cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2015Справа №910/6680/15-г
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія
"Укрспеценергопостач";
про неналежне виконання та стягнення 345 603,84 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Шевченко І. О., представник, довіреність № 159/10 від 30.07.2014 р.;
Від відповідача: Парчевський В. Ю., представник, довіреність № 20д від 16.04.2015 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 245 603,84 грн. неустойки за порушення строків поставки продукції, а також 6 912,08 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 року порушено провадження у справі № 910/6680/15-г.
У судовому засіданні 12.05.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з мотивів, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атокомплект" в якості покупця та Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія «Укрспеценергопостач" в якості постачальника 07.03.2014 уклали договір поставки № 53-129-01-14-00022, за умовами якого відповідач зобов'язався в порядку і на умовах, визначених Договором, поставити запасні частини до насосів типу ГЦН-317 виробництва ЗАТ «Завод «Кіров - Енергомаш» РФ та «Центральне конструкторське бюро машинобудування» РФ ( далі - продукція) для ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», а позивач зобов'язався в порядку і на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити продукцію.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування, одиниця виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура та ціна зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Сума договору становить 1 487 832,00 грн., у тому числі ПДВ - 247 972,00 грн. (п. 3.1. договору)
Строк поставки товару, згідно умов Специфікацій № 1 - серпень, грудень 2014 року.
Відповідно до п. 5.2 договору, поставка продукції згідно специфікації здійснюється автотранспортом на умовах DDР - на склад Рівненського відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом» згідно Інкотермс 2000.
Згідно умов п. 5.4 договору, датою поставки вважається дата в видатковій накладній, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача.
Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що за порушення строків поставки продукції постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Позивач зазначає, що станом на 11.03.2015 продукція у повному обсязі не непоставлена, у зв'язку з чим позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 241 455,60 грн. пені та 104 148,24 грн. 7 % штрафу за односторонню відмову постачальника від виконання своїх зобов'язань по договору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Договір № 53-129-01-14-00022 від 07.03.2014 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Як встановлено судом, укладаючи договір сторони погодили, що постачання здійснюється у серпні та грудні 2014 року.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву визнає факт не здійснення поставки товару на користь позивача. Відповідач зазначає, що поставку не було здійснено не з його вини, а у зв'язку з тим, що постановою судового пристава-виконавця Міжрайонного відділу по особливим виконав чим провадженням УФССП по Ростовській області Харченко Є.С. №20169/13/18/61-СД від 17.12.2013р. було накладено арешт на майно боржника ДП НАЕК «Енергоатом» та майно відо кремлених підрозділів, заборонено ДП НАЕК «Енергоатом» та відокремленим підрозділам здійснювати дії, які направлено на вивіз майна з території Російської Федерації.
Відповідно до умов п. 8.2. договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі.
У матеріалах справи відсутні будь які докази повідомлення постачальником покупця про неможливість виконання зобов'язання за договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Загальними умовами виконання зобов'язань, виходячи зі змісті ст. 526 Цивільного кодексу України є обов'язковість його виконання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Так, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що за порушення строків поставки продукції постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Зважаючи на те, що не здійснення поставки товару відповідачем в обумовлені договором строки є односторонньою відмовою відповідача від виконання ним його зобов'язання у правовідносинах з позивачем, заявлені Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" позовні вимоги видаються правомірними, законними і обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству та п. 7.2 договору, а тому задовольняються судом повністю відповідно до проведеного позивачем розрахунку пені і штрафу, що перевірений судом та приймається як правильний і належний.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" (04211, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, б. 19, оф. 129, ідентифікаційний код 36853376) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атомкопмлект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108-А, ідентифікаційний код 26251923) 241 455 (двісті сорок одну тисячу чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 60 коп. пені, 104 148 (сто чотири тисячі сто сорок вісім) грн. 24 коп. штрафу та 6 912 (шість тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 08 коп. судових витрат. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 22.05.2015 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2015 |
Оприлюднено | 28.05.2015 |
Номер документу | 44342074 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні