Рішення

від 19.05.2015 по справі 912/1062/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 рокуСправа № 912/1062/15-г Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1062/15-г

за позовом Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі:

І - Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, м. Кіровоград

ІІ - Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Павлівка

ІІІ - Світловодської районної державної адміністрації, м. Світловодськ

ІV - Кіровоградської обласної державної адміністрації, м. Кіровоград

до Приватного науково - виробничого підприємства "Техпромпроект", Полтавська область, м. Кременчук

про стягнення 81126,93 грн,

за участю представників:

від прокуратури - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури Кіровоградської області Боруш А.О., наказ № 45ц 15.01.2015;

від позивача ІV - головний спеціаліст юридичного відділу Мукашов Д.В., довіреність №01-25/47/1 від 01.10.2014.

Світловодський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі: Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, Світловодської районної державної адміністрації та Кіровоградської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного науково - виробничого підприємства "Техпромпроект" шкоди завданої внаслідок самовільного використання земельної ділянки в розмірі 81126,93 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням від 08.08.2013 у справі № 912/791/13 господарський суд Кіровоградської області розірвав договір оренди землі від 17.03.2010, укладений між Світловодською районною державною адміністрацією та Приватним науково-виробничим підприємством "Техпромпроект" (надалі - ПНВП "Техпромпроект") та зареєстрований у Світловодському МРВ КРФ ДП "ЦДЗК" 18.03.2010 за №041038300003, відповідно до якого відповідач орендував земельну ділянку несільськогосподарського призначення, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь - землі, що використовуються для технічної інфраструктури, в т.ч. для видалення відходів, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради, Світловодського району, Кіровоградської області. Проте, незважаючи на розірвання цього договору відповідач продовжив використання земельної ділянки площею 5,1 га у власній господарській діяльності. Факт самовільного зайняття відповідачем вказаної земельної ділянки підтверджується актом обстеження від 02.04.2014 № 79, а також вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.05.2014 у справі №401/5337/14-к. За результатами обстеження вищезазначеної земельної ділянки головним спеціалістом Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області відповідно до вимог Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 (надалі Методика № 963), проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки. Розмір шкоди складає 81126,93 грн.

Ухвалою від 23.03.2015 господарський суд порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду в судовому засіданні на 21.04.2015 та витребував від учасників судового процесу необхідні для розгляду справи по суті докази.

Ухвалою від 21.04.2015 розгляд справи відкладено до 19.05.2015 в порядку визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачі позовні вимоги Світловодського міжрайонного прокурора підтримали в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.33, 68), однак відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ

Як встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2013 у справі № 912/791/13 17.03.2010 між Світловодською РДА (орендодавець) та ПНВП "Техпромпроект" (орендар) укладено договір оренди землі (надалі - договір), за умовами якого орендодавець на підставі розпоряджень голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 22 лютого 2010 року за №116-р та Світловодської районної державної адміністрації від 17 березня 2010 року №159-р надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь - землі, що використовуються для технічної інфраструктури, в т.ч. для видалення відходів, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради, Світловодського району, Кіровоградської області. Відповідно до пунктів 2, 8 договору в оренду передається земельна ділянка площею 5,1 га терміном на 10 років. Договір зареєстрований у Світловодському МРВ КРФ ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 18.03.2010 за №041038300003.

Цим же рішенням вищезгаданий договір розірвано (а.с.12-13).

Проте, не дивлячись на розірвання договору, відповідач продовжував користуватись вищезгаданою земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2014 Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області проведено перевірку дотримання ПНВП "Техпромпроект" вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 5,1 га, розташованої на території Павлівської сільської ради, Світловодського району, Кіровоградської області. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.04.2014 (а.с. 45, 63) та акт обстеження земельної ділянки №79 (а.с.17,18, 37-40, 46, 62). Із змісту зазначених актів вбачається, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку площею 5,1 га на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

За результатами матеріалів перевірки на підставі Методики № 963 головним спеціалістом Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зайняття вищезгаданої земельної ділянки ПНВП "Техпромпроект", яка складає 81126,93 грн.

Вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.05.2014 у справі №401/5337/14-к (а.с.15-16) директора ПНВП "Техпромпроект" Крутова Ю.О. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 197-1 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

При цьому даним вироком, зокрема, встановлено факт самовільного використання відповідачем земельної ділянки розміром 5,1 га на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області в період з 24.08.2013 по 03.10.2014, чим спричинив шкоду державі на суму 81126,93 грн.

Господарський суд враховує положення частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вирішуючи спір щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки господарський суд враховує також наступне.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування.

Частина 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено поняття "самовільне зайняття земельної ділянки" - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок (пункт "б" частини 1 статті 211 Земельного кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.

Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

З огляду на наявність в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з останнього 81126,93 грн шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 5,1 га на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області в період з 24.08.2013 по 03.10.2014.

При вирішенні спору у даній справі господарський суд враховує також положення частини 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу країни, якою встановлено, що якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Прокурор, звертаючись до господарського суду з даним позовом в інтересах держави, зазначив позивачами: Державну інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, Павлівську сільську раду Світловодського району Кіровоградської області, Світловодську районну державну адміністрацію та Кіровоградську обласну державну адміністрацію, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що до компетенції Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області відносяться, зокрема, повноваження щодо розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та вжиття заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку. Що стосується позивачів: Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, Світловодської районної державної адміністрації та Кіровоградської обласної державної адміністрації, то прокурор зазначає, що кошти за вказаним позовом у вигляді шкоди, заподіяної самовільним використанням земельної ділянки підлягають стягненню на рахунки: Павлівської сільської ради (60%), Світловодської РДА (15%) та Кіровоградської ОДА (25%)

Проте, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд прийшов до висновку, що Світловодським міжрайонним прокурором правомірно заявлено позов в інтересах держави в особі Павлівської сільської ради з огляду на наступне.

Так, з інформації, яка викладена в листі Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області №03-16/626/1 від 30.04.2015 (а.с.71), вбачається, що кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (код класифікації доходів бюджету 24062200) підлягають стягненню в доход місцевого бюджету (Павлівської сільської ради) на рахунок 31413611700401, тобто не підлягають розподілу між рівнями бюджету.

Викладене узгоджується з положеннями статті 69-1 Бюджетного кодексу України, положеннями Класифікації доходів бюджету України, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 11 від 14.01.2011 та Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, який затверджено наказом Міністерства фінансів України № 1203 від 31.12.2013 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.01.2014 за №161/24938.

Отже, позов Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету 81126,93 грн шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим, позов Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, Світловодської районної державної адміністрації та Кіровоградської обласної державної адміністрації слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до приписів статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Законом, яким передбачені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, є Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Органи, які здійснюють контроль за використанням та охороною земель, дотриманням законодавства про охорону земель, визначенні статтею 5 цього Закону.

За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 1 Господарського процесуального кодексу України, державні органи мають право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України. Це правило повною мірою стосується й звернень до господарського суду державних органів з питань, пов'язаних із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель.

З огляду на приписи зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України, у разі звернення державного органу з відповідним позовом необхідним є з'ясування наявності у нього передбачених законом повноважень саме на подання до суду відповідного позову.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб (стаття 20 Закону України "Про прокуратуру").

Так, в обґрунтування звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області прокурором зазначено, що Державна інспекція сільського господарства у Кіровоградській області є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства в Україні та діє на підставі Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Україні, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №459/2011.

Відповідно до вимог вказаного Положення до функцій Державної інспекції сільського господарства в Україні належить, зокрема, здійснення державного нагляду та контролю за: веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків; проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема, за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням у дію об'єктів, які негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами; дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; тощо.

Господарський суд враховує, що в силу вимог частини 1 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Як правомірно зазначив прокурор таким органом відповідно до вищезазначеного Положення є Державна інспекція сільського господарства України.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі визначені статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

До повноважень цього органу належить, зокрема, внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України; припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону (пункт "б" статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Вищезгаданим Законом визначене вичерпне коло заходів, які вправі вживати Державна інспекція сільського господарства України, здійснюючи державний контроль. Це насамперед випливає з положень частини 4 статті 9 цього Закону, за якою державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

При цьому, згідно абзацу 8 частини 1 статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Таким чином, вищевказана норма свідчить, що Державна інспекція сільського господарства України та її територіальні органи не наділені правом самостійного звернення до суду з позовами про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, відповідно зазначені органи не можуть набувати статусу позивача у таких спорах.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки ні Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ні будь-яким іншим Законом не передбачено право Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних органів, в межах здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, на самостійне звернення до суду з позовами про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, прокурором безпідставно заявлено позов в інтересах цього органу.

Прокурором безпідставно заявлено позов і в інтересах Світловодської районної державної адміністрації та Кіровоградської обласної державної адміністрації, оскільки зазначені органи також не наділені повноваженнями звертатися до господарського суду з позовами про стягнення в доход місцевого бюджету шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок

При цьому, господарський суд враховує позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" № 7 від 23.03.2012 р. з послідуючими змінами (надалі - постанова пленуму).

Абзацом 9 пункту 1 цієї постанови встановлено, що згідно з частиною другою статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутністьоргану, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.

Відповідно до пункту 3 постанови пленуму у випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки Державну інспекцію сільського господарства в Кіровоградській області, Світловодську районну державну адміністрацію та Кіровоградську обласну державну адміністрацію не уповноважено здійснювати функції держави в спірних правовідносинах шляхом подання відповідного позову, господарський суд, оцінюючи правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, вважає неправильним визначення прокурором цих позивачів у даній справі, тобто органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статі 81 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, позов Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, Світловодської районної державної адміністрації та Кіровоградської обласної державної адміністрації слід залишити без розгляду.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 81, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Павлівської сільської ради Світловодського району задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного науково - виробничого підприємства "Техпромпроект" (Полтавська область, м. Кременчук, ідентифікаційний код 32461150) на користь місцевого бюджету Павлівської сільської ради Світловодського району (р/р №31413611700401, Світловодське управління ДКСУ Кіровоградської області (с. Павлівка), МФО 823016, банк отримувача - ГУДКСУ у Кіровоградській області, код отримувача 37918126, код платежу 24062200) шкоду завдану внаслідок самовільного використання земельної ділянки в розмірі 81126,93 грн.

Стягнути з Приватного науково - виробничого підприємства "Техпромпроект" (Полтавська область, м. Кременчук, ідентифікаційний код 32461150) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1827,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Позов Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, Світловодської районної державної адміністрації та Кіровоградської обласної державної адміністрації залишити без розгляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити Державній інспекції сільського господарства в Кіровоградській області (м. Кіровоград, вул. Кірова, 36 а); Павлівській сільській раді Світловодського району Кіровоградської області (Кіровоградська область, м. Світловодськ, с. Павлівка, вул. Жовтнева, 23); Світловодській районній державній адміністрації (Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна,14); Приватному науково - виробничому підприємству "Техпромпроект" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Р.ЗОРГЕ, 10, кв. 2).

Повне рішення складено 25.05.2015.

Суддя О.Б. Шевчук