Рішення

від 14.05.2015 по справі 911/865/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2015 р. Справа № 911/865/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна-А»

про стягнення 12 200, 26 грн.

Представники:

від позивача:Нагорна А.В. від відповідача:не з'явилися суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 12 200, 26 грн. заборгованості за договором оренди № 37-14-43 нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.08.2010, з яких: 10 041, 72 грн. - основного боргу, 844, 43 грн. - пені, 125, 61 грн. - 3 % річних та 1 188, 50 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 09.04.2015.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення та документи по справі № 35-22/1-203 від 27.03.2015 (вх. № 7092/15 від 30.03.2015), довідка про відсутність аналогічного спору № 35-22/1-161від 13.03.2015 (вх. № 7094/15 від 30.03.2015) та клопотання № 35-22/1-247 від 09.04.2015 (вх. № 8147/15 від 09.04.2015) про залучення до матеріалів справи витребуваних судом документів.

09.04.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог № 35-22/1-246 від 09.04.2015 (вх. № 8148/15 від 09.04.2015), у якій позивач збільшує свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 23 247, 68 грн. заборгованості за договором оренди № 37-14-43 нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.08.2010, з яких: 16 455, 79 грн. - основного боргу, 2 212, 78 грн. - пені, 277, 48 грн. - 3 % річних, 2 656, 05 грн. - інфляційних втрат та 1 645, 58 грн. - штрафу.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначену заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 247, 68 грн. заборгованості за договором оренди № 37-14-43 нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.08.2010.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.04.2015, за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/865/15 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 14.05.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.

Присутній у судовому засіданні 14.05.2015 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.05.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

19.08.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець), Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лагуна-А» (орендар - відповідач) укладено договір оренди № 37-14-43 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування приміщення на першому поверсі терміналу «В» площею 6,5 кв.м. (далі - майно).

Відповідно до п. 1.2 договору майно знаходиться на балансі позивача та розмішене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Згідно з п. 1.4 договору майно передається в оренду для розміщення міні-бару з реалізації соків, морозива, кави.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту передачі-приймання майна. Акт передачі-приймання підписується позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 2.4 договору у разі припинення дії або розірвання договору, відповідач зобов'язаний протягом 10-ти діб з дати повідомлення про припинення договору або з дати, зазначеної у повідомленні, або набрання чинності рішення про розірвання договору повернути майно позивачу у належному стані, з урахуванням нормального фізичного зносу. При поверненні майна позивач та відповідач підписують акт передачі-приймання майна. Відповідач повертає майно позивачу аналогічно порядку встановленому договором при передачі майна відповідачу. Майно вважається поверненим позивачу з моменту підписання акту передачі-приймання орендованого майна, який підписується позивачем та відповідачем.

Згідно з п. 2.5 договору обов'язок по складанню акту передачі-приймання орендованого майна покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата здійснюється відповідачем з дати підписання позивачем і відповідачем акту передачі-приймання майна в оренду і припиняється з дати фактичного звільнення відповідачем майна, що підтверджується підписанням позивачем і відповідачем акту передачі-приймання майна.

Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата визначається за результатами конкурсу за базовий місяць розрахунку орендної плати (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) без врахування ПДВ становить 2 500, 00 грн.

Згідно з п. 3.3 договору орендна плата за перший місяць фактичного користування майном визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період до початку фактичного використання майна (дати підписання акту передачі-приймання майна).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100 %, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата перераховується відповідачем до державного бюджету та позивачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісячно, не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, згідно з рахунком-фактурою, який надається відповідачу позивачем.

Згідно з п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та позивачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з нарахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.10 договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом передачі-приймання майна включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та позивачу.

Відповідно до п. 3.11 договору у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Згідно з п. 5.2 договору відповідач зобов'язався своєчасно у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що відповідач зобов'язався з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії позивача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється відповідачем до 15 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг відповідач зобов'язався повернути в бухгалтерію позивача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий позивачу, він вважається підписаний сторонами.

Відповідно до п. 9.1 договору позивач зобов'язався передати відповідачу в оренду майно згідно з цим договором за актом передачі-приймання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Згідно з п. 9.3 договору позивач зобов'язався до 10 числа місяця, що слідує за звітним, виставляти відповідачу рахунок з врахуванням змінення цін, до якого включена оплата за договором за місяць та надавати акт приймання-здачі виконаних послуг.

Пунктом 14.1 договору передбачено, що цей договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 19.08.2010 до 18.07.2013 включно.

На виконання умов договору оренди № 37-14-43 нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.08.2010 позивач передав, а відповідач прийняв у користування наступне нерухоме майно - приміщення на першому поверсі терміналу «В» за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», загальною площею 6,5 м 2 , із призначенням: в оренду для розміщення міні-бару з реалізації соків, морозива, кави, про що сторони склали акт передачі-приймання орендованого майна від 19.08.2010, який підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури на сплату орендної плати, зокрема, рахунок-фактура № 904/1479 від 21.03.2014 на суму 3 594, 60 грн., рахунок-фактура № 904/1877 від 30.04.2014 на суму 3 713, 22 грн., рахунок-фактура № 904/2271 від 30.09.2014 на суму 4 053, 95 грн., рахунок-фактура № 904/2383 від 31.10.2014 на суму 4 151, 24 грн., рахунок-фактура № 904/2487 від 30.11.2014 на суму 4 230, 12 грн., рахунок-фактура № 904/2558 від 31.12.2014 на суму 4 357, 02 грн., рахунок-фактура № 904/1938 від 31.05.2014 на суму 3 854, 32 грн., рахунок-фактура № 904/2091 від 31.07.2014 на суму 3 908, 44 грн., рахунок-фактура № 904/2170 від 31.08.2014 на суму 3 939, 70 грн., рахунок-фактура № 904/2224 від 11.09.2014 на суму 3 691, 30 грн., а також акти приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № 37-14-43 від 19.08.2010, зокрема, акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.03.2014 на суму 3 594, 60 грн., акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.04.2014 на суму 3 713, 22 грн., акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.09.2014 на суму 4 053, 95 грн., акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.10.2014 на суму 4 151, 24 грн., акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.11.2014 на суму 4 230, 12 грн., акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.12.2014 на суму 4 357, 02 грн., акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.05.2014 на суму 3 854, 32 грн., акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.07.2014 на суму 3 908, 44 грн., акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.08.2014 на суму 3 939, 70 грн. та акт приймання-здачі виконаних послуг від 11.09.2014 на суму 3 691, 30 грн. Загальна сума за зазначеними рахунками-фактури та актами приймання-здачі виконаних послуг за період з березня 2014 року по грудень 2014 року становить 39 493, 91 грн., з яких 30 % разом з ПДВ, які перераховуються позивачу, складає 16 455, 79 грн.

Частину вищезазначених рахунків-фактури та актів приймання-здачі виконаних послуг відповідачем, відповідно до п. 5.4 договору, було самостійно отримано в бухгалтерії позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи реєстрами документів, а частину вищезазначених рахунків-фактури та актів приймання-здачі виконаних послуг позивачем було направлено поштою на адресу відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи описами вкладення у рекомендований лист з повідомленням та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач орендної плати за отриманими рахунками-фактури та актами приймання-здачі виконаних послуг за період з березня 2014 року по грудень 2014 року позивачу не сплатив, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 Господарського кодексу України).

Згідно з ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з березня 2014 року по грудень 2014 року за договором оренди № 37-14-43 нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.08.2010 не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів повернення об'єкту оренди позивачу та належного виконання ним зобов'язань за вказаним договором суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за період з березня 2014 року по грудень 2014 року у розмірі 16 455, 79 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 3.7 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за період з 16.04.2014 по 07.04.2015 складає 2 212, 78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом перевірено розрахунок суми пені, здійснений позивачем, та встановлено, що сума пені є більшою, ніж заявлена позивачем, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню у розмірі заявленому позивачем, а саме - 2 212, 78 грн.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 16.04.2014 по 07.04.2015 складають 277, 48 грн., інфляційні втрати за період з 16.04.2014 по 07.04.2015 складають 2 656, 05 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, та встановлено, що сума 3 % річних та сума інфляційних втрат є більшими, ніж заявлені позивачем.

Таким чином, зважаючи на положення ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних та інфляційні втрати у сумі, що заявлені позивачем, а саме: 3 % річних у розмірі 277, 48 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2 656, 05 грн.

Крім того, позивач, на підставі п. 3.11 договору, просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості, який за розрахунком позивача складає 1 645, 58 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Судом перевірено розрахунок штрафу, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 247, 68 грн. заборгованості за договором оренди № 37-14-43 нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.08.2010, з яких: 16 455, 79 грн. - основного боргу, 2 212, 78 грн. - пені, 277, 48 грн. - 3 % річних, 2 656, 05 грн. - інфляційних втрат та 1 645, 58 грн. - штрафу є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна -А» (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 50, ідентифікаційний код - 35313485) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська область, місто Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код - 20572069) 16 455 (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 79 коп. - основного боргу, 2 212 (дві тисячі двісті дванадцять) грн. 78 коп. - пені, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 48 коп. - 3 % річних, 2 656 (дві тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 05 коп. - інфляційних втрат, 1 645 (одна тисяча шістсот сорок п'ять) грн. 58 коп. - штрафу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 22.05.2015.

Суддя Т.В. Лутак