Ухвала

від 13.05.2015 по справі п/811/3660/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2015 рокусправа № П/811/3660/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі №П/811/3660/14 за позовом Приватного підприємства «Кіровоградський митний термінал» до про Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Кіровоградський митний термінал» (далі по тексту - Позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту - Відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000362207 від 04.07.2014р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 142 500,00 грн., у тому числі 95 000,00 грн. основного платежу та 47 500,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). (а.с. 3-7)

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року відкрито адміністративне провадження у справі № П/811/3660/14.( а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що Відповідач незважаючи на наявність у нього належним чином оформленої первинної бухгалтерської документації та користуючись виключно інформацією акта перевірки ТОВ "Віват Бізнес ЛТД", дійшов помилкового висновку про недійсність правочинів, укладених між ним та ТОВ "Віват Бізнес ЛТД".

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі №П/811/3660/14 адміністративний позов - задоволено повністю. (суддя - Момонт Г.М.) (а.с. 208-210)

Відповідач - Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області , не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі №П/811/3660/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач зазначає, що ним правомірно встановлено порушення платником податків приписів податкового законодавства.

13 травня 2015 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№22215/15 від Позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких він зазначає, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга податкового органу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач та Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін.

У судовому засіданні, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362207 від 04.07.2014р. - є предметом судового спору.

Суд розглядає справу в межах апеляційного оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів та не доведено обґрунтованість визначення податкових зобов'язань та правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, в свою чергу Позивач, надав суду достатню кількість доказів стосовно виконання ним та його контрагентами зобов'язань за договорами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 18.06.2014 р. по 19.06.2014 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відповідно до наказу від 16.06.2014 р. №1100 (а.с.8) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Кіровоградський митний термінал" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Віват Бізнес ЛТД" за жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт №32/11-23-22-05/36793637 від 25.06.2014 р., висновками якого, зокрема, є порушення ПП "Кіровоградський митний термінал", на думку відповідача, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 95 000,00 грн., у тому числі за жовтень 2013 року на суму -85 500,00 грн., за листопад 2013 року - 9 500,00 грн. (а.с.9-20).

На підставі акта перевірки Кіровоградською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000362207 від 04.07.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 142 500,00 грн., у тому числі 95 000,00 грн. основного платежу та 47 500,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.21).

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Приписи пунктів п. 138.1, 138.6, 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України регламентують, що включають у себе витрати операційної діяльності, що включається до складу прямих матеріальних витрат та загальновиробничих витрат, з чого складається собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, а пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу визначає, що не включаються до складу витрат, а саме - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ «Віват Бізнес ЛТД».

Колегією суддів встановлено, що відповідно до договору на виконання робіт №300913 від 01.10.2013 р. (а.с.91-92) ТОВ "Віват Бізнес ЛТД" у жовтні 2013 р. надало Позивачу послуги з перевірки документів поданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей з питань складання зовнішньоекономічних контрактів на загальну суму 570 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 95 000,00 грн., що підтверджується податковими накладними №12 від 02.10.2013 р. (а.с.102), №15 від 04.10.2013 р. (а.с.101), №29 від 07.10.2013 р. (а.с.100), №31 від 08.10.2013 р. (а.с.99), №55 від 14.10.2013 р. (а.с.98), №57 від 15.10.2013 р. (а.с.97), №77 від 18.10.2013 р. (а.с.96), №106 від 24.10.2013 р. (а.с.95), №115 від 25.10.2013 р. (а.с.94), №128 від 29.10.2013 р. (а.с.93, 175) та актами виконаних робіт від 02.10.2013 р., від 04.10.2013 р., від 07.10.2013 р., від 08.10.2013 р., від 14.10.2013 р., від 15.10.2013 р., від 18.10.2013 р., від 24.10.2013 р., від 25.10.2014 р.. від 29.10.2013 р. з додатками (а.с.71-90, 173, 174). При цьому суму ПДВ у розмірі 85 500,00 грн. Позивачем віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року (а.с.38-45), а суму ПДВ у розмірі 9 500,00 грн. - до складу податкового кредиту за листопад 2013 року (а.с.144-151).

Оплату вартості виконаних робіт позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.103-112).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до пп.3.2 п.3 Статуту ПП "Кіровоградський митний термінал" предметом його діяльності є, зокрема, послуги митних брокерів (а.с.113-123).

Згідно з ч.1 ст.416 Митного кодексу України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до укладених договорів-доручень на декларування товарів й іншого майна, що переміщується через митний кордон України ПП "Кіровоградський митний термінал" у жовтні 2013 року надавало послуги з декларування товарів й іншого майна, що переміщується через митний кордон України, зокрема, ТОВ фірма "Алеф" ЛТД (а.с.176-177), ПП "Астарта Груп" (а.с.178-179), ТОВ "Тісседі Трейд" (а.с.180), ТОВ ВКФ "Велта" (а.с.181-182), ТОВ "Компанія Арсенал" (а.с.183-184), ТОВ "Євростандарт-Автогаз" (а.с.185), Науково-виробничій фірмі "Кіт-Консалтінг" ТОВ (а.с.186-187), ДП "Олександрівський лісгосп" (а.с.188-189), ФОП ОСОБА_1 (а.с.190-191), ЗАТ "Ат Каргілл" (а.с.192), ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" (а.с.193-194), ТОВ "Садеко" (а.с.195-196), ТОВ "Круп'яний Дім" (а.с.197), ТОВ "Садеко Органік" (а.с.198-199), ТОВ "Український центр поводження з відходами" (а.с.200-201).

Крім того. Матеріали справи містять аналітичну довідку щодо розрахунку доходу, одержаного від наданих митних брокерських послуг (а.с.204).

Судом встановлено, що Позивачем у жовтні 2013 року укладено договір з ТОВ "Віват Бізнес ЛТД", відповідно до якого здійснювалося виконання робіт з перевірки документів наданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей з питань складання зовнішньоекономічних контрактів.

Отже, з урахуванням вище зазначених обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що витрати понесені Позивачем за господарськими операціями з ТОВ "Віват Бізнес ЛТД" пов'язані з господарською діяльністю ПП "Кіровоградський митний термінал".

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів зважує на той факт, що Позивач у жовтні, листопаді 2013 року сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ "Віват Бізнес ЛТД" на час їх виписки було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мало обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Крім того, наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції, дають підстави зробити висновок про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

В той же час, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та дослідженні судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 10 грудня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160,ст. 195, ст. 196, ст.198, ст. 200, ст.205,ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі № П/811/3660/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 15 травня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Д.В. Чепурнов