Постанова

від 24.04.2015 по справі 808/1020/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24 квітня 2015 року (10 год. 20 хв.) Справа № 808/1020/15 Провадження № м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Василівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми допомоги по безробіттю.

28.02.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Василівського районного центру зайнятості (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача 1766,53 грн. допомоги по безробіттю, виплаченої з коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в період з 06.11.2013 по 23.12.2014 перебував на обліку у позивача як безробітний. Під час перебування на обліку у позивача відповідач отримував допомогу по безробіттю. В результаті розслідування страхового випадку, позивачем встановлено, що відповідач у період перебування на обліку як безробітний та отримання допомоги по безробіттю надавав послуги за договорами цивільно-правового характеру, укладеними з ПП «СЛАВУТИЧ-ТАРА» та отримував дохід, чим порушив вимоги чинного законодавства, а саме безпідставно, шляхом надання недостовірних даних, отримав право одержувати допомогу по безробіттю. Оскільки, незаконно отримана допомога по безробіттю не повернута, позивач просить стягнути цю суму з відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 107 КАС України судом був зроблений запит до ВГІРФО ГУ МВС України в Запорізькій області стосовно місця реєстрації відповідача.

На адресу суду надійшла відповідь на зазначений запит відповідно до якої відповідач зареєстрований за адресою зазначеною у позові.

Ухвалою від 24.03.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 07.04.2015.

У судове засідання 07.04.2015 представники осіб, які беруть участь у справі, не прибули.

07.04.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Ухвалою від 07.04.2015, оскільки станом на 07.04.2015 у суду відсутні відомості про вручення відповідачу повістки про виклик до суду на 07.04.2015, розгляд справи було відкладено на 24.04.2015.

У судове засідання 24.04.2015 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув.

Поштове відправлення, яке містило повістку про виклик до суду, яке надсилалось на адресу відповідача, повернулось до суду без вручення адресату із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2013 відповідач звернувся до позивача із заявою про надання статусу безробітного, на підставі якої 06.11.2013 йому було надано статус безробітного, згідно наказу позивача №НТ131106.

Згідно зазначеної заяви відповідач просив призначити виплату допомоги по безробіттю. Зазначив, що не має заробітку, інших передбачених законодавством доходів, пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує, не є суб'єктом підприємницької діяльності та ін. Наказом позивача від 13.11.2013 №НТ131113 відповідачу була призначена допомога по безробіттю.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13.02.2009, позивачем в зв'язку із отриманням інформації стосовно факту укладення відповідачем договору цивільно-правового характеру з ПП «СЛАВУТИЧ-ТАРА», під час перебування на обліку у позивача, було проведено розслідування страхового випадку.

За наслідками розслідування 06.01.2015 було складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що відповідач приховав відомості про отримання додаткового доходу шляхом укладення договору цивільно-правового характеру в період з 01.07.2014 по 30.11.2014 з ПП «СЛАВУТИЧ-ТАРА», під час перебування на обліку у позивача як безробітний, що в свою чергу, призвело до зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 1766,53 грн., яке підлягає поверненню.

Листом від 16.12.2014 №1405 ПП «СЛАВУТИЧ-ТАРА» надав позивачу відомості, згідно яких відповідач перебував у цивільно-правових відносинах з ПП «СЛАВУТИЧ-ТАРА» з 01.07.2014 по 30.11.2014. До зазначеного листа було надано договори укладені з ПП «СЛАВУТИЧ-ТАРА» про надання послуг №14 від 01.07.2014, №11 від 01.08.2014, №11 від 01.09.2014, №11 від 01.10.2014, №11 від 01.11.2014 та Акти наданих послуг від 31.07.2014, від 31.08.2014, від 30.09.2014, від 31.10.2014, від 30.11.2014.

Судом встановлено, що відповідач виконував роботу, згідно договорів про надання послуг укладених з ПП «СЛАВУТИЧ-ТАРА» №14 від 01.07.2014, №11 від 01.08.2014, №11 від 01.09.2014, №11 від 01.10.2014, №11 від 01.11.2014, а саме надавав послуги з супроводження процесу лущення продуктів с/г виробництва на лущильних машинах, просіювання зерна і насіння, регулювання подавання сировини, спостереження за роботою транспортних механізмів і устаткування візуально і за допомогою спец. приладів, чищення та змащення устаткування.

За виконану роботу, відповідно до актів виконаних робіт за період з 01.07.2014 по 31.11.2014 відповідач отримав винагороду на загальну суму 7531,83 грн.

Наказом від 10.11.2014 №НТ141110 було припинено виплату допомоги по безробіттю позивачу, а наказом від 06.01.2015 №НТ150106 було припинено реєстрацію відповідача як безробітного.

13.01.2015 позивачем було видано наказ №12о про відшкодування коштів безробітними та повернення незаконно отриманої відповідачем допомоги по безробіттю.

Листом від 13.01.2015 №52-05-03 відповідачу було направлено наказ від 13.01.2015 №12о. Згідно змісту зазначеного листа, позивач запропонував протягом 15 календарних днів, з дня отримання копії наказу, відшкодувати незаконно отримані кошти, як допомога по безробіттю у сумі 1766,53 грн.

Судом встановлено, що відповідач з 06.11.2013 по 23.12.2014 перебував на обліку у позивача як безробітний та протягом періоду з 01.07.2014 по 30.11.2014 отримав допомогу по безробіттю на суму 1766,53 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме довідкою позивача №118 від 17.02.2015.

Отже, згідно довідки позивача та розрахунку допомоги по безробіттю відповідача загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 1766,53 грн.

Вищезазначені суми, станом на час розгляду справи, відповідачем не сплачені.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що відповідача було зареєстровано в установленому порядку, як безробітного у позивача, а тому він зобов'язаний своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України №219 від 14.02.2007 громадяни зареєстровані як такі, що шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійно або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення договору цивільно-правового характеру.

Відповідно п.п. 5.5 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 №307 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю пов'язаною з одержання доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Судом встановлено, що відповідач не повідомив позивача про те, що надавав послуги ПП «СЛАВУТИЧ-ТАРА» за договорами цивільно-правового характеру.

Отже, відповідач безпідставно, шляхом надання недостовірних даних, отримав право одержувати допомогу по безробіттю, що призвело до незаконної виплати отриманих ним коштів.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 №60/62, Постановою управління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом, який відповідно до п. 9 Порядку може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Пунктом 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним визначено, що у разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що на підставі акту розслідування страхових випадків позивачем було прийнято наказ про повернення незаконно отриманої відповідачем допомоги по безробіттю в сумі 1766,53 грн., у зв'язку з чим було направлено на адресу відповідача лист від 13.01.2015 про повернення незаконно отриманих коштів, як допомоги по безробіттю за період з 01.07.2014 по 30.11.2014 в сумі 1766,53 грн.

На сьогоднішній день відшкодування коштів не здійснено.

Згідно ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» суми санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України «Про зайнятість населення», інших законів до підприємств та фізичних осіб спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг громадянам, які залишились без роботи.

Враховуючи те, що на час розгляду справи відповідачем безпідставно отримані грошові кошти допомоги по безробіттю не повернуті, а також, те, що відповідач визнає позов в повному обсязі, суд доходить висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Василівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми допомоги по безробіттю - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1) на користь Василівського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 20523970, р/р 37176300901044 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 0813015) незаконно отриману матеріальну допомогу (допомога по безробіттю) в сумі 1766,53 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят шість гривень 53 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль