Рішення

від 14.05.2015 по справі 911/889/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2015 р. Справа № 911/889/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»

до Публічного акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд»

про стягнення 38 801, 42 грн.

Представники:

від прокуратури: Секретак В.В.

від позивача 1: Болбот К.Ю.

від позивача 2: Черняк А.А.

від відповідача: не з'явилися

суть спору:

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» 38 801, 42 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 1-07-231сфл від 25.04.2007, з яких: 31 600, 95 грн. - основного боргу, 3 537, 58 грн. - пені, 581, 80 грн. - 3 % річних та 3 081, 09 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог, заступник прокурора Автономної Республіки Крим посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати лізингових платежів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 09.04.2015.

До господарського суду Київської області від прокуратури надійшло власне письмове підтвердження про відсутність спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав № 05/2/1 від 09.04.2015 (вх. № 8185/15 від 09.04.2015).

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.04.2015, за клопотанням позивача 2, продовжено строк вирішення спору у справі № 911/889/15 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 14.05.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників позивача 1 та відповідача і неналежним виконанням сторонами вимог суду.

28.04.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача 2 надійшли письмові пояснення та документи по справі № ЮД438 від 24.04.2015 (вх. № 10018/15 від 28.04.2015).

Присутні у судовому засіданні 14.05.2015 представники прокуратури та позивачів підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.05.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

25.04.2007 між позивачем 2 та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 1-07-231сфл, за умовами якого позивач 2 зобов'язався передати відповідачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмету лізингу, а відповідач зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору.

Відповідно до п. 2.2 договору строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами та постачальником (далі - тристоронній акт), що укладається у 5-ти автентичних примірниках.

Згідно з п. 2.3 договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюється додатками до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу».

Пунктом 3.5.3 договору передбачено, що відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.6 договору відповідач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, в тому числі форс-мажорних.

Згідно з п. 4.1 договору з моменту підписання тристороннього акту предмета лізингу відповідач за користування останнім сплачує позивачу 2 чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмету лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу; винагороду в розмірі 7 річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі - через кожні шість місяців.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів».

Відповідно до п. 4.3 договору відповідач після укладення договору перераховує на рахунок позивача 2 попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 % його вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди в розмірі 7 % невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ.

Згідно з п. 5.1 договору предмет лізингу передається відповідачу по тристоронньому акту за умови укладення останнім на користь позивача 2 договору страхування предмету лізингу, сплати попереднього лізингового платежу, визначеного пунктом 4.3 цього договору.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачу 2 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 7.6 договору нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язання в повному обсязі.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років.

Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу визначено у додатку № 1 до договору фінансового лізингу № 1-07-231сфл від 25.04.2007.

Додатком № 2 до договору фінансового лізингу № 1-07-231сфл від 25.04.2007 сторони погодили графік сплати лізингових платежів.

На виконання умов договору фінансового лізингу № 1-07-231сфл від 25.04.2007 постачальник, що діє на умовах договору поставки, укладеного з позивачем 2, передав, а відповідач прийняв згідно з документами, що підтверджують відвантаження техніки та дорученням позивача 2 предмет лізингу (сільськогосподарську техніку), про що складено тристоронній акт № 5 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 08.05.2007, який підписаний повноважними представниками сторін та постачальника, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи.

Таким чином, свої зобов'язання за договором фінансового лізингу № 1-07-231сфл від 25.04.2007 позивач 2 виконав належним чином, передавши в користування відповідачу предмет лізингу.

Проте, відповідачем не було виконано свого договірного зобов'язання щодо сплати коштів за користування предметом лізингу за період з 08.05.2014 по 19.12.2014, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 31 600, 95 грн., що і стало підставою для звернення заступника прокурора Автономної Республіки Крим з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний.

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 1-07-231сфл від 25.04.2007 не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують належне виконання ним зобов'язань за вказаним договором суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк оплати за договором фінансового лізингу № 1-07-231сфл від 25.04.2007 настав, доказів сплати останнього лізингового платежу відповідачем не надано, борг перед позивачем 2 на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 31 600, 95 грн. основного боргу за договором фінансового лізингу № 1-07-231сфл від 25.04.2007 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, заступник прокурора та позивачі, на підставі п. 7.1 договору, просять суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків сплати лізингових платежів за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми лізингових платежів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, яка за розрахунком позивача 2 за період з 09.05.2014 по 04.11.2014 складає 3 537, 58 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем 2 та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку в строк встановлений договором, заступник прокурора та позивачі просять суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 2 інфляційні втрати за період з червня 2014 року по листопад 2014 року складають 3 081, 09 грн., а 3 % річних за період з 09.05.2014 по 18.12.2014 - 581, 80 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем 2 та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 38 801, 42 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 1-07-231сфл від 25.04.2007, з яких: 31 600, 95 грн. - основного боргу, 3 537, 58 грн. - пені, 581, 80 грн. - 3 % річних та 3 081, 09 грн. - інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» (95006, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Залізничний район, вулиця Карла Лібкнехта, будинок 39/41, ідентифікаційний код - 01416501) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 16 А, ідентифікаційний код - 30401456) 31 600 (тридцять одну тисячу шістсот) грн. 95 коп. - основного боргу, 3 537 (три тисячі п'ятсот тридцять сім) грн. 58 коп. - пені, 581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 80 коп. - 3 % річних та 3 081 (три тисячі вісімдесят одна) грн. 09 коп. - інфляційних втрат.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» (95006, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Залізничний район, вулиця Карла Лібкнехта, будинок 39/41, ідентифікаційний код - 01416501) в доход Державного бюджету України 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 22.05.2015.

Суддя Т.В. Лутак