Рішення

від 19.05.2015 по справі 911/1428/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа №911/1428/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», Київська область, м. Боярка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-агро», Київська область, Обухівський район, с. Підгірці

про стягнення 306237,66 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача: Палькевич Н.С. (довіреність №1-326 від 31 грудня 2014 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-агро» (далі - відповідач) про стягнення 306237,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів №2013/П-ПР-15010030968127-170226 від 20 грудня 2012 року (далі - договір), а саме: не повністю оплатив вартість природного газу, у зв'язку з чим позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 260354,94 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивачем на підставі п. 6.2.2. договору нараховано відповідачу 21848,98 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 1643,22 грн. 3% річних та 22390,52 грн. інфляційних втрат.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 6 квітня 2015 року та призначено справу до розгляду на 22 квітня 2015 року.

Ухвалою суду від 22 квітня 2015 року розгляд справи відкладено на 19 травня 2015 року.

Представник позивача у судових засіданнях 22 квітня 2015 року та 19 травня 2015 року позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 22 квітня 2015 року та 19 травня 2015 року представника не направив, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Згідно п. 2.9.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

19 травня 2015 року, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон-Агро» (за договором - споживач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів №2013/П-ПР-15010030968127-170226 від 20 грудня 2012 року, відповідно до умов якого постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 4.6 договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу.

Згідно пп. 4.6.1 п. 4.6 договору, авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100% оплати від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за (5) календарних днів до початку місяця поставки газу.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим (пп. 4.6.3 п. 4.6 договору).

Відповідно до пп. 6.2.2 п. 6.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Цей договір набирає чинності з дати підписання та, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 1 січня 2013 року та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №5 до договору, продовжено до 31 грудня 2014 року дію договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів №2013/П-ПР-15010030968127-170226 від 20 грудня 2012 року.

На виконання умов договору у грудні 2014 року постачальник передав, а споживач прийняв у власність природний газ, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі природного газу за грудень 2014 року на суму 260628,44 грн. копію якого долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі за отриманий газ за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів №2013/П-ПР-15010030968127-170226 від 20 грудня 2012 року, останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Станом на день прийняття рішення у справі основна заборгованість відповідача у розмірі 260354,94 грн. не сплачена. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Заборгованість у сумі 260354,94 грн. відповідає фактичним обставинам справи, підтверджена належними та допустимими доказами, тому вимога позивача про стягнення з відповідача за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів №2013/П-ПР-15010030968127-170226 від 20 грудня 2012 року заборгованості підлягає задоволенню у розмірі 260354,94 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 21848,98 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача у сумі 260354,94 грн. за період з 6 січня 2015 року по 23 березня 2015 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, пп. 6.2.2 п. 6.2 договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Розмір пені визначено сторонами у договорі з урахуванням обмеження її розміру, встановленого ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та у межах строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до здійсненого судом арифметичного розрахунку пені, нарахованої на заборгованість відповідача у розмірі 260354,94 грн. за період з 6 січня 2015 року по 23 березня 2015 року, належна до стягнення з відповідача пеня становить 21983,94 грн., тому підлягає стягненню на користь позивача у сумі 21848,98 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1643,22 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у розмірі 260354,94 грн. за період з 6 січня 2015 року по 23 березня 2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до здійсненого судом вірного арифметичного розрахунку 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача у розмірі 260354,94 грн. за період з 6 січня 2015 року по 23 березня 2015 року, належні до стягнення з відповідача 3 % річних становлять 1647,73 грн., тому підлягають стягненню на користь позивача у сумі 1643,22 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 22390,52 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача в розмірі 260354,94 грн. за період з січня 2015 року по лютий 2015 року.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 22390,52 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-агро» (08710, Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Васильківська, 39, код 30968127) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код 20578072) - 260354 (двісті шістдесят тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 94 коп. заборгованості, 21848 (двадцять одна тисяча вісімсот сорок вісім) грн. 98 коп. пені, 1643 (одна тисяча шістсот сорок три) грн. 22 коп. 3 % річних, 22390 (двадцять дві тисячі триста дев'яносто) грн. 52 коп. інфляційних втрат та 6124 (шість тисяч сто двадцять чотири) грн. 75 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 22 квітня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць