Рішення

від 21.05.2015 по справі 906/601/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" травня 2015 р. Справа № 906/601/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

- за участю секретаря судового засідання: Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Соколовська Я.В. - дов. від 24.03.15р., дійсне до 25.03.16р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські екологічні технології плюс" (м. Васильків, Київської обл.)

до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (м. Житомир)

про стягнення 145064,90 грн.

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські екологічні технології плюс" пред'явлено позов до відповідача Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради про стягнення 145 064, 90 грн., з яких: 98000,00 грн - основного боргу, 39282,16 грн. - інфляційні втрати та 7782,74 грн. - 3% річних.

В обґрунтування фактичних підстав позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати коштів за відпущену продукцію згідно Видаткових накладних №РН-000059 від 15.10.2012 р., №РН-000062 від 24.10.2012 р., № РН-000063 від 29.10.2012 р.

В якості правових підстав позову позивач посилається ст.ст. 526, 529, 625, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 193, 230 ГК України.

Ухвалою від 23.04.15 року суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, передбачені ст.ст. 64-65 ГПК України.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяви про зміну підстави та предмету позову, позивачем не подано зустрічного позову, відповідно.

В судовому засіданні 07.05.15 р. представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 98 000, 00 грн. та 3% річних в сумі 7782,74 грн. не заперечував, однак вважав обгрунтованим інфляційні втрати на суму 36 082,00 грн., про що зазначено в поданому відповідачем відзиві.

Одночасно, представник відповідача надав суду заяву про розстрочку виконання рішення суду строком на дванадцять місяців шляхом погашення боргу рівними частинами щомісяця до першого числа місяця, починаючи з 01.06.2015 р.

21.05.15р. подав суду клопотання за №25/533, відповідно до якого просить суд розглядати справи без його участі.

Оскільки, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про часткове задоволення позову.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські екологічні технології плюс" (Позивач) відпустило Комунальному підприємству "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (Відповідач) реагент "Валеус" в каністрах по 10 кг згідно:

- Видаткової накладної № РН-000059 від 15 жовтня 2012 р. на загальну суму 54000,00 (п'ятдесят чотири тисячі грн.) (а.с. 8);

- Видаткової накладної № РН-000062 від 24 жовтня 2012 р. на загальну суму 36000,00 грн (тридцять шість тисяч грн.) (а.с. 9);

- Видаткової накладної № РН-000063 від 29 жовтня 2012 р. на загальну суму 18000,00 грн (вісімнадцять тисяч грн.) (а.с. 10).

Загальна вартість поставленого реагенту "Валеус" відповідно до видаткових накладних становить 108 000,00 грн. (сто вісім тисяч грн).

В свою чергу Відповідач повинен був оплатити отриманий товар:

- по видатковій накладній № РН-000059 від 15 жовтня 2012 р. - до 16 жовтня 2012 р.

- по видатковій накладній № РН-000062 від 24 жовтня 2012 р. - до 25 жовтня 2012 р.

- по видатковій накладній № РН-000063 від 29 жовтня 2012 р. - до 30 жовтня 2012 р.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за отриману продукцію виконав частково на суму 10 000, 00 грн., залишок боргу становить 98 000, 00 грн., що підтверджується копією банківської виписки (а.с. 14).

До винесення рішення у справі сторони спору не подали доказів виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 98 000, 00 грн., які відповідачем не було виконано як до , так і після пред'явлення позову до суду.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості в досудовому порядку, позивач звернувся з цим позовом до суду та окрім вимоги про стягнення основного боргу в сумі 98 000, 00 грн., просить стягнути також 7782, 74 грн. - 3% річних, 39 282, 16 грн. - інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, здійснивши їх правову оцінку у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд дійшов висновку задовольнити позов частково, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч.2 цієї статті правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

У частині 2 цієї статті закріплено правило про те, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Для договорів купівлі -продажу, які повністю можуть бути виконані сторонами у момент їх вчинення, закон не вимагає обов'язкової письмової форми. Усний правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що сторонами вчинено усний договір купівлі - продажу, за яким відповідач, згідно виставлених позивачем до оплати видаткових накладних №РН-000059 від 15.10.2012 р. на суму 54 000, 00 грн., №РН-000062 від 24.10.2012 р. на суму 36000, 00 грн., № РН-000063 від 29.10.2012 р. на суму 18 000, 00 грн. взяв на себе зобов'язання сплатити за товар грошові кошти в сумі 108 000, 00 грн. у строк не пізніше 16.10.2012р., 25.10.2012р., 30.10.2012року, а позивач зобов'язався відпустити продукцію, обумовлений відповідачем та в певній його кількості.

Вчинений сторонами усний договір купівлі - продажу від 15.10.2012р., 25.10.12р., 30.10.12р. підпадає під правове регулювання норм статей глави 54 ЦК України.

Зобов'язання за цим договорами мають двосторонній характер, тобто покладають як на позивача, так і на відповідача певні обов'язки, при цьому в зобов'язаннях за договором кожна із сторін одночасно є боржником та кредитором. З точки зору виконання такі зобов'язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов'язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов'язку (ч.1 ст. 538 ЦК України).

Тому, за загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, не допускається, крім випадків, передбачених законом або самим договором (ст.193 ГК України, ст. 525 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилом ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначалось раніше, факт отримання продукції (реагенту "Валеус" в каністрах по 10л.) відповідачем підтверджено видатковими накладними №РН-000059 від 15.10.2012 р. на суму 54 000, 00 грн., №РН-000062 від 24.10.2012 р. на суму 36000, 00 грн., № РН-000063 від 29.10.2012 р. на суму 18 000, 00 грн., строк оплати яких, відповідно, був до 16.10.12р., 25.10.12р., 30.10.12р.

У статті ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач грошове зобов'язання з оплати вартості придбаного товару виконав частково в сумі 10 000, 00 грн. , на суму 98 000, 00 грн. - не виконав.

З урахуванням встановлених обставин спору, позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 98 000, 00 грн. є доведеною та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно додаткових матеріально-правових вимог позивача про стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 39 282, 16 грн. та 3% річних з простроченої суми в розмірі 7782, 74 грн.

Положення ч.2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовується за наявності порушення будь-якого грошового зобов'язання (п.6.2 Постанови ВГСУ від 17.12.13року № 14 " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" ( далі - Постанова № 14).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові ( п.4.1 Постанови № 14).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів ( п.3.1 Постанови № 14).

З огляду на вимоги ч.1 ст. 4-7 і ст. 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується ( п.1.12 Постанови №14 ).

Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача суми 3% річних з простроченої суми, визнає його арифметично правильним та таким, що підлягає задоволенню в заявленому розмірі на суму 7782, 74 грн.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція (абз. 3 п. 3.2. Постанови №14).

Судом перевірено розрахунок суми інфляційних втрат, відповідно до якої суд погоджується із сумою 13094, 05 грн. по видатковій накладній №РН-000062 від 24.10.2012р. та 6547, 03 грн. за видатковою накладною №РН-000063 від 29.10.2012р.

Судом самостійно здійснено розрахунок суми інфляційних втрат за видатковою накладною №РН-000059 від 15.10.2012р., з урахуванням здійсненої часткової оплати відповідачем, відповідно до якого сума інфляційних втрат становить 18 266, 55 грн. проти заявленої позивачем в сумі 19641, 08 грн.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд прийшов до висновку, що обґрунтованою до стягнення є сума інфляційних втрат в розмірі 37 907, 65 грн.

Відтак, у стягненні інфляційних втрат за видатковою накладною №РН-000059 від 15.10.2012р. в сумі 1374, 53 грн. суд відмовляє.

Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідач КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради здійснює статутну діяльність, пов'язаною із наданням послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництво та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в місті Житомирі; на даний час тарифи на вказані послуги відшкодовують затрати підприємства на виготовлення цих послуг в середньому на 80%.

В п.2.3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 26.06.2013 № 5-рп/2013 зазначено, що у Господарському процесуальному кодексі України передбачено дві стадії, на яких суд може вирішувати питання про розстрочку виконання рішення, а саме: при винесенні рішення по суті справи, що відображається в мотивувальній та резолютивній частинах рішення (пункт 3 частини першої, частина друга статті 84), а також у наказі господарського суду; та під час виконання рішення суду (виконавчого провадження) шляхом винесення окремого процесуального документа (ухвали) про розстрочку виконання рішення (частина третя статті 121).

Розстрочка виконання рішення суду, як вважає Конституційний Суд України, означає виконання його частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. За змістом частини другої статті 84 Кодексу строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.

Конституційний Суд України також зазначає, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

За судовою практикою, як встановив Конституційний Суд України, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У п. 7.2. Постанови ВГСУ від 17.10.12р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" також роз'яснено, що вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку скористатися наданим правом та розстрочити виконання рішення суду у цій справі строком на 6 (шість) місяців, оскільки боржник повинен мати реальну можливість його виконання у спосіб та порядку, що у ньому визначені.

Отже, розстрочення виконання рішення суду у справі №906/601/15 здійснюватиметься загалом в сумі 143 690,37 грн., без врахування судового збору в розмірі 2873,88 грн., шістьма рівними платежами, починаючи з першого в сумі 23 948 грн. у строк до 31.05.2015 р. включно та щомісячно, закінчуючи останнім платежем на суму 23948,42 грн. - до 31.10.2015 р. включно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 43, 49, 82, п.6 ч. 1 ст. 83, 84-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (10005, м. Житомир, вул. Черняховського, буд. 120, ідентифікаційний код 03344065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські екологічні технології плюс" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 72, ідентифікаційний код 31826657):

- 98 000,00 грн. основного боргу;

-7 782,74 грн. 3% річних;

- 37 907,63 грн. інфляційних втрат;

- 2873,88 грн. судового збору.

Видати наказ.

3. У стягнені 1374,53 грн. інфляційних втрат відмовити.

4. Розстрочити виконання рішення суду у справі №906/601/15 на загальну суму 143 690, 37 грн. строком на шість місяців зі сплатою рівними платежами кожного календарного місяця в такому порядку:

- платіж в сумі 23 948, 39 грн. підлягає сплаті до 31.05.2015 р. включно;

- платіж в сумі 23 948, 39 грн. підлягає сплаті до 30.06.2015р. включно;

- платіж в сумі 23 948, 39 грн. підлягає сплаті до 31.07.2015р. включно;

- платіж в сумі 23 948, 39 грн. підлягає сплаті до 31.08.2015р. включно;

- платіж в сумі 23 948, 39 грн. підлягає сплаті до 30.09.2015р. включно;

- платіж в сумі 23 948, 42 грн. підлягає сплаті до 31.10.2015р. включно.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.05.15р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (простою)

3- відповідачу (рек. з повід.)