Рішення

від 20.05.2015 по справі 910/8111/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8111/15-г 20.05.15 р.

За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Київська контора

матеріально-технічного забезпечення"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВ-ІНВЕСТ"

про стягнення 39 380,45 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Пєвцова О.П. за довіреністю № б/н від 16.03.2015 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Міністерства оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВ-ІНВЕСТ" про стягнення 39 380,45 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.04.2015 р.

У судовому засіданні 21.04.2015 р. представник позивача подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

У судовому засіданні 21.04.2015 р. оглянуто оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Ухвалою від 21.04.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 20.05.2015 р.

У судовому засіданні 20.05.2015 р. представник позивача підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надав. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.05.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.07.2013 р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення" (надалі - позивач, 3берігач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛАВ-ІНВЕСТ" (надалі - відповідач, Поклажодавець) укладено Договір № 123 про надання послуг зберігання (надалі - Договір № 123).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору № 123, предметом цього Договору с надання Зберігачем послуг по зберіганню, а також прийому, розвантаженню, обліку, відвантаженню товарно-матеріальних цінностей, що належать Поклажодавцю. Послуги зазначені в п. 1.1. цього Договору Поклажодавець зобов'язується оплатити Зберігачу в строки та на умовах передбачені цим Договором.

Пунктами 3.1. - 3.3. Договору № 123 встановлено, що Поклажодавець зобов'язується здійснювати попередню оплату за послуги зберігання ТМЦ в термін до 15 банківських днів після виставлення рахунку, за письмовою взаємною згодою сторін, термін оплати може бути продовжено. У разі, якщо Поклажодавець здійснює оплату наданих Зберігачем послуг шляхом внесення коштів у касу Зберігача, то сума яку він повинен сплатити Зберігачу збільшується на 1 % (один відсоток) від виставленого Зберігачем рахунку. За послуги, що надаються Зберігачем, вказаних в Додатку №1 проводити оплату, згідно виставлених рахунків на підставі актів виконаних робіт протягом трьох банківських днів, в окремих випадках термін оплати може бути збільшено за письмовою взаємною згодою сторін. Зберігач зобов'язується виставляти рахунки не рідше одного разу на десять днів, та не пізніше останнього дня місяця. У випадку значного зростання індексу інфляції (більш ніж 5%), кон'юнктури ринку або зміни інших факторів, що суттєво впливають на вартість послуг, розцінки мають бути переглянуті на протязі 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту зміни зазначених факторів. Про зміну розцінок Поклажодавець повідомляється в письмовій формі. Сторони зобов'язуються проводити щоквартальну звірку взаєморозрахунків, зі складанням акту звірки.

11.12.2013 р. між тими ж сторонами укладено Договір № 77 про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг (надалі - Договір № 77).

Згідно з п. п. 1.1., 1.2. Договору № 77, предметом цього Договору є надання Зберігачем послуг по зберіганню, а також прийому, розвантаженню, обліку, відвантаженню товарно-матеріальних цінностей, що належать Поклажодавцю. Послуги зазначені в п. 1.1. цього Договору Поклажодавець зобов'язується оплатити Зберігачу в строки та на умовах передбачені цим Договором за вартістю визначеною у Додатку №1.

За умовами п. п. 3.1. - 3.4. Договору № 77, Поклажодавець зобов'язується здійснювати попередню оплату у розмірі 100% за надання послуг зберігання ТМЦ на займаній площі в термін до 15 числа поточного місяця. У разі, якщо Поклажодавець здійснює оплату наданих Зберігачем послуг шляхом внесення коштів у касу Зберігача, то сума яку він повинен сплатити Зберігачу збільшується на 1 % (один відсоток). Підставою для кінцевого розрахунку Сторін є фактично зайнята складська площа. За послуги, що надаються Зберігачем, вказаних в Додатку № 1, окрім послуг зберігання ТМЦ проводити оплату, згідно виставлених рахунків протягом трьох банківських днів. У випадку значного зростання індексу інфляції (більш ніж 5%), кон'юнктури ринку або зміни інших факторів, що суттєво впливають на вартість послуг, розцінки мають бути переглянуті на протязі 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту зміни зазначених факторів. Про зміну розцінок Поклажодавець повідомляється в письмовій формі. Сторони зобов'язуються проводити щоквартальну звірку взаєморозрахунків, зі складанням акту звірки.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 946 Кодексу встановлено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Згідно зі ст. 957 ЦК України, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.4. Договору № 123, при простроченні оплати рахунку за надані Зберігачем послуги, Поклажодавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення, починаючи з 10 (десятого) дня від моменту виставлення рахунку, з одночасним припиненням відпуску ТМЦ.

Пунктом 3.5. Договору № 77 встановлено, що за несвоєчасну або неповну оплату за надані Зберігачем послуги, Поклажодавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення, з одночасним припиненням відпуску ТМЦ.

За умовами п. 4.6. Договору № 77, у разі прострочення оплати послуг зберігання більше ніж на 60 днів, Поклажодавець зобов'язаний сплатити Зберігачу штраф в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договорами має сплатити 772,85 грн. 3 % річних, 5 212,35 грн. інфляційних втрат та 10 000,00 грн. штрафу.

У той же час, перевіривши наданий розрахунок пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 151,63 грн. пені (розраховані за 6 місяців від дня прострочення) такими, що підлягають задоволенню, у задоволенні решти вимог про стягнення суми пені необхідно відмовити.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 1 151,63 грн. пені, 772,85 грн. 3 % річних, 5 212,35 грн. інфляційних втрат та 10 000,00 грн. штрафу обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВ-ІНВЕСТ" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, корп. 6; код ЄДРПОУ 30525353) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення" (02093, м. Київ, вул. Поліська, 5; код ЄДРПОУ 07673802) 17 669 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. заборгованості, 1 151 (одну тисячу сто п'ятдесят одну) грн. 63 коп. пені, 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 85 коп. 3 % річних, 5 212 (п'ять тисяч двісті дванадцять) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25.05.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна