Постанова

від 12.05.2015 по справі 810/1235/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2015 року 810/1235/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Примат" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Примат" з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2014 №0005331501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року на 50673,00 грн. та №0005351501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2013 року на 50673,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 у справі №810/5591/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2014, скасоване податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014 №0005341501, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 50673,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 25337,00 грн., а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2013 року податку на додану вартість в сумі 50673,00 грн. по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Толф" доведена в судовому порядку.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Примат" п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року в сумі 50673,00 грн. У зв'язку з чим, підприємством безпідставно завищено суму податкового кредиту по податковій декларації за лютий 2013 року у розмірі 50673,00 грн. та відповідно завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2013 року у розмірі 50673,00 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах за березень 2013 року у розмірі 50673,00 грн. Зазначив, що ТОВ "Примат" безпідставно занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за березень 2013 року у розмірі 50673,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання, яким позовні вимоги підтримав та просив справу розглянути в порядку письмового провадження.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, не прибув, про поважність причин неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховування свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Примат" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 21.04.1995; зареєстрований платником податку на додану вартість, згідно з свідоцтвом №100305387 від 18.10.2010; види діяльності за КВЕД: роздрібна торгівля пальним; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Примат" (код за ЄДРПОУ 23240407) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Толф" (код за ЄДРПОУ 34808845) за період з 01.12.2012 по 31.03.2013 з урахуванням уточнюючого розрахунку.

За результатами перевірки складено акт №1786/15-1/23240407 від 29.05.2014, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.6 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та розділу 3 Наказу ДПА України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН" від 15.05.2010 №420, а саме:

- безпідставно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2013 року з урахуванням уточнюючого розрахунку у розмірі 50673,00 грн.;

- безпідставно завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах за березень 2013 року у розмірі 50673,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.06.2014:

№ 0005351501 форми "В1", яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2013 року на суму 50673,00 грн.,

№ 0005331501 форми "В4", яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року в розмірі 50673,00 грн.

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за наслідками якої податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу платника податків - без задоволення.

Згідно з листом Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №5895/10/10-02-23-030 від 10.04.2015 у ТОВ "Примат" станом на 01.04.2015 наявний податковий борг по податку на додану вартість в сумі 56724,24 грн. Згідно з даними карток особових рахунків, заборгованість виникла 28.06.2014 в результаті зменшення бюджетного відшкодування податковим повідомленням-рішенням №0005351501 від 17.06.2014 на суму 50673,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень від 17.06.2014 № 0005331501 та № 0005351501, судом встановлено наступне.

23.07.2012 між ТОВ "Толф" (Постачальник) та ТОВ "Примат" (Покупець) укладено договір постачання №064-250712, відповідно до якого Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим Договором, передавати у власність Покупця нафтопродукти.

На виконання умов договору ТОВ "Толф" передало у власність ТОВ "Примат" товар на загальну суму 304 036,25 грн. в тому числі ПДВ - 50672,70 грн., а саме: бензин підвищеної якості А-95-Євро вид І, кількістю 7,555 тонн та 10,020 куб.м; дизельне паливо автомобільне ЕН 590 сорт, кількістю 10,517 тонн та 12,505 куб.м; бензин автомобільний А-92, кількістю 7,654 тонн та 10,005 куб.м.

Вказана обставина підтверджується рахунком №ТФ-0000443 від 25.12.2012 та видатковою накладною №РН-0000626 від 26.12.2012.

Транспортування придбаного позивачем на виконання умов Договору від 23.07.2012 №064-250712 товару підтверджується ТТН №В-ТТН-000960 від 26.12.2012.

На вказану операцію ТОВ "Толф" виписано для позивача податкову накладну №72 від 26.12.2012 на суму 304036,25 грн., в тому числі ПДВ - 50672,70 грн., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податок на додану вартість за податковою накладеною №72 від 26.12.2012 включений позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2013 року, про що зазначено безпосередньо в акті перевірки.

Суд встановив, що правомірність формування ТОВ "Примат" податкового кредиту за лютий 2013 року було предметом розгляду в адміністративній справі №810/5591/14 за позовом ТОВ "Примат" до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2014 №0005341501, прийнятого на підставі акта перевірки №1786/15-1/23240407 від 29.05.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 76010,00 грн., в тому числі за основним платежем на 50673,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 25337,00 грн.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 у справі №810/5591/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2014, позов ТОВ "Примат" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014 №0005341501. Вказаними судовими рішення встановлено правомірність включення ТОВ "Примат" до складу податкового кредиту лютого 2013 року ПДВ на підставі податкової накладної №72 від 26.12.2012 в сумі 50673,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Крім того, згідно з вимогами ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

При цьому, частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 у справі №810/5591/14 набрала законної сили 15.12.2014.

Крім того, з наявної в матеріалах справи Довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №916/22-9/34808845 від 07.03.2013 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Толф" код ЄДРПОУ 34808845 за грудень 2012 року" встановлено, що перевіркою не виявлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ "Толф" за грудень 2012 року. Також перевіркою встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ "Толф" за грудень 2012 року. Відповідно до даної довідки податкова накладна №72 від 26.12.2012 включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року, дані якого відповідають звітним даним, відображеним в декларації з ПДВ за грудень 2012 року.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає неправомірним зменшення ТОВ "Примат" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2013 року на суму 50673,00 грн. та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року в розмірі 50673,00 грн., оскільки висновки акта перевірки про виявлені порушення по податку на додану вартість спростовані судовим рішенням в адміністративній справі, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу, частина друга статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи відповідачем не виконано обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, та не доведено суду належними і допустимими доказами правомірність прийняття спірних рішень. Відповідач також не спростував надані позивачем докази.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 17.06.2014 № 0005351501 та № 0005331501.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Примат" судові витрати по сплаті судового збору у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.