Постанова

від 18.05.2015 по справі 908/6262/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р. Справа № 908/6262/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О. В.,

при секретарі Литвиновій К.О.,

за участю представників:

прокурор - Горгуль Н.В. - посвідчення від 12.04.2013р. №016182;

від позивача - не з'явився;

від 1-го відповідача - не з'явився,

від 2-го відповідача - Колос Ю.В. - за довіреністю від 20.11.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області ( вх. 2367/ З/2-8) на рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2015 року у справі №9908/6262/14,

за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя,

до 1-го відповідача Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, м. Запоріжжя,

до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник -2007», м. Запоріжжя,

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору,-

ВСТАНОВИЛА:

29.12.2014 року до господарського суду звернувся заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Запорізької обласної державної адміністрації, з позовними вимогами до відповідачів: Головного управління Держземагентства у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник -2007» з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування наказу головного управління Дердземагентства у Запорізькій області від 30.01.2014 року № ЗП/2320985800:01:009:00000169 «Про затвердження документації із землеустрію та передачі в оренду земельних ділянок»; визнання недійсним договору оренди землі від 31.01.2014 року, укладеного між головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області та ТОВ «Будівельник- 2007» на підставі наказу головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 30.01.2014 року № ЗП/2320985800:01:009:00000169 «Про затвердження документації із землеустрію та передачі в оренду земельних ділянок».

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.03.2015 року у справі № 908/6262/14 ( суддя Корсун В.Л.) у задоволенні позову відмовлено; стягнуто із Запорізької обласної державної адміністрації в доход Державного бюджету України 2 436,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 13, 19 Конституції України, статті 2, 20, 23, 22, 122, 123, 124 ЗК України, пунктами 1,4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р., мотивоване тим, що Головне управління Держземагенства у Запорізькій області, на момент прийняття оскаржуваних рішень, діяло у межах наданих йому повноважень. Крім того, місцевий господарський суд зазначає, що згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельні ділянки, які передані у користування 2-му відповідачу ТОВ «Будівельник-2007», зареєстровано за Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області, яке у відповідності до норми цивільного законодавства наділено правом розпорядження ними як уповноважений орган. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність прав та охоронюваних законом інтересів Запорізької обласної державної адміністрації, за захистом якої подано позов до суду.

Заступник прокурора Запорізької області, не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2015р. у даній справі та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, у відповідності до статті 122 ЗК України розпорядження землями, що належить до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку енергетики, оборони та іншого призначення здійснюють державні адміністрації, а отже при прийнятті оскаржуваного наказу Головне управління Держземагенства у Запорізькій області вийшло за межі наданих йому повноважень. Крім того, скаржник вважає, що на стадії надання 2-му відповідачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для видобутку та розробки марганцевих руд, виданого Запорізькою державною адміністрацією 28.12.2012 р. №674, визначено, що повноваження щодо передачі в оренду спірних земельних ділянок наділена Запорізька обласна державна адміністрація як орган уповноважений, розпоряджатися землями промисловості, транспорту та енергетики, оборони та іншого призначення, а не орган, який надає в оренду землі сільськогосподарського призначення.

05.05.2015р. Запорізькою обласною державною адміністрацією надані пояснення до апеляційної скарги, в яких позивач підтримав вимоги прокурора та просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р. у справі №908/6262/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов про визнання незаконним наказу головного управління Держземагенства у Запорізькій області та недійсним договір оренди землі. При цьому зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено визначення поняття «передача земельних ділянок для всіх видів потреб» та вважає, що повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками, в яких змінено цільове призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення належить обласній державній адміністрації згідно із вимогами ч.5 статті 122 ЗК України. Одночасно позивач просить розглянути справу без участі свого представника у зв'язку з недостатністю коштів на оплату відрядження. Вказане клопотання підлягає до задоволення колегією суддів апеляційної інстанції як таке, що не суперечить вимогами Господарського процесуального кодексу України.

Відзивом від 28.04.2015р. ТОВ «Будівельник-2007» заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2015р. у справі №908/6262/14 без змін як законне та обґрунтоване, апеляційні скарги - без задоволення. При цьому зазначає, рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки у відповідності з приписами частини 4 статті 122 ЗК України у редакції від 01.01.2013р. центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті. У власність або користування для всіх потреб. Крім того, зазначає, що Земельний кодекс України не містить та не встановлює жодних законодавчих обмежень стосовно того, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи вправі розпоряджатись землями сільськогосподарського призначення лише в межах категорії земель сільськогосподарського призначення. Також, вказує на те, що згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірні земельні ділянки передані в строкове платне користування ТОВ «Будівельник-2007»,зареєстровані за Головним управлінням Держземагенством у Запорізькій області, що свідчить про наявність у нього повноважень щодо розпорядження спірними земельними ділянками.

В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2015р. у справі №908/6262/14 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області ТОВ «Будівельник -2007» про визнання незаконним наказу та недійсним договору оренди з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник ТОВ «Будівельник -2007» заперечив проти вимог апеляційної скарги вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає до задоволення.

Головне управління Держземагентства у Запорізькій області належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи, проте не скористалось своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника 1-го відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

28.01.2010р. на підставі протоколів проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 29.12.09 за №№ 4, 5 та договору купівлі-продажу спеціального дозволу від 29.12.2009р. № 10/12-09 Міністерством охорони навколишнього природного середовища за реєстраційними номерами 5124 та 5125 ТОВ «Будівельник-2007» терміном на 20 років видані спеціальні дозволи на користування надрами (із видом користування надрами - видобування). Ділянки надр, що надаються в користування - Велико-Токмацьке родовище Північна ділянка (у межах межах полів шахт № 6, № 9, № 10, № 10 біс площею об'єкта-території 152,52 км2), а також шахти № 3, № 5 площею об'єкта-території 76,8 км2). Мета користування надрами - видобування руд марганцю.

Розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації від 28.12.2012р. № 674 «Про надання ТОВ «Будівельник-2007» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для видобутку та переробки марганцевих руд Велико-Токмацького родовища» припинено право постійного користування земельними ділянками загальною площею 137,2 га на території Василівського району, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею № 000088, зареєстрованому 06.05.1993р. за №261, Таврійському дослідно-промисловому гірничозбагачувальному комбінату у зв'язку з його ліквідацією; надано ТОВ «Будівельник-2007», яке одержало спеціальний дозвіл на користування надрами (№5124 від 28.01.2010р.), дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, орієнтовною загальною площею 270 га, з них: 190 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення та 80 га за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення на території Степногірської селищної ради та П'ятихатської сільської ради Василівського району за межами населених пунктів для видобутку та переробки марганцевих руд Велико-Токмацького родовища зі зміною цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення і переведенням їх до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (т.1,а.с.9).

Наказом Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 30.01.2014р. № ЗП/2320955700:03:036/00000169 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок», який підписано першим заступником начальника Чкан Т.В., затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення, для видобутку та переробки марганцевих руд Велико-Токмацького родовища ТОВ «Будівельник-2007» на території П'ятихатської сільської ради Василівського району.

У пункті 2 вказаного наказу встановлено: надати в оренду ТОВ «Будівельник-2007» земельні ділянки загальною площею 13,3093 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (11.01) на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 28.01.2010р. № 5124, розташовані за межами населених пунктів на території П'ятихатської сільської ради Василівського району за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (види угідь - пасовища (площа 4,7218 га); полезахисні смуги (площа 8,5875 га), в т.ч.:

- земельну ділянку площею 1,1158 га (кадастровий №2320985800:02:023:0006);

- земельну ділянку площею 3,5044 га (кадастровий №2320985800:02:028:0003);

- земельну ділянку площею 1,4324 га (кадастровий №2320985800:02:028:0004);

- земельну ділянку площею 2,2811 га (кадастровий №2320955700:03:036:0016);

- земельну ділянку площею 0,0419 га (кадастровий №2320985800:02:044:0007);

- земельну ділянку площею 0,2807 га (кадастровий №2320985800:02:044:0008);

- земельну ділянку площею 0,4236 га (кадастровий №2320985800:02:044:0009);

- земельну ділянку площею 1,6118 га (кадастровий №2320985800:02:047:0004);

- земельну ділянку площею 2,6176 га (кадастровий №2320955700:03:035:0010).

Пунктом 3 вказаного наказу змінено цільове призначення земельних ділянок з земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Зобов'язано начальнику відділу Держземагенства у Василевському районі укласти на підставі довіреності договір оренди землі. Зобов'язано ТОВ «Будівельник-2007» укласти договір оренди на земельні ділянки (пункти 4,5 цього наказу) (т.1,а.с.10,11).

31.01.2014р. між Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області (орендодавцем) та ТОВ «Будівельник-2007» (орендарем) укладений договір оренди землі пунктом 1 якого встановлено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов'язані з користування надрами, які знаходяться на території Пятихатської сільської ради Василівського району Запорізької області за межами населеного пункту (т.1,а.с.12-16).

Відповідно до пункту 2 цього договору в оренду передаються наступні земельні ділянки:

- площею 1,1158 га (кадастровий №2320985800:02:023:0006);

- площею 3,5044 га (кадастровий №2320985800:02:028:0003);

- площею 1,4324 га (кадастровий №2320985800:02:028:0004);

- площею 2,2811 га (кадастровий №2320955700:03:036:0016);

- площею 0,0419 га (кадастровий №2320985800:02:044:0007);

- площею 0,2807 га (кадастровий №2320985800:02:044:0008);

- площею 0,4236 га (кадастровий №2320985800:02:044:0009);

- площею 1,6118 га (кадастровий №2320985800:02:047:0004);

- площею 2,6176 га (кадастровий №2320955700:03:035:0010 ) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (вид угідь - пасовища (площа 4,7218 га); полезахисні смуги (площа 8,5875 га).

Згідно з пунктом 8 цього договору земельні ділянки надаються для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, відповідно до отриманих спеціальних дозволів від 28.01.2010р. № 5124 і № 5125, строком дії 20 років, кінцевим терміном дії договору встановлено 28.01.2030р.

Розділом 8 цього договору встановлений розмір та порядок сплати орендної плати.

Пунктом 22 цього договору встановлено, що передача земельних ділянок здійснюється одночасно з укладенням даного договору за актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами.

31.01.2014р. між тими ж сторонами складений акт приймання-передачі об'єкта оренди (земельних ділянок) за договором оренди від 31.01.2014р, який є додатком до договору оренди землі від 31.01.2014р, згідно якого орендодавець передав в оренду для цілей, визначених договору оренди, земельні ділянки, які знаходяться на території П'ятихатської сільської ради Василівського району Запорізької області за межами населеного пункту, а саме: площею 1,1158 га (кадастровий №2320985800:02:023:0006); площею 3,5044 га (кадастровий №2320985800:02:028:0003); площею 1,4324 га (кадастровий №2320985800:02:028:0004); площею 2,2811 га (кадастровий №2320955700:03:036:0016); площею 0,0419 га (кадастровий №2320985800:02:044:0007); площею 0,2807 га (кадастровий №2320985800:02:044:0008); площею 0,4236 га (кадастровий №2320985800:02:044:0009); площею 1,6118 га (кадастровий №2320985800:02:047:0004) (т.1,а.с.17).

31.01.2014р. між тими ж сторонами укладений додаток до договору оренди землі від 31.01.2014р., акт визначення меж ділянок в натурі (на місцевості) (т.1,а.с.19).

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.03.2014р. №18906282, від 13.03.2014р. №18940781, від 12.03.2014р. №18907060, від 13.03.2014р за №18910120, від 12.03.2014р. №18907237, від 13.03.2014р. за №18909273, від 12.03.2014р. за №18906876, від 13.03.2014р. за №18908333, від 13.03.2014р. №18938680, виданих Реєстраційною службою Василівського районного управління юстиції Запорізької області, власником земельних ділянок: кадастровий №2320985800:02:044:0008 площею 0,2807га, кадастровий №2320985800:02:047:0004 площею 1,6118га, кадастровий №2320955700:03:035:0010 площею 2,6176га, кадастровий №2320985800:02:028:0003 площею 3,5044га, кадастровий №2320985800:02:028:0004 площею 1,4324га, кадастровий №2320955700:03:036:0016 площею 2,2811га, кадастровий №2320985800:02:023:0006 площею 1,1158га, кадастровий №2320985800:02:044:0009 площею 0,4236га, кадастровий №2320985800:02:044:0007 площею 0,0419 га, що розташовані на території П'ятихатської сільської ради Василівського району Запорізької області є Головне управління Держземагентства у Запорізькій області. Форма власності - державна, частка 1/1.

Належність спірних земельних ділянок до категорії земель сільськогосподарського призначення (вид цільового призначення земельних ділянок - 16.00 - землі запасу) підтверджується також довідками з Державної статистичної звітності про наявність земель та розподілу їх за власниками, землекористувачами, угіддями за формами 6-зем (т.2,а.с.47).

У вищенаведених вбачається, що цільовим призначенням всіх перелічених земельних ділянок із відповідними кадастровими номерами є розміщення та експлуатація основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами; опис об'єктів нерухомого майна - земельні ділянки для видобутку та переробки марганцевих руд Велико-Токмацького родовища.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Предметом позову є визнання незаконними та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 30.01. 20 14р. № ЗП/2320955700:03:036/00000169 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок», а також визнання недійсним договору оренди землі від 30.01.2014р.

Підставами позову є порушення інтересів держави, а саме, передача земельних ділянок державної власності в оренду юридичній особі з перевищенням повноважень, що є порушенням вимог Земельного кодексу України.

Відповідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради АР Крим, Ради міністрів АР Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Частиною 10 сказаної статті встановлено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Частиною 1 статті 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з частинами 4, 5 статті 122 ЗК України (в редакції, чинній станом на момент прийняття оскаржуваного наказу та укладення оспорюваного договору) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб . Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою , четвертою і восьмою цієї статті , у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р.№445, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 статті 22 ЗК України законодавцем надано визначення земель сільськогосподарського призначення.

Згідно із ст. 23 ЗК України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватись, насамперед, для сільськогосподарського використання.

Таким, чином, вищевказані положення передбачають правову можливість надання сільськогосподарських угідь для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва.

Надання сільськогосподарських угідь для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, передбачає необхідність зміни цільового призначення земельної ділянки з категорії земель сільськогосподарського призначення на іншу категорію земель, зокрема, в даному випадку, на категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що механізм встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок тісно пов'язаний із компетенцією органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями державної та комунальної власності. Дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення декларує лише можливість відведення бажаної земельної ділянки зі зміною її цільового призначення за умови подальшої перевірки такої можливості відповідними компетентними контролюючими органами та надання ними позитивних висновків з цього приводу. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок.

Реалізація права суб'єкта господарювання на отримання у користування (оренду) земельної ділянки зі зміною цільового призначення знаходиться у прямій залежності від прийняття компетентним державним органом відповідного рішення. При цьому, передумовою для прийняття такого рішення є розробка зацікавленою стороною проекту відведення земельної ділянки та подальше його погодження з усіма контролюючими органами визначеними земельним законодавством.

Підпунктом 6-1 пункту 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Згідно із пунктом 1 Положення про Головне управління Держземагентства в області", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 30.05.2012р. №258 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2012р.за № 852/21164, головне управління Держземагентства в області (Головне управління) є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.

Підпунктом 4.32 пункту 4 цього Положення встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

За таких обставин, на момент прийняття оскаржуваного наказу від 30.01.2014р. правом розпорядження спірними земельними ділянками, які передані в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами у відповідності до вимог чинного законодавства, було наділено саме Головне управління управління Держземагенства у Запорізькій області.

А отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що головне управління Держземагенства у Запорізькій області діяло у відповідності зі наданими йому повноваженнями.

Щодо доводів апелянта про те, що, приймаючи спірний наказ, Головне управління Держземагентства у Запорізькій області, здійснило одразу дві розпорядчі дії щодо спірних земельних ділянок - змінило цільове призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п.3 наказу) та передало землі промисловості в оренду ТОВ "Будівельник - 2007" (п.п.1, 2), а отже вийшло за межі повноважень, визначених ст.122 Земельного кодексу України, адже розпорядження землями цієї категорії здійснюють обласні державні адміністрації суд апеляційної інстанції, зазначає наступне.

Відповідно до вищенаведених норм земельного законодавства та Положення про Державне агентство земельних ресурсів України до компетенції першого відповідача дійсно не входить розпорядження землями промисловості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, та прокуратурою в ході розгляду справи не заперечується, що на момент видання Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області наказу від 30.01.2014р. відповідні земельні ділянки відносилися до земель сільськогосподарського призначення, тому перший відповідач розпорядився саме землями сільськогосподарського призначення у межах своєї компетенції.

Крім того, з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від березня місяця 2014року вбачається, що власником спірних земельних ділянок є саме Головне управління Держземагенства у Запорізькій області.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статтей 317, 318, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 324 ЦК України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Отже, в силу наведених норм цивільного законодавства право на розпорядження спірними земельними ділянками належить саме Головному управлінню Держземагентства у Запорізькій області як уповноваженому органу право власності, за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів зазначає, що затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - є нерозривно пов'язаною дією в межах повноважень Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, встановлених чинним законодавством, зокрема - вищенаведеними приписами частин 1, 2 статті 20, частини 10 статті 123 Земельного кодексу України.

За своєю правовою природою вказана дія не є розпорядженням землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - враховуючи, що згідно зі ст.20 Закону України "Про державний земельний кадастр", відомості Державного земельного кадастру є офіційними, а відповідно до абз.2 п.п. а) ч.2 ст.21 цього ж закону відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Тобто, відповідно до змісту вищезазначених законодавчих норм перший відповідач втрачає право розпоряджатися спірними земельними ділянками не автоматично в момент прийняття ним рішення про зміну їх цільового призначення, а лише після того, як відповідні відомості (на підставі зазначеного рішення) будуть внесені до Державного земельного кадастру.

З системного аналізу норм чинного земельного законодавства вбачається, що реалізація права суб'єкта господарювання на отримання в користування (оренду) земельної ділянки зі зміною цільового призначення знаходиться у прямій залежності від прийняття компетентним державним органом відповідного рішення. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, викладеній, зокрема, у постановах від 13.08.14 у справі №925/2078/13, від 12.03.14 у справі №923/1271/13.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наказ Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 30.01.2014р. за своєю правовою природою є актом державного органу - тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки та спрямований на регулювання відповідних суспільних відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, на яку посилається прокурор у позовній заяві, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси .

Таким чином, обов'язковою умовою визнання правового акта недійсним є наявність двох складових, а саме: суперечливість актам цивільного законодавства; порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Отже, якщо за результатами розгляду справи фактутакого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позов подано заступником прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації. В ході апеляційного провадження скаржником підтримано вимоги апеляційної скарги прокурора із посиланням на те, що повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками, в яких змінено цільове призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, належать обласній державній адміністрації згідно з вимогами ч.5 ст.122 ЗКУ, що, відповідно, свідчить про порушення інтересів держави.

Проте, як уже зазначалося вище, матеріалами справи підтверджується, що на момент видання спірного наказу відповідні земельні ділянки мали офіційно підтверджений статус земель сільськогосподарського призначення - тобто розпорядження ними належало до компетенції першого відповідача.

При цьому в ході розгляду справи прокурором та позивачем не наведено будь-яких доводів щодо порушення спірним наказом прав та інтересів як самої облдержадміністрації, так і держави або територіальної громади.

Натомість, як уже зазначалося, розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації від 28.12.2012р. №674 ТОВ "Будівельник - 2007" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду відповідних земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення та переведенням їх до категорії земель промисловості.

Тобто, фактично позивачем ще у 2012 році (у межах його компетенції відповідно до чинного на той час земельного законодавства) прийнято аналогічний правовий акт, який визнано незаконним та скасовано в установленому законом порядку.

Посилання скаржника на те, що станом на 28.12.2012р. розпорядження землями сільськогосподарського призначення здійснювалося районними державними адміністраціями, отже, вже на стадії надання відповідачу дозволу на розробку проекту землеустрою визначено, що повноваженнями щодо передачі в оренду спірних земельних ділянок наділена Запорізька обласна державна адміністрація як орган, уповноважений розпоряджатися землями промисловості, транспорту, зв'язку та енергетики, оборони та іншого призначення, а не як орган, який надає в оренду землі сільськогосподарського призначення, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження Запорізької обласної державної адміністрації від 28.12.12 №674) районні державні адміністрації були наділені правом передавати земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Згідно з частиною 4 цієї ж статті обласні державні адміністрації мали право передавати земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Таким чином, згідно з законодавством, що було чинним на момент видання розпорядження Запорізької обласної державної адміністрації від 28.12.2012р. №674, повноваження органів державної влади щодо розпорядження земельними ділянками визначалися відповідно до потреби, для якої відводилася земельна ділянка, а не відповідно до категорії, до якої вказана ділянка належала. І оскільки, як вбачається з матеріалів справи, другий відповідач бажав отримати в оренду земельні ділянки для промислового використання (видобутку та переробки марганцевих руд), тобто для інших потреб, аніж ті, що визначені частинами 3, 7 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції станом на 20.12.12), то саме обласна державна адміністрація, а не районна державна адміністрація, була наділена повноваженнями передавати спірні земельні ділянки в користування та надавати дозвіл на розробку відповідного проекту землеустрою - про що обґрунтовано зазначає другий відповідач у відзиві на апеляційну скаргу.

Тому доводи апелянта про те, що вже на стадії надання відповідачу дозволу на розробку проекту землеустрою визначено, що повноваженнями щодо передачі в оренду спірних земельних ділянок наділена Запорізька обласна державна адміністрація як орган, уповноважений розпоряджатися землями промисловості, транспорту, зв'язку та енергетики, оборони та іншого призначення, а не як орган, який надає в оренду землі сільськогосподарського призначення - колегія суддів вважає такими, що не узгоджуються зі змістом ст.122 Земельного кодексу України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні обґрунтовано зазначено про відсутність будь-яких порушень законодавства і охоронюваних законом прав та інтересів позивача при прийнятті спірного наказу та, відповідно, при укладанні договору оренди між першим та другим відповідачами на підставі зазначеного наказу.

Також, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що спірний наказ Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 30.01.2014р. підписаний неуповноваженою особою, оскільки відповідно до Положення про Головне управління Держземагенства у Запорізькій області начальник головного управління, зокрема, підписує накази та розподіляє за погодженням з Головою Держземагенства України обов'язки між своїми заступниками.

Відповідно до наказу від 11.02.2013р. №600-кт Чкан Т.В. переведена на посаду першого заступника начальника Головного Управління Держемагенства у Запорізькій області, яка у відповідності до наказу від 18.03.2013р. №25-04 «Про затвердження розподілу обов'язків між начальником Головного управління, першим заступником начальника Головного управління та заступниками начальника головного управління» наділена правом підписання відповідного спірного наказу.

Будь-яких інших доводів в обґрунтування вимог щодо скасування оскаржуваного рішення та задоволення позову про визнання незаконними та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Запорізькій області апелянтом не наведено.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи те, що при укладенні спірного договору сторонами дотримано вимоги, передбачені статтею 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору та були наділені відповідним колом повноважень на його укладення, то правові підстави для визнання договору недійсним відсутні.

За приписами 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Запорізької області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2015р. у справі № 908/6262/14 - без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду;-

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2015р. у справі № 908/6262/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складений 25.05.2015р.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Шевель