Постанова

від 22.05.2015 по справі 813/2054/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2015 року                                         Справа № 813/2054/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Кравців О.Р. розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Львівський бетонний завод», -

в с т а н о в и в :

До львівського окружного адміністративного суду звернулося Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Львові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Львівський бетонний завод (далі – відповідач, ТОВ «ВП «Львівський бетонний завод»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 2173,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач є платником страхових внесків відповідно до абз. 5 п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ст.ст. 45, 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», проте не сплатив у встановлені законом строки страхові внески у розмірі 2173,38 грн., що визначена відповідачем самостійно у відповідному звіті за 2008 рік. Також, позивач звертає увагу, що заборгованість відповідача виникла до 01.01.2011 року. Оскільки вказана заборгованість добровільно відповідачем не сплачена, стягнення заборгованості із сплати заборгованості страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення заборгованості або застосування штрафних санкцій, позивач звернувся із позовом до суду.

Відповідач відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) про розгляд справи у порядку скороченого провадження вважається повідомленим належним чином, оскільки йому скеровано копію ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі від 06.01.2014 року за його зареєстрованим місцезнаходженням, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання» /а.с.19/.

З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечень проти позову, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

ТОВ «ВП «Львівський бетонний завод» зареєстроване як юридична особа 27.04.2004 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 32969426 /а.с.5, 7, 8-9/. Відповідач перебуває на обліку як страхувальник – платник страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Львові /а.с.6/.

Відповідно до абз. 5 п. 7 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року за № 2464-VI, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції чинній до 01.01.2011 року, далі – Закон України від 23.09.1999 року № 1105-XIV), обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків є одним з основних принципів страхування.

Згідно ст. 18 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 45 Закону України № 1105-XIV від 23.09.1999 року передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2.1. Постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» № 31 від 30 листопада 2010 року передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134.

Пунктом 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 12 липня 2007 року № 36, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Відповідно до ч. 8 ст. 47 Закону України № 1105-XIV від 23.09.1999 року страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Статтею 55 вищевказаного Закону визначено, що спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Згідно з поданою відповідачем розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2008 рік, заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків становить 2173,38 грн. /а.с.10/

Слід зазначити, що позивачем надіслано відповідачу претензію № 746/05 від 13.03.2015 року про погашення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 2173,38 грн. /а.с.11,12/ Однак, позивачем не вжито жодних заходів щодо сплати вказаної заборгованості, зокрема, і не оскаржено суму заборгованості чи саму претензію, доказів зворотного до матеріалів вправи не надано.

З врахуванням вищевикладеного та того, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму заборгованості до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, наявність у нього зазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а будь-яких доказів сплати заборгованості станом на день розгляду справи суду не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Львівський бетонний завод» (м. Львів, вул. Зелена, 238-Б; ідентифікаційний номер юридичної особи 32969426) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Львові (м. Львів, вул. Пасічна, 102, ЄДРПОУ 25258840) заборгованість в сумі 2173 (дві тисячі сто сімдесят три) грн. 38 коп.

3. Судові витрати зі сторін не стягувати.

4. Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.          

Суддя                                                                                          Кравців О.Р.