Рішення

від 18.05.2015 по справі 922/1721/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р.Справа № 922/1721/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" м. Київ до Комунальне теплопостачальне підприємство "Алчевськтеплокомуненерго" в особі філія №6 КТП "Алчевськтеплокомуненерго", м. Алчевськ про стягнення заборгованості в розмірі 1 853 386,76 грн. за участю представників сторін:

позивача - Єфременко О.О. за довіреністю № 14-88 від 18.04.2014 року,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України" м. Київ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального теплопостачального підприємства "Алчевськтеплокомуненерго" в особі філії № 6 КТП "Алчевськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості в розмірі 1 853 386,76 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків, в частині повного та своєчасного проведення розрахунків за договором постачання природного газу №13 ТЕ-БЮ від 30.09.2011 року, укладеного між відповідачем та КТП "Алчевськтеплокомуненерго" філія №6, забезпеченого Договором № 14/6983/12 від 13.11.2012 року про відступлення права вимоги, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 512-514, 516, 526, 611 Цивільного кодексу України та ст. ст. 22, 193, 231 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 1 289 629,51 грн., 3% річних в розмірі 101 892,80 грн., інфляційні нарахування в розмірі 461 864,45 грн. Крім того, до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.03.2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 20.04.2015 року о 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 18.05.2015 року о 11:30 год.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В той же час, у зв'язку із призупиненням приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Харківської області складено акти суду від 21.04.2015 року про неможливість направлення поштової кореспонденції за місцезнаходженням відповідача.

Також, 29.04.2015 року господарським судом Харківської області, на офіційному веб-порталі "Судова влада України" було розміщено оголошення, для відповідача, в якому господарський суд повідомляв відповідачів про розгляд даної справи, електронні витяги вищевказаних оголошень долучені судом до матеріалів справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

30.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Луганськгаз" (постачальник) та Комунальним теплопостачальним підприємством "Алчевськтеплокомуненерго" в особі філії № 6 КТП "Алчевськтеплокомуненерго" (покупець, відповідач) було укладено договір № 13 ТЕ-БЮ купівлі - продажу природного газу.

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов'язався поставити Покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для надання бюджетним установам та організаціям та іншим споживачам послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що постачальник передає покупцю в період з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2012 року природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 3220,0 тис. (три мільйони двісті двадцять тисяч) куб.м.

Відповідно до п.3.1. Договору, керуючись постановами Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.96р. "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів)" зі змінами, №605 від 29.04.2006р. "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (зі змінами), Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-УІ, глава4 "Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (стаття 316), постановами НКРЕ №1648 від 29.09.2011р. "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання", №1136 від 30.06.11р. "Про затвердження тарифів на транспортування природного газу за регульованим тарифом для ПАТ "Луганськгаз" зі змінами внесенимипостановоюю НКРЕ від 29.09.2011 року №1670 "Про внесення змін допостановии НКРЕ від 30.06.2011 року №1136" від 30.06.2011 року №1700 "Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу", вартість до сплати за 1000 куб.метрів природного газу з 01 жовтня 2011рокуу для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію для бюджетних установ та організацій та інших споживачів становить: усього до сплати - 4549,9680 грн. в т.ч. ПДВ 758,3280 грн.

Так, відповідно до п.3.1.1. Договору, загальна вартість цього Договору складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 4.6 договору купівлі, в редакції додаткової угоди від 01.01.12 № 3, встановлено, що остаточний розрахунок проводиться не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, постачальник у листопаді 2011 - серпні 2012 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 8 335 118,88 грн., що підтверджуються актами приймання передачі від 30.11.12р., від 31.12.11р., від 31.01.12р., від 29.02.12р., від 31.03.12р., від 30.04.12р., від 31.05.12р., від 31.07.12р., від 31.08.12р., втім, відповідач повністю не розрахувався за отриманий газ, з урахуванням чого не сплаченою залишилась суму в розмірі 1 289 629,51 грн.

Крім того, вказана сума заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний ПАТ "Луганськгаз" та КТП "Алчевськтеплокомуненерго" філія №6, оборотно-сальдовою відомістю, операціями по підприємству та реєстром платежів, а також актом звіряння розрахунків між Позивачем та Відповідачем від 10.04.14 р. (арк.с. 21-24, 68)

13.11.2012 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (позивач, новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (первісний кредитор, продавець) було укладено договір № 14/6983/12 про відступлення права вимоги.

Відповідно до розділу 1 Договору відступлення права вимоги, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника Первісного кредитора Комунального теплозабезпечуючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго» філія №6 (КТП «Алчевськтеплокомуненерго» філія №6, Боржник, Покупець) за договором на постачання природного газу від 30.09.11 № 13 ТЕ-БЮ, боргу у сумі 1 289 629,51 грн., а також всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено що, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, серед іншого, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, (ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України).

На виконання вимог ст. 516 Цивільного кодексу України, ПАТ «Луганськгаз» листом від 21.11.12 № 29/1-3800 повідомило КТП «Алчевськтеплокомуненерго» філія №6 про відступлення на користь НАК «Нафтогаз України» права вимоги за договором від 30.09.11 № 13 ТЕ-БЮ.

Надаючи правову оцінку доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 1 289 629,51 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором на постачання природного газу від 30.09.2011р. № 13 ТЕ-БЮ у сумі 1 289 629,51 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 289 629,51 грн. заборгованості за договором постачання природного газу, правомірні та обґрунтовані, такі, що визнані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 101 892,80 грн., інфляційні нарахування в розмірі 461 864,45 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем, 3% річних в розмірі 101 892,80 грн., інфляційні нарахування в розмірі 461 864,45 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 267, 509, 525, 530, 598, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 232, 233 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 12, 33, 43, 44-49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального теплопостачального підприємства "Алчевськтеплокомуненерго" (94214, Луганська обл. м. Алчевськ, вул. Леніна, 126 Код ЄДРПОУ 02132266) в особі філії №6 КТП "Алчевськтеплокомуненерго", м. Алчевськ (94207, Луганська обл. м. Алчевськ, вул. Гагаріна, 23Б Код ЄДРПОУ 26070898) на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) суму основного боргу в розмірі 1 289 629,51 грн., 3% річних в розмірі 101 892,80 грн., інфляційні нарахування в розмірі 461 864,45 грн. та 37 067,74 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.05.2015 р.

Суддя А.М. Буракова

922/1721/15