Рішення

від 18.05.2015 по справі 922/2286/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р.Справа № 922/2286/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Будметком", м.Харків до Приватного підприємства "Куп'янський бетонний завод № 1", м.Куп'янськ про стягнення 66055,52 гривень за участю представників:

позивача - Галецького І.М. (довіреність б/н від 04 листопада 2014 року),

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2015 року приватне підприємство "Будметком" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Куп'янський бетонний завод №1" (відповідача) 66055,52 гривень заборгованості. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару за заявками від 04 вересня 2012 року №3534, від 25 березня 2013 року №46, від 19 квітня 2013 року №63, від 24 травня 2013 року №112, від 16 липня 2013 року №5, від 26 липня 2013 року №7, від 26 липня 2013 року №8.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 квітня 2015 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 30 квітня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 квітня 2015 року відкладено розгляд справи на 18 травня 2015 року.

18 травня 2015 року представник позивача надав до суду довідку про рахунки (вх.№20006), яка судом була досліджена та долучена до матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні 18 травня 2015 року позов підтримав, просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, без участі представника відповідача, в порядку ст.75 ГПК України.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, встановив наступне.

Між позивачем - ПП «Будметком» та відповідачем - ПП «Куп'янський бетонний завод № 1» відсутній письмовий договір про поставку будівельних матеріалів. Однак, відповідачем було направлено на адресу позивача відповідні заявки з проханням здійснити поставку товару (від 04.09.12 р. №3534, від 25.03.13 р. № 46, від 19.04.13 р. №63; від 24.05.13 р. № 112; від 16.07.13 р. №5, від 26.07.13 р. № 7, від 26.07.13 р. №8).

На виконання заявок позивач поставив відповідачу товар та надав платіжне доручення від 14.09.12 р. №50 на оплату, яке було частково виконане відповідачем, а саме, платіжним дорученням №50 від 14.09.12 р. сплачено 70000,00 гривень за рахунком №64 від 11.09.12 р. (а.с. 17).

Здійснення поставки товару підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними від 28.03.13 р. №84; від 04.04.13 р. №95; від 19.04.13 р. №140; від 24.04.13 р.; від 20.05.13 р. № 204; від 03.06.13 р. № 314; від 16.07.13 р. №422; від 17.07.13 р. № 433; від 27.07.13 р. № 477; від 08.08.13 р. № 509; від 11.09.13р. № 519; від 11.09.13 р. № 587; від 14.09.13 р. № 602; від 18.09.13 р. № 603; від 08.11.13 р. № 706: від 11.11.13 р. №713; від 28.11.13 р. № 739, підписаними з обох сторін та скріпленими печатками підприємств.

Згідно вимог п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р.№ 88 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704) - первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що вищезазначені видаткові накладні відповідають вимогам чинного законодавства та мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками.

Позивачем на адресу відповідача 02.12.14 р. було направлено претензію з вимогою перерахування заборгованості. Претензія була отримана відповідачем 01.12.14 р.

Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ №01-06/928/2012 від 17.07.12р., підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В ст. 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Отже, обставини щодо поставки товару, можуть підтверджуватися первинними документами в розумінні вищезазначених положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" складеними при виконанні певної господарської операції.

Таким чином, між сторонами за накладними існували правовідносини з купівлі-продажу (поставки).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин та враховуючи те, що відповідачем не було надано доказів належного виконання договору, позовні вимоги правомірні, обґрунтовані, доведені матеріалами справи та такі що підлягають задоволенню в сумі у розмірі 66055,52 гривень заборгованості за поставлений товар.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача, з вини якого й виник спір

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.11, 509, 526, 626, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Куп'янський бетонний завод №1" (код 35578739, адреса: 63701, Харківська обл., м.Ку'янськ, вул.Фрунзе, б.183, р/р№26006001349539 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) на користь Приватного підприємства "Будметком" (код 35701110, юридична адреса: 83054, м.Донецьк, вул.Поліграфічна, б.1; фактична адреса: 61047, м.Харків, вул.Шарикова, б.49, кв.22, р/р№26005170162300 у банку АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) 66055,52 гривень боргу та 1827,00 гривень судового збору.

Повне рішення складено 25.05.2015 р.

Суддя К.В. Аріт