Рішення

від 19.05.2015 по справі 924/320/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2015 р.Справа № 924/320/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "ПРОСКУРІВ-ПАПІР" м. Хмельницький

про стягнення 112842,78 грн.

Представники сторін:

позивача: Лисак В.С. за довіреністю №1588-К-О від 08.04.15р.

відповідача: Романішин О.О. за довіреністю №Г-002/2015 від 06.04.15р. (в судовому засіданні 18.05.15р.)

Рішення виноситься 19.05.15р. після оголошених в судових засіданнях 15.04.15р. та 18.05.15р. перерв.

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 112 842,78грн. заборгованості в т.ч. 60 000грн. заборгованості за кредитом, 30 253,33грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 15 569,45грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором та 7 020грн. заборгованості по комісії за користування кредитом відповідно до Умов та правил надання банківських послуг.

Представник позивача в судове засідання з'явився та позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. У попередніх судових засіданнях ним подано заяву про застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення із відповідача пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 15 569,45грн. Також представником було надано відзив на позов в якому відповідач заперечує щодо нарахованої позивачем пені та зазначає, що виходячи з правового аналізу ст.ст.526, 546, 549 ЦК України та Умов та правил надання банківських послуг, п. 3.2.1.5.4, яких встановлено: нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років, - не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору (заяви) про відкриття поточного рахунку, якщо такі Умови не містять підпису позичальника (ПП "Проскурів - папір"); не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник (ПП "Проскурів - папір"), підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. Адже у цій справі зміст пункту 3.2.1.5.4. Умов і в заяві позичальника, містить розбіжності.

Крім того, відповідач вважає, що відсутність письмового погодження ПП "Проскурів-папір" (договору про збільшення позовної давності в розумінні ст.259 ЦК України) на нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання протягом 3 років є підставою для відмови у позові в частині стягнення пені. Просить відмовити в позові в частині стягнення пені.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Приватним підприємством "Проскурів-Папір" вчинені дії щодо укладення з позивачем договору банківського обслуговування, що підтверджується заявою від 29.11.11р. про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://www.pb.ua., які разом складають договір банківського рахунку.

Умовами договору (Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифи банку) передбачено (п. п. 3.2.1.1.1), що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Згідно із п.3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Відповідно до п.3.2.1.1.6 Умов, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і Правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Підпунктом 3.2.1.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода").

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4.1, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом. За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку не обнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, у якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, у якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки у розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, у якому дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. п. 3.2.1.4.1.3, 3.2.1.4.1.4, 3.2.1.4.1.9 Умов).

Банк має право, відповідно до п.3.2.1.2.3.4 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг", в т.ч. при порушенні цільового використання кредиту, змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до п.3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні.

Як передбачено п.3.2.1.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно довідки №08.7.0.0.0/150204145953 від 04.02.15р. відповідачу 30.11.11р. встановлений ліміт в розмірі 50 000грн., 15.02.13р. - 48 500грн., 04.03.13р. - 50 000грн., 21.08.13р. - 60 000грн., 01.03.14р. - 60 000грн.

Як вбачається із виписки з банківського рахунку № 26004052401878 за період з 04.03.14р. по 22.01.15р. відповідач використовував кредитний ліміт, при цьому допустив порушення умов договору щодо термінів повернення кредиту та відсотків.

Позивачем надіслано відповідачу претензію вих. №11130НМІВS280 від 29.11.11р., у якій банк просив сплатити заборгованість за договором від 23.10.12р. Водночас, претензія залишена без задоволення.

У зв'язку із порушенням відповідачем умов договору кредитування позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 60 000грн. заборгованості за кредитом, 30 253,33грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 15 569,45грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором та 7 020грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх в сукупності, суд взяв до уваги таке.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом враховується, що позивач та відповідач домовились про укладення договору про кредитування шляхом підписання заяви від 23.10.12р. про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку на відкриття рахунків. При цьому ними досягнуто згоди за всіма істотними умовами даного договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.18.4 Умов сторони передбачили порядок проведення розрахунків (повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом), сплату винагороди за використання ліміту, а також пеню за кожен день прострочення їх сплати. При цьому згідно з п. 3.18.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого даними Умовами, вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.18.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг.

Як свідчать матеріали справи, а також розрахунок заборгованості, поданий позивачем, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення суми кредиту, зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом та сплаті комісії за користування кредитом, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 60 000грн. заборгованості за кредитом відповідно до умов договору банківського обслуговування від 29.11.11р., 30 253,33грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 7 020грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Доказів сплати заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом та комісією суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами та комісією підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 3.18.5.1 Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди (комісії) Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне повернення суми кредиту пеню у розмірі 15 569,45грн.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені та відповідність їх нормам законодавства, суд вважає їх обґрунтованими, а тому вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 15 569,45грн. підлягають задоволенню згідно наданих розрахунків.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 15 569,45грн. судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Обчислення позовної давності здійснюється за загальними правилами. Згідно ст.258 для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку початок періоду нарахування пені становить 01.04.14р., а банк звернувся із позовом до суду 03.03.15р., тобто ним не пропущено строк позовної давності. Крім того, відповідачем 10.04.14р., 17.04.14р. та 20.05.14р. частково сплачено пеню у розмірі 265грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються з підстав наведених вище.

З огляду на задоволення позову, судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 13, 33, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "ПРОСКУРІВ-ПАПІР" м. Хмельницький про стягнення 112842,78 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ПРОСКУРІВ-ПАПІР" (м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 15/1 код ЄДРПОУ 32813429) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (код 14360570) 60 000грн. (шістдесят тисяч гривень ) заборгованості за кредитом, 30 253,33грн. (тридцять тисяч двісті п'ятдесят три гривні 33коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 15 569,45грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 45 коп.) пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 7 020грн. (сім тисяч двадцять гривень) заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 2 256, 86 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят шість гривень 86 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 22.05.2015р.

Суддя М.Є. Муха

Віддрук. 2 прим. : 1 - до справи, 2 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 15/1).