Постанова

від 20.05.2015 по справі 802/1197/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 травня 2015 р. Справа № 802/1197/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.

представника позивача: Данилюка В.М.

представника відповідача: Коровецької Л.О., Шеремети В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: фермерського господарства "Людмила-2009"

про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ:

28.04.2015 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом до відповідача - фермерського господарства "Людмила-2009" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 7933,34 грн. та пені в сумі 103,09 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" відповідач у 2014 звітному році не забезпечив виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в кількості однієї особи, у зв'язку з чим зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили відмовити в його задоволенні, зазначивши що відповідачу не було відомо про обов'язок подавати звіти до центру зайнятості щодо зайнятості і працевлаштування інвалідів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

16.02.2015 року ФГ "Людмила-2009" подало до Фонду звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників становить 9 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб. Крім того, кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", також самостійно розрахована відповідачем становить 1 особа. Фонд оплати праці штатних працівників становить 142,8 тис. грн. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 15866,66 грн. Однак, в рядку 06 відповідач самостійно не визначив суму адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи.

Крім того, за порушення термінів сплати зазначених санкцій ФГ "Людмила-2009" зобов'язане сплатити пеню у розмірі 103,09 грн., яка розрахована починаючи з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій, тобто з 16.04.2015 по 28.04.2015 (день звернення до суду з цим позовом).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Водночас статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

З матеріалів справи вбачається, що ФГ "Людмила-2009" подало до Фонду звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників становить 9 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб. Крім того, кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", також самостійно розрахована відповідачем становить 1 особа. Фонд оплати праці штатних працівників становить 142,8 тис. грн. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 15866,66 грн. Однак, в рядку 06 відповідач самостійно не визначив суму адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи.

Таким чином, відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості одного робочого місця. Проте не вірно розрахував в рядку 06 Звіту суму адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до положень статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для роботодавців у яких працює від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій дорівнює половині середньорічної заробітної плати штатного працівника за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним. Отже, сума адміністративно-господарських санкцій має становити 7933,34 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці України № 223 від 15.05.2007 року (далі - Порядок), порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В силу положень п. 3.4, 3.7 Порядку орган контролю нараховує пеню з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день подання позовної заяви за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивачем правомірно нараховано ФГ "Людмила-2009" пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 103,09 грн. за період з 16.04.2015 року по 28.04.2015 року.

Крім того, суд бере до уваги те, що згідно з п.4 ч.3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов"язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Отже, на відповідача покладено не лише обов'язок створити робоче місце інваліда, але й інформувати про це органи зайнятості в порядку, встановленому вищезазначеним нормативно-правовим актом.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ФГ "Людмила-2009" надавав інформацію до Хмільницького міськрайонного центру зайнятості про попит на робочу силу за формою 3-ПН для працевлаштування осіб, які мають інвалідність 07.05.2014 року, 06.06.2014 року, 10.07.2014 року, 19.08.2014 року, 16.09.2014 року та 26.11.2014 року, що підтверджується відповіддю останнього за №05-18/801 від 23.03.2015 року (а. с. 8).

Таким чином, ФГ "Людмила-2009" не подало звітності форми 3-ПН з січня по травень 2014 року.

При цьому судом враховується правова позиція Верховного Суду України, наведена у постанові від 08.04.2014 року, відповідно до якої неподання звітності форми 3-ПН розглядається як невжиття відповідачем необхідних заходів, направлених на працевлаштування інвалідів. Аналогічна позиція неодноразово висвітлювалася й у інших судових рішеннях, прийнятих Верховним Судом України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач у період з грудня по червень 2014 року не виконав вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та не забезпечив виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі ст. 238 цього кодексу за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 04.07.2011 року (справа № 21-159а11) (Постанова № 21-159а11), 11.06.2013 року (справа № 21-63а13) (Постанова № 21-63а13) та від 11.02.2014 року (справа № 21-485а13) (Постанова № 21-485а13).

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що відповідач ФГ "Людмила-2009" не вжив передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у період з січня по травень 2014 року та недопущення правопорушення у сфері господарювання.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства «Людмила-2009» (вул. Зарічанська, с. Кушилівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22060, код ЄДРПОУ 36488789, р/р 26000060315880 у КБ Приватбанк, МФО 302689) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Хмільницький район, р/р 31216230700624, код 37730494, банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: «платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2014 рік») адміністративно-господарські санкції в розмірі 7933,34 грн. (сім тисяч дев'ятсот тридцять три гривні тридцять чотири копійки), пеню в розмірі 103,09 грн. (сто три гривні дев'ять копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович