Рішення

від 18.05.2015 по справі 917/435/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015 р. Справа №917/435/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феропол", вул. Макаренка, 2а, м. Полтава, 36039

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабуд", вул. Красіна, 118/2, кв. 219, м. Полтава, 36023

про стягнення грошових коштів

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: Курбала А.В., довіреність б/н від 14.11.2014р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості по договору субпідряду № 8/14 від 01.07.2014р. у розмірі 47 228,02 грн, з них: основний борг - 38 214,82 грн; пеня - 3 013,20 грн.

18.09.2015р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 2 638,39 грн пені.

Суд приймає зазначену заяву до розгляду та вирішує спір, виходячи з нової ціни позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі, направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, зазначеною в позовній заяві, повернулася до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Як роз'яснив Пленум у Постанові Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1.), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97р. гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавабуд" в особі Директора Дудника Віктора Юрійовича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони (надалі - Генпідрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Феропол", в особі Директора Тузенка Володимира Олександровича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони (надалі - Субпідрядник) уклали Договір № 8/14 на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадянського призначення по вул. Курчатова, 3а у м. Полтава (2га черга).

Відповідно до умов Договору Субпідрядник зобов'язувався якісно виконати на свій ризик власними та залученими силами та засобами передбачені Договором роботи з благоустрою багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Курчатова, 3а, у м. Полтаві (2-га черга), відповідно до проектно-кошторисної документації, договірної ціни та в межах наявних коштів, здати в обумовлені строки роботи Генпідряднику.

Відповідно до п. 2.2 Договору Генпідрядник зобов'язаний прийняти якісно виконані Субпідрядником роботи відповідно до ДБН, проектно-кошторисної документації, договірної ціни та в межах бюджетних асигнувань шляхом підписання актів протягом 3-х днів від дня пред'явлення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Феропол" свої зобов'язання, як Субпідрядник, виконав належним чином на умовах та в строки, визначені у Договорі, що підтверджується актами здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг), які підписані відповідачем без зауважень та застережень.

Ціна Договору визначена у п. 3.1. складає 288 428,40 грн, у тому числі 48 071,14 грн ПДВ і є приблизною.

Зазначена сума підтверджується актами здачі - приймання робіт (надання послуг) від 27.08.2014 р. на суму 149 576, 40 грн, від 30.09.2014р. на суму 50 000 грн, від 31.10.2014 р. на суму 88 852,00р. (а.с. 61-62, 64).

Як зазначає позивач, на розрахунковий рахунок ТОВ "Феропол" в рахунок оплати за виконані будівельні роботи надійшло: 27.08.2014р. - 149 072, 82 грн, 01.10.2014р. - 50 000,00 грн, 31.10.2014р. - 48 000,00 грн (копії банківських виписок та податкові накладні в матеріалах справи, а.с. 71-73, 78-80).

Відповідно до Актів зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.08.2014р. на суму 503,58 грн, 30.09.2014р. на суму 1 025,08 грн, 31.10.2014р. на суму 1 612,10 грн (а.с. 63,65), сума заборгованості за виконані роботи зменшена відповідно на 3 140,76 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за виконані роботи по Договору субпідряду № 8/14 від 01.07.2014 р. перед ТОВ "Феропол" складає 38 214,82 грн, у тому числі ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 17.12.2014 р. направив на юридичну адресу відповідача претензію з проханням сплатити у добровільному порядку суму.

Проте, як зазначає позивач, відповіді на зазначену претензію відповідач не надав. Відповідно до поштового повідомлення, претензію відповідач отримав 22.12.2014р.

23.01.2015 р. позивач направив повторно претензію, яка також залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача недоплачену вартість виконаних робіт у сумі 38 214,82 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ч. 1. ст. 838 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як досліджено судом, розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником після пред'явлення Субпідрядником рахунку на оплату робіт та після підписання сторонами актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідок (форма КБ-3), підтверджуючих документів (накладних) та за умови надходження коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника.

Кінцеві розрахунки між учасниками договору здійснюються після приймання виконаних робіт по будівництву та введення об'єкту актом готовності об'єкта до експлуатації (робочої комісії) в межах наявності коштів (асигнувань) і при умові відсутності недоробок і дефектів по об'єкту (п. 4.3 Договору).

Як вбачається з наданих доказів Замовником зазначених будівельних робіт виступало Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому.

Як свідчить довідка УКБ Полтавського міськвиконкому від 14.05.2015р. № 01-03/04-777(в матеріалах справи), надана позивачем, остаточний розрахунок Замовника з ТОВ "Полтавабуд" відбувся 17.12.2014р.

Таким чином, враховуючи надходження коштів від Замовника та підписання сторонами актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідок (форма КБ-3) у відповідача виник обов'язок щодо оплати виконаних Субпідрядником робіт.

З 17 грудня 2014 року відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Отже, заборгованість відповідача в сумі 38 214,82 грн підтверджена наданими доказами, тому позов в цій частині обґрунтований і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 ГК України).

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.5. постанови від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями), частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що пеня нараховується протягом шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

Відповідальність сторін передбачена п. 7.2 Договору, відповідно до якого у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань при виконанні та зачі робіт, Субпідрядник сплачує Генпідряднику штрафні санкції за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в цей період.

За розрахунком, здійсненим позивачем (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) та перевіреним судом до стягненя з відповідача підлягає пеня в сумі 2 638,39 грн за період з 17.12.2014р. по 03.03.2015р.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Позивач також, просить суд стягнути на свою користь 6000,00 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування зазначених витрат, суду надано: копію угоди про надання правової допомоги від 01.01.2015р., укладеної між позивачем та адвокатом Лемешко О.М., копію свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю гр. Лемешка О.М. № 522, копію ордера на надання правової допомоги № 061758, розахунок вартості послуг адвоката на надання юридичих послуг, копію квитанції № 01/15 від 01.01.2015р. про оплату позивачем, наданих послуг у розмірі 6 000,00 грн (а.с. 81-85).

У відповідності до ч. 1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 вказаного Закону формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Враховуючи те, що позивачем сплачені кошти за отримання послуг саме адвоката, зазначені коши (6 000,00 грн) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабуд", вул. Красіна, б. 118/2, кв. 219, м. Полтава, 36023 (код 34548840, МФО 331832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феропол", вул. Макаренка, 2А, м. Полтава, 36039 (код 24563038, МФО 331489) 38214,82 грн заборгованості, 2638,39 грн пені, 6000,00 грн витрат на послуги адвоката, 1827,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.05.2015р.

Суддя Сірош Д.М.