автоматизований розподіл справ. Справу передано для розгляду судді Мілєвій І. В.

Ухвалою суду від 16.04.2015р. справу прийнято до свого провадження суддею Мілєвою І. В., розгляд справи призначено на 30.04.2015р.

14.04.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, вказавши, що основний борг складає 48 666,4грн., з урахуванням сплати 31.03.2015р. 20 000грн., просив визнати санкції такими, що не відповідають правовідносинам на дату розгляду справи.

30.04.2015р. в засіданні оголошено перерву до 18.05.2015р.

08.05.2015р.відповідач подав до суду додаток до відзиву на позовну заяву, вказавши, що основний борг складає 48 666,4грн., з урахуванням сплати 31.03.2015р. 20 000грн., просив розстрочити сплату основного боргу на 3 місяці.

18.05.2015р. позивач подав до суду клопотання про доручення до матеріалів справи платіжного доручення № 2111559474 від 15.05.2015р. про сплату відповідачем 18 666,40 грн.

18.05.2015р. позивач подав до суду заяву про відмову від стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

18.05.2015р. відповідач подав до суду заяву, зазначивши, що основний борг перед позивачем складає 30 000,00 грн., просив розстрочити його сплату на 2 місяці: червень 2015 року - 15 000,00 грн., липень 2015 року - 15 000,00 грн.

У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-проектний центр ДТЕК" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІ-Інтегра" (постачальник) було укладено договір поставки № 157-2014 (далі - договір).

В порядку та на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця кондиціонери Leberg LBS-TBR19/LBU-TVR19 (в подальшому товар), в кількості, строки та по ціні і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі та в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1. договору).

В порядку та на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов'язується виконати монтажні роботи, згідно специфікації (п. 1.2. договору).

Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлений в його власність товар у відповідності до умов цього договору (п. 1.3. договору).

Поставка товару здійснюється в асортименті, кількості та по цінам, з кількісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до цього договору (п. 4.1. договору).

Датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником (п. 4.7. договору).

Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. У будь якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 76 296,00 грн. з ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена, шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу управління покупця (п. 5.1. договору).

Розрахунки за поставлений постачальником товар за цим договором здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових кошт на поточний рахунок постачальника через 90 календарних днів з дати постачання та монтажу відповідного товару та на умовах отримання покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 5.3. договору).

У випадку несвоєчасної оплати товару, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно несплаченого товару, однак не більше 5% від вартості своєчасно несплаченого товару (п. 6.7. договору).

Цей договір вступає в силу з 15.06.2014р. за умови його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони узгодили, що у випадку належного виконання двома сторонами своїх обов'язків, строк дії договору встановляється до 31.12.2014р. включно (п. 8.1. договору).

На виконання умов договору сторони договору підписали специфікацію від 15.05.2014р. (а.с. 21), якою узгодили поставку: найменування продукції: кондиціонер Leberg LBS-TBR19/LBU-TBR19; одиниця виміру - штука; кількість: 11; ціна без ПДВ, грн.: 5 780,00; строки поставки продукції: червень 2014р.; всього з ПДВ: 76 296,00.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 76 296,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № СИ-0000018 від 25.07.2014р.(а.с. 22), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № СИ-0000018/М від 25.07.2014р.(а.с. 24), та виставив рахунок-фактуру № 000000452 від 25.07.2014р. (а.с. 25).

Товар був отримай відповідачем на підставі довіреності № 67 від 25.07.2014р. (а.с. 23).

Відповідач частково сплатив за отриманий товар відповідно до платіжного доручення № 1041676378 від 23.10.2014р. (а.с. 27) грошові кошти у розмірі 7 629,60 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 68 666,40 грн.

Позивач звертався до відповідача з листами вих.№ 91 від 31.12.2014р. (а.с. 28), вих. № 112 від 23.12.2014р. (а.с. 30) з вимогою про погашення заборгованості за отриману продукцію.

Відповідач направив позивачу лист № 20-17/263 від 17.03.2015р., в якому вказав, що заборгованість визнає, затримка з оплатою виникла у зв'язку з ситуацією, яка склалася у Донецькій та Луганській областях.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України ).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України ).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України ).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України ).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України ).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України ).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення:

- № 2111541169 від 31.03.2015р., за яким платник: ТОВ "Науково-проектний центр ДТЕК" сплатив на користь ТОВ СІ-Інтегра грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., призначення платежу: оплата за кондиціонери згідно договору № 157-2014 від 15.07.2014р., накладна № СИ-0000018 від 25.07.2014р.

- № 2111559474 від 15.05.2015р., за яким платник: ТОВ "Науково-проектний центр ДТЕК" сплатив на користь ТОВ СІ-Інтера грошові кошти у розмірі 18 666,40 грн., призначення платежу: оплата за кондиціонери згідно договору № 157-2014 від 15.07.2014р., накладна № СИ-0000018 від 25.07.2014р.

Позовна заява подана позивачем до суду 23.03.2015р., тобто кошти були сплачені (31.03.2015р. та 15.05.2015р.) вже в процесі розгляду справи.

З огляду на викладене, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення основного боргу у розмірі 38 666,64 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України , у зв'язку з відсутністю предмету спору.

18.05.2015р. відповідач подав до суду заяву, підтвердивши заборгованість перед позивачем у розмірі 30 000,00 грн.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 433,32 грн. за період з 23.10.2014р. по 23.03.2015р.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України ).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України ).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України ).

Згідно зі ст. ст. 1 , 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" , платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України ).

Відповідно до п. 6.7. договору у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно несплаченого товару, однак не більше 5% від вартості своєчасно несплаченого товару.

Відповідно до умов договору, пеня не повинна перевищувати 5 % від вартості своєчасно несплаченого товару, таким чином пеня складає 5% від 68 666,40 грн. та становить 3 433,32 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 9 132,63 грн. та 3% річних у розмірі 891,72 грн., однак 18.05.2015р. подав до суду заяву про відмову від стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Заявлена відмова від частини позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин суд приймає відмову позивача від стягнення інфляційних втрат у розмірі 9 132,63 грн. та 3% річних у розмірі 891,72 грн.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 9 132,63 грн. та 3% річних у розмірі 891,72 грн. підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України , у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог та прийняттям такої відмови судом.

Таким чином, позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню на загальну суму 33 433,32 грн., з яких: 30 000,00 грн. - основна заборгованість та 3 433,32 грн. - пеня.

Згідно з абз. 4 п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 223,08грн. (12,21%), на відповідача - 1 603,92 грн. (87,79%).

18.05.2015р. відповідач подав заяву про розстрочку основного боргу у розмірі 30 000 грн. на 2 місяці, а саме: червень - 15 000,00 грн., липень - 15 000,00 грн.

Позивач не заперечував проти задоволення клопотання.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Дослідивши обставини справи, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу у розмірі 30 000,00 грн. на два місяці з оплатою:

- у червні 2015року - 15 000,00 грн.;

- у липні 2015року - 15 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85, п.1-1,4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 9 132,63 грн. - інфляційних втрат та 891,72 грн. - 3% річних.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 9 132,63 грн. - інфляційних втрат, 891,72 грн. - 3% річних, 38 666,64 грн.- основного боргу.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектний центр ДТЕК" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 15, ідентифікаційний код 32880516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Інтегра" (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 38, ідентифікаційний код 24421775) 33 433,32 грн. , з яких: 30 000,00 грн. - основна заборгованість та 3 433,32 грн. - пеня, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектний центр ДТЕК" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 15, ідентифікаційний код 32880516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Інтегра" (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 38, ідентифікаційний код 24421775) витрати по сплаті основного боргу у розмірі 1 603,92 грн. , про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-проектний центр ДТЕК" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 15, ідентифікаційний код 32880516) розстрочку виконання рішення в частині стягнення основного боргу у розмірі 30 000,00 грн. строком на 2 місяці з оплатою:

- у червні 2015року - 15 000,00 грн.;

- у липні 2015року - 15 000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.05.2015

Суддя І.В. Мілєва