Ухвала

від 14.05.2015 по справі 872/15023/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2015 рокусправа № 804/11277/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Днірпопетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі № 804/11277/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Днірпопетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Днірпопетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013р. № 0003411501.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус" задоволено.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на задоволенні її вимог.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача. Вказав, що суд прийняв законне і обґрунтоване рішення і підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Олес" (код ЄДРПОУ 33116805) за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р..

Під час перевірки виявлено порушення:

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 20635 грн., у т.ч. за грудень 2011 року на 3862 грн., за січень 2012 року на 3552 грн., за лютий 2012 року на 1222 грн., за березень 2012року на 2109 грн., за квітень 2012 року на 2048 грн., за травень 2012 року на 2430 грн., за червень 2012 року на 1161 грн., за липень 2012 року на 2363 грн., за серпень 2012 року на 250 грн., за вересень 2012 року на 963 грн., за жовтень 2012 року на 673 грн.;

- п. 198.1., п.198.2.,п. 198.6. ст.198, Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 69 218 грн., у т.ч. за грудень 2011 року на 6093 грн., за січень 2012 року на 5024 грн., за лютий 2012 року на 7386 грн., за березень 2012 року на 11402 грн., за квітень 2012 року на 5531 грн., за травень 2012 року на 10907 грн., за червень 2012 року на 3638 грн, за липень 2012 року на 4375 грн., за серпень 2012 року на 4018 грн, за вересень 2012 року на 5421 грн., за жовтень 2012 року на 5421 грн..

За результатами перевірки складено акт №318/222/32998551 від 24.07.2013р. (т. 1 а.с. 20-35), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 року № 0003411501, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 48 584,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 12146 грн., всього 60730,00грн..

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, скасувавши оскаржене рішення відповідача. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження правомірності включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Господарською діяльністю позивача є надання рекламних послуг. Між позивачем (замовником) та ТОВ "Олес" (виконавцем) було укладено Договір №10/12/01 від 12.10.2010р. на розміщення візуальної реклами на міському транспорті. Предметом угоди було реалізація рекламної кампанії замовника на транспортних засобах та підтримка рекламного зображення в належному вигляді (т.1 а.с. 45-47).

Фактичність виконання умов укладеного сторонами договору підтверджується додатковими угодами до Договору, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, звітами про дебітові та кредитні операції по рахунку.

На момент перевірки позивачем надавалися акти виконаних робіт, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних та інші первинні документи.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що зобов'язання за договорами були виконані. Протягом дії угод сторонами було підписано ряд видаткових та податкових накладних, в яких визначались вид, ціна наданих послуг. Розрахунки були здійснені шляхом перерахування грошових коштів.

Позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів), відобразив у даних податкового обліку операції із контрагентами.

Слід зазначити, що будь-яка неправомірна діяльність контрагентів не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Посадові особи відповідача зробили висновок про незаконність віднесення позивачем витрат з виконання договорів до податкового кредиту лише на підставі акту перевірки контрагента позивача, що не є належним доказом, та проігнорували факт наявності у позивача первинної документації, що підтверджує його податковий кредит.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач, приймаючи оскаржене податкове повідомлення - рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеної угоди, його позиція не підтверджена належними доказами чи рішенням суду про визнання угод позивача з зазначеним вище контрагентом недійсними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не доведеності відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Днірпопетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі № 804/11277/13-а - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 21.05.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак