Постанова

від 20.05.2015 по справі 911/972/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Справа№ 911/972/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Школяр А.В., дов. б/н від 13.03.2015 р.,

дог. №17-02/02/2015 від 17.02.2015 р.;

від відповідача - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Кравчука Ігоря Петровича

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 20.03.2015 року

у справі № 911/972/15 (суддя Якименко М.М.)

за позовом фізичної особи-підприємця Кравчука Ігоря Петровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ

РУНО»

про стягнення 585 420,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 року по справі № 911/972/15 позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, фізична особа-підприємець Кравчук Ігор Петрович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 року по справі № 911/972/15 скасувати, а справу передати на розгляд по суті до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кравчука Ігоря Петровича було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Мартюк А.І. та призначено до розгляду на 06.05.2015 року.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Іоннікової І.А. у відпустці, 05.05.2015 року було проведено повторний автоматичний розподіл справ між суддями, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Шевченко Е.О.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного суду від 07.05.2015 року, у зв'язку з перебуванням суддів Зеленіна В.О. та Шевченка Е.О. у відпустці, змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Рудченко С.Г., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2015 року справу № 911/972/15 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: судді: Рудченко С.Г., Суховий В.Г. та призначено до розгляду на 20.05.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного суду від 20.05.2015 року, у зв'язку з виходом суддів Зеленіна В.О. та Шевченка Е.О. з відпустки, змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року вказаним складом суду було прийнято справу до свого провадження.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник фізичної особи-підприємця Кравчука Ігоря Петровича у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 року по справі № 911/972/15 скасувати, а справу передати на розгляд по суті до суду першої інстанції.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ РУНО» у судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2015 року про прийняття справи до провадження отримана відповідачем 14.05.2015 року.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 року по справі № 911/972/15 було повернуто позовну заяву фізичної особи-підприємця Кравчука Ігоря Петровича у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог.

З позовної заяви встановлено, що фізична особа-підприємець Кравчук Ігор Петрович звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ РУНО» про стягнення заборгованості за договорами виконання робіт від 03.09.2014 року за № 3/09-1 та № 3/09-1-2 у розмірі 585 420,40 грн.

Повертаючи подану позивачем позовну заяву на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції виходив із того, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо підстав якими обґрунтовується стягнення заборгованості за кожним з договорів. Крім того, судом зазначено, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Пунктом 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18 визначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58 та п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві об'єднані вимоги, які виникли з двох договорів на виконання робіт по збиранню врожаю за № 3/09-1 та № 3/09-1-2, укладених між позивачем та відповідачем 03.09.2014 року. Тобто, заявлено вимоги за різними угодами, які відповідно до приписів ст. 202 ЦК України є самостійними правочинами.

Проте, їх умови є ідентичними за виключенням розміру площі врожаю, який необхідно зібрати та суми оплати робіт за один гектар зібраного врожаю. Кожен з договорів має по одному акту виконаних робіт, також у справі є спільний за обома договорами акт звірки та одна претензія з вимогами по двом договорам, тобто акт та претензія є спільними доказами.

Підставою позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати робіт, які виникли з двох договорів виконання робіт по збиранню врожаю за № 3/09-1 та № 3/09-1-2 від 03.09.2014 року, правове обґрунтування вимог за договорами є ідентичним та вимоги пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Отже, вказані позовні вимоги є однорідними та зв'язані між собою підставою виникнення, тобто фактичними обставинами, на яких вони ґрунтуються та поданими доказами, тому висновок місцевого суду про порушення позивачем правила поєднання вимог є помилковим.

За таких обставин, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції, про повернення позовної заяви з підстав неправильного об'єднання кількох позовних вимог.

Також судова колегія вважає безпідставними посилання на те, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

У даному випадку повернення можливе лише з належним обґрунтуванням утруднення розгляду об'єднаних вимог, проте, суд першої інстанції в достатній мірі та належним чином не обґрунтував у чому саме буде полягати таке перешкоджання з'ясуванню прав і взаємовідносин між сторонами чи утруднення вирішення спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 року по справі № 911/972/15, прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Кравчука Ігоря Петровича підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33-34, 43, 63, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кравчука Ігоря Петровича задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 року по справі № 911/972/15 скасувати.

3. Матеріали справи № 911/972/15 передати до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 25.05.2015 року.