Рішення

від 12.05.2015 по справі 910/6053/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015Справа №910/6053/15-г

За позовом Державного підприємства "Державний інститут комплексних техніко-

економічних досліджень";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма

"Сіріус";

про стягнення 17 406,02 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Мельник І. М., представник, довіреність № 1 від 05.02.2015 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 16 148,71 грн. основного боргу, 1 257,71 грн. пені, а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 року порушено провадження у справі № 910/6053/15-г.

У судовому засіданні 12.05.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвали господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Сіріус" (орендар) 01.09.2012 року було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 72/2002, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 66,8 кв.м., кім. 514 та 515 за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 15.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 15, загальною площею 66, 8 кв. м., що підтверджується актом прийому-передачі від 01.09.2002 року.

З матеріалів справи вбачається, що з 31.10.2011 року відповідно до угоди укладеної між сторонами від 28.10.2012р. договір оренди нежитлових приміщень №72/2002 від 01.09.2002р. було розірвано.

Відповідно до п. 2. вищезазначеної угоди про розірвання договору оренди нежитлових приміщень орендар зобов'язався здійснити повний розрахунок згідно з умовами договору оренди відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг з оренди.

Актом звірки взаєморозрахунків від 29.09.2011 року відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем станом на 29.09.2011 року в розмірі 21 530,99 грн.

Позивач зазначає, що станом на день розгляду справи відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором №72/2002 від 01.09.2002р. в повному обсязі, остаточних розрахунків з позивачем не провів.

05 березня 2014 року Державною фінансовою інспекцією в м. Києві проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Державний інститут комплексних техніко- економічних досліджень», в ході якої виявлено, що за спірним договором заборгованість ТОВ «НВК «Сіріус» складає 16 148,31 грн.

09 лютого 2015р. позивачем надіслано відповідачу претензію щодо сплати боргу за договором №72/2002 від 01.09.2002р., проте вказана претензія повернена без вручення та залишилась без виконання.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи було встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по сплаті орендних платежів за користування спірним нежилим приміщенням в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 16 148,31 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача за договором оренди № 72/2002 від 01.09.2002 року у сумі 16 148,31 грн. позивачем належним чином доведений та відповідачем не спростований. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень" в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 257,71 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором оренди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством та договором відповідальності.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7. договору сторони встановили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення чином.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 1 257,71 грн. пені такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевказане, вимоги Державного підприємства "Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень" є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Сіріус" (02222, м. Київ, просп. Маяковського, 47, офіс 10, код ЄДРПОУ 24220189) на користь Державного підприємства "Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, код ЄДРПОУ 00209131) 16 148 (шістнадцять тисяч сто сорок вісім) грн. 31 коп. основної заборгованості, 1 257 (одну тисячу двісті п'ятдесят сім) грн. 71 коп. пені та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 15.05.2015 р.