Рішення

від 19.05.2015 по справі 916/788/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р.Справа № 916/788/15-г

За позовом: Публічного акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укразіятранш"

про стягнення 17 440,61 грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Недзельська О.І. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення 17 440,61 грн.

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Укразіятранш" про стягнення 17 440,61 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2015 року порушено провадження по справі № 916/788/15-г.

У судовому засіданні від 02.04.2015р. представником позивача було надане клопотання про продовження строку розгляду справи № 916/788/15-г на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2015р. строк розгляду справи № 916/788/15-г було продовжено до 19.05.2015р.

У судовому засіданні від 14.05.2015р. представником позивача були надані пояснення по справі № 510/736/2015 від 14.05.2015р. (вх. № 12335/15 від 14.05.2015р.).

На адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Укразіятранш", що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до спеціального витягу з цього реєстру від 17.03.2015р. та на адресу, визначену позивачем у поданій ним позовній заяві, господарським судом, в порядку ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 916/788/15-г. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укразіятранш", були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укразіятранш" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином Товариства з обмеженою відповідальністю „Укразіятранш" про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю „Укразіятранш" про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, даний відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

30 червня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укразіятранш" (Депонент) та Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (Зберігач) було укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 548/06 (надалі - договір № 548/06 від 30.06.2006р.) відповідно до п. 1 якого Депонент доручає, а Зберігач зобов'язується надати Депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах (надалі ЦП), зберігання належних Депоненту ЦП, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по ЦП на викладених нижче умовах згідно Положення про депозитарну діяльність, затвердженого ДКЦПФР від 26.05.1998 року за № 61, внутрішньому положенню Зберігача ЦП та інших внутрішніх документах Зберігача, чинному законодавству України та на підставі розпоряджень Депонента.

Відповідно до п. 3 договору № 548/06 від 30.06.2006р. Депонент сплачує послуги Зберігача згідно з даним Договором та у відповідності з затвердженими тарифами Зберігача (дод. № 1), котрі є невід'ємною частиною даного договору та не суперечить вимогам встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України. Оплата послуг Зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами Зберігача. Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих Депоненту згідно з даними договором, в т.ч. проведених за відповідний період, належним чином відображаються в Акті прийому - передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують сторони. Плата за послуги надані Зберігачем, вноситься Депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяця, в якому надавалися послуги згідно Акту прийому - передачі наданих послуг. В окремих випадках Акт прийому - передачі наданих послуг може надаватися в строки за домовленістю сторін.

Згідно з окремими положеннями п. 6 договору № 548/06 від 30.06.2006р. у випадку затримки оплати вартості наданих послуг Зберігача депонент оплачує Зберігачу пеню у розмірі 0,5% від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати. Якщо платіж за надані Депоненту депозитарні послуги прострочені більш ніж на тридцять днів то така дія Депонента вважається відмовою від виконання умов даного договору, та зобов'язує Депонента сплатити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості Депонента, визначеної на день фактичної оплати. До моменту погашення заборгованості Депонентом, Зберігач призупиняє виконання операцій по рахунку в ЦП Депонента за що Зберігач не несе будь-якої відповідальності. Виплата штрафу та/або пені не звільняє сторони від виконання умов договору.

Строк дії договору один рік. У випадку коли строк дії договору закінчуватиметься, а сторони не виявлять письмового бажання розірвати договір, він вважається продовженим на кожен наступний рік відповідно. Сторона, що виявила бажання з будь-яких причин розірвати договір повинна письмово повідомити іншу сторону за сорок п'ять днів до моменту розірвання із зазначенням причини (п. 7 договору № 548/06 від 30.06.2006р.).

Відповідно до витягу з тарифів за послуги Зберігача цінних паперів ВАТ АБ "Укргазбанк", що є додатком № 1 до договору про відкриття рахунку № 548/06 від 30.06.2006р., розмір плати за зарахування/переказ цінних паперів між Депонентами Зберігача складає 100 грн. за операцію, а розмір плати за зберігання цінних паперів на рахунку - 150 грн.

Як зазначає позивач у своєму позові, відповідачем систематично порушує договірні зобов'язання, внаслідок чого за період з 16.02.2012р. по 15.01.2015р. виникла заборгованість, яка станом на 15.01.2015р. становить 9 650 грн., що підтверджується випискою по рахунку № 357985723191.980.

Враховуючи зазначене, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Укразіятранш" про стягнення заборгованості у розмірі 17 440,61 грн. яка складається з суми основного боргу у розмірі 9 650 грн., пені у розмірі 160,80 грн., штрафу у розмірі 4 825 грн., інфляційних витрат у розмірі 2 184,80 грн. та 3 % річних у розмірі 620,01 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 548/06 (надалі - договір № 548/06 від 30.06.2006р., а також положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.

При цьому, під час розгляду справи позивачем були надані пояснення по справі № 510/736/2015 від 14.05.2015р. (вх. № 12335/15 від 14.05.2015р.) разом із новим розрахунком заборгованості відповідача відповідно до якого позивачем було збільшено період нарахованої заборгованості. Проте позивачем жодним чином не було зазначено про уточнення або збільшення позовних вимог тому суд розглядає позовні вимоги, викладені у позовній заяві разом із наданим до неї розрахунком заборгованості.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Укразіятранш" жодного разу у судові засідання не з'явився, правової позиції по заявленим позовним вимогам не висловив, доказів, які б спростовували позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", не надав.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п. 5 ч. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про депозитарну систему України" рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства. Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 червня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укразіятранш" (Депонент) та Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (Зберігач) було укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 548/06.

При цьому, відповідно до пп. 1.1, 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", зареєстрованого 02.06.2014р. за № 10731050083000210, останнє є правонаступником Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк".

Відповідно до п. 3 договору № 548/06 від 30.06.2006р. Депонент сплачує послуги Зберігача згідно з даним Договором та у відповідності з затвердженими тарифами Зберігача (дод. № 1), котрі є невід'ємною частиною даного договору та не суперечить вимогам встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України. Оплата послуг Зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами Зберігача. Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих Депоненту згідно з даними договором, в т.ч. проведених за відповідний період, належним чином відображаються в Акті прийому - передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують сторони. Плата за послуги надані Зберігачем, вноситься Депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяця, в якому надавалися послуги згідно Акту прийому - передачі наданих послуг. В окремих випадках Акт прийому - передачі наданих послуг може надаватися в строки за домовленістю сторін.

На виконання вищенаведених умов договору № 548/06 від 30.06.2006р., Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" були складені акти - рахунки прийому - здачі депозитарних послуг за період з 01.02.2012р. по 01.03.20105р., оригінали яких також містяться в матеріалах справи, однак які не були підписані з боку відповідача.

Проте, згідно з випискою АБ "Укргазбанк" по рахунку 357985723191.980, що міститься в матеріалах справи, вартість депозитарних послуг, наданих позивачем ТОВ „Укразіятранш" за період з 30.06.2006р. по 15.01.2015р. складає 9 650 грн.

Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку про наявність у відповідача заборгованості за договором № 548/06 від 30.06.2006р. у розмірі 9 650 грн., а отже про правомірність заявленої до стягнення позивачем основної заборгованості за договором № 548/06 від 30.06.2006р. у розмірі 9 650 грн., яка в свою чергу, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за період з 16.02.2012р. по 15.01.2015р. у розмірі 620,01 грн. та інфляційні витрати за період з 16.02.2012р. по 15.01.2015р. у розмірі 2 184,80 грн. згідно наданого до позовної заяви розрахунку.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних за період з 16.02.2012р. по 15.01.2015р. у розмірі 620,01 грн. та інфляційні витрати за період з 16.02.2012р. по 15.01.2015р. у розмірі 2 184,80 грн., проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, суд вважає його обґрунтованим та таким, що нарахований відповідно до вимог чинного законодавства в зв'язку чим заявлені позивачем до стягнення 3 % річних та інфляційні витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 4 825 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Окремими положеннями п. 6 договору № 548/06 від 30.06.2006р. передбачено, що якщо платіж за надані Депоненту депозитарні послуги прострочені більш ніж на тридцять днів то така дія Депонента вважається відмовою від виконання умов даного договору, та зобов'язує Депонента сплатити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості Депонента, визначеної на день фактичної оплати. До моменту погашення заборгованості Депонентом, Зберігач призупиняє виконання операцій по рахунку в ЦП Депонента за що Зберігач не несе будь-якої відповідальності. Виплата штрафу та/або пені не звільняє сторони від виконання умов договору.

Отже, розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4 825 грн., проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, суд вважає його обґрунтованим та таким, що нарахований відповідно до вимог чинного законодавства в зв'язку чим штраф у розмірі 4 825 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Більш того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 16.01.2014р. по 15.01.2015р. у розмірі 160,80 грн. згідно наданого до позовної заяви розрахунку.

Згідно з окремими положеннями п. 6 договору № 548/06 від 30.06.2006р. у випадку затримки оплати вартості наданих послуг Зберігача депонент оплачує Зберігачу пеню у розмірі 0,5% від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати. Виплата штрафу та/або пені не звільняє сторони від виконання умов договору.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені суд доходить висновку про правомірність її нарахування, проте, проаналізувавши наведений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про допущення позивачем помилки при його здійснені, а саме останнім при її розрахунку не були враховані положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо періоду нарахування пені, тому з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України відповідно до яких, крім іншого, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців, судом було здійснено перерахунок пені за шість місяців відповідно до якого сума пені за зазначений період складає 143,26 грн.

Таким чином, за наслідком здійсненого судом перерахунку, до стягнення підлягає пеня за період з 16.01.2014р. по 15.07.2014р. у розмірі 143,26 грн. , а отже позовні вимоги в цій частині - задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" підлягають задоволенню частково шляхом присудження до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укразіятранш" основного боргу у розмірі 9 650 грн., пені у розмірі 143,26 грн., штрафу у розмірі 4 825 грн., інфляційних витрат у розмірі 2 184,80 грн. та 3 % річних у розмірі 620,01 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укразіятранш" (65125, м. Одеса, вул. Грецька, 18, код ЄДРПОУ 34423960) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) основний борг у розмірі 9 650 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят) грн., пеню у розмірі 143 (сто сорок три) грн. 26 коп., штраф у розмірі 4 825 (чотири тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн., інфляційні витрати у розмірі 2 184 (дві тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 80 коп., 3 % річних у розмірі 620 (шістсот двадцять) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 1 825 (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять) грн. 16 коп.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 25.05.2015 року.

Суддя Степанова Л.В.

Повне рішення складено 25 травня 2015 р.