Постанова

від 21.05.2015 по справі 816/1044/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1044/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

представника позивача - Чалап С.І.,

представника відповідача - Костяного О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродторгсервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпродторгсервіс" (далі - позивач або ТОВ "Укрпродторгсервіс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач або Кременчуцька ОДПІ) , просили скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 05.01.2015 № 0000022203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 35 416,00 грн, в т.ч. за основним платежем - 28 332,80 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 7 083,20 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилалися на незгоду із висновками позапланової виїзної перевірки Кременчуцької ОДПІ, що набрала форму акту від 09.12.2014 № 2817/16-03-22-03-08/24566930, щодо нереальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "Спецпідряд Сервіс" у травні 2012 року. Пояснювали, що господарські операції із вказаним контрагентом мали реальний характер та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках підприємства позивача, а за їх наслідками позивачем правомірно сформовано податковий кредит відповідного податкового періоду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність висновків перевірки, просив відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпродторгсервіс" (код ЄДРПОУ 24566930) зареєстровано юридичною особою державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради 14.02.1997, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців здійснено запис № 1 585 120 0000 002444 (а.с. 50) та станом на момент проведення перевірки перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ від 19.02.1997 за № 3398 та є, зокрема, платником податку на додану вартість з 15.09.1997 № 23550130.

В період з 26.11.2014 по 02.12.2014 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ згідно із статтями 78, 82 Податкового кодексу України та на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 26.11.2014 № 3444 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укрпродторгсервіс" (код ЄДРПОУ 24566930) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Спецпідряд Сервіс" (код ЄДРПОУ 37634001) за період травень 2012 року, результати якої набрали форму акту від 09.12.2014 № 2817/16-03-22-03-08/24566930 (а.с. 12-14).

Під час перевірки за інформацією Інтегрованої інформаційної системи "Податковий блок" між податковим кредитом ТОВ "Укрпродторгсервіс" та податковим зобов'язанням ТОВ "Спецпідряд Сервіс" за травень 2012 року встановлено розбіжність в 28 332,80 грн.

До таких висновків Кременчуцька ОДПІ дійшла на підставі акту ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.08.2014 № 476753-22-3/37634001 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Спецпідряд Сервіс" (код ЄДРПОУ 37634001) щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами за період вересень 2011 року - липень 2013 року (а.с. 71-76), яким встановлено відсутність вказаної особи за її місцезнаходженням. Крім цього, даною звіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками та покупцями, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "Спецпідряд Сервіс" операцій по ланцюгу постачання через відсутність основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей. На підставі наведеного податковий орган дійшов висновку про відсутність у ТОВ "Спецпідряд Сервіс" об'єкту оподаткування в розумінні статті 188 Податкового кодексу України за наслідками його господарської діяльності.

За наслідками перевірки встановлено нереальність здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Спецпідряд Сервіс", а саме порушення приписів пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України із змінами і доповненнями, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 28 332,80 грн, в т.ч. в травні 2012 року.

На підставі висновків акту перевірки ТОВ "Укрпродторгсервіс" винесено податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 № 0000022203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 35 416,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 28 332,80 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 7 083,20 грн (а.с. 15).

В матеріалах справи наявна копія рішення ГУ Міндоходів у Полтавській області на скаргу ТОВ "Укрпродторгсервіс" на податкове повідомлення - рішення від 05.01.2015 № 0000022203, за наслідками розгляду якої податкове повідомлення - рішення залишено без змін (а.с. 16-21).

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.

Оцінюючи висновки Кременчуцької ОДПІ, викладені у акті перевірки позивача від 09.12.2014 № 2817/16-03-22-03-08/24566930, стосовно нереальності здійснення господарських операцій у періоді травень 2012 року із контрагентом ТОВ "Спецпідряд Сервіс", суд виходить з наступного.

Порядок та правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ).

Відповідно до чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто в нашій країні, як і в більшості країн, де є цей податок, застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості - метод податкового кредиту , тобто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманого від покупців, і сумами податку, сплаченого постачальникам.

За змістом п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 цього ж Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абз. 2 п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ПКУ).

З наданої до матеріалів справи довідки АБ № 493833 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) судом встановлено, що позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД-2010: 55.10 - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (основна); 56.30 - обслуговування напоями; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухмового майна; 79.90 - надання інших послуг із бронювання та пов'язана з цим діяльність; 92.00 - організування азартних ігор; 93.29 - організування інших видів відпочинку та розваг (а.с. 49).

За змістом пояснень позивача в межах його господарської діяльності з метою поліпшення, збільшення площі та дообладнання літнього майданчика Розважального комплексу "Джос", що знаходиться за адресою м. Кременчук, вул. Жовтнева, 1 та належить позивачу, 03.05.2012 між ТОВ "Спецпідряд Сервіс" (Підрядник) та ТОВ "Укрпродторгсервіс" (Замовник) укладено договір № 57/28г (а.с. 24), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті Замовника. Об'єми, характер і вартість робіт погоджені сторонами. Строки виконання робіт : початок - травень 2012 року, закінчення - червень 2012 року. Розрахунки за виконані роботи здійснюються Підряднику на основі оформлених актів виконаних робіт форми КБ-2в і довідки - форми КБ-3 протягом 10 банківських днів. Оплата вважається здійсненою з моменту перерахування грошових коштів за даним договором в банк за платіжним дорученням. При поставці матеріалів Замовником вартість матеріалів Підрядник оплачує Замовнику за рахунком.

На підтвердження факту та обсягу отриманих від ТОВ "Спецпідряд Сервіс" робіт позивач на перевірку надав податкову накладну від 31.05.2012 № 2239 на загальну суму 169 996,80 грн, в т.ч. ПДВ - 28 332,80 грн (а.с. 41), акт прийому виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 31.05.2012 № 2239 (а.с. 31-33), довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 від 31.05.2012 № 10-0-1-1 (а.с. 83).

Застережень щодо правильності оформлення або невідповідності змісту вищезазначених документів акт податкової перевірки не містить. Не встановлено таких і судом під час судового розгляду.

До перевірки також надано наказ від 31.12.2013 № 47 "Про введення в експлуатацію основних засобів", згідно якого введено в експлуатацію проведені підрядником ТОВ "Спецпідряд Сервіс" роботи по поліпшенню, збільшенню площі та дообладнання літнього майданчика Розважального комплексу "Джос" за адресою м. Кременчук, вул. Жовтнева, 1 згідно договору від 03.05.2012 № 57 та акту приймання виконаних будівельних робіт № 2239 за травень 2012 року на суму витрат 169 996,80 грн, в т.ч. ПДВ - 28 332,80 грн, класифіковано як окремий об'єкт ОЗ у придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання (а.с. 38).

Оплата за отримані роботи відбулась у безготівковій формі відповідно до наданих до перевірки платіжних доручень від 31.05.2012 № 424 на суму 10 000,00 грн та від 01.06.2012 № 426 на суму 159 996,80 грн.

Пунктом 3.1 договору від 03.05.2012 № 57/28г передбалчалось, що Підрядник зобов'язаний виконати роботи у строк згідно з проектом і ДБН.

На виконання вимог вказаного пункту позивач надав до матеріалів справи копію витягу з Проекту літнього майданчика м. Кременчук, вул. Жовтнева, 1 (а.с. 98-108).

В матеріалах справи наявні також локальний кошторис з розрахунком договірної ціни № 10-0-1-1 (а.с. 25-27), відомість ресурсів до локального кошторису № 10-0-1-1 (а.с. 28-30), які на думку позивача підтверджують реальність господарських операцій.

Суму податку на додану вартість в 28 332,80 грн по податковій накладній від 31.05.2012 № 2239 включено позивачем до складу податкового кредиту за травень 2012 року та відображено у додатку № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" за травень 2012 року (а.с. 43-48).

Заперечуючи правомірність формування податкового кредиту за результатами господарських операцій ТОВ "Укрпродторгсервіс" з ТОВ "Спецпідряд Сервіс" та їх реальність відповідач посилався лише на акт ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.08.2014 № 476753-22-3/37634001 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Спецпідряд Сервіс" (код ЄДРПОУ 37634001) щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами за період вересень 2011 року - липень 2013 року (а.с. 71-76), яким встановлено відсутність вказаної особи за її місцезнаходженням. Крім цього, даною звіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками та покупцями, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "Спецпідряд Сервіс" операцій по ланцюгу постачання через відсутність основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей.

Надаючи оцінку реальності здійснення господарських операцій ТОВ "Укрпродторгсервіс" з ТОВ "Спецпідряд Сервіс" та їх зв'язку із господарською діяльністю позивача суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Міністерство доходів і зборів є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватися вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам пунктів 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України. Право податкового органу на проведення зустрічних звірок реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Пунктом 73.5 статті 73 ПКУ передбачено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Аналогічні положення містяться у постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 "Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", якою визначено механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Єдиний порядок направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби затверджений наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" (надалі - Методичні рекомендації).

Відповідно до п. 4.4 вищевказаних Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановлення відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Згідно із п. 45.2 ст. 45 ПКУ податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При цьому, акт податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки є службовим документом, який стверджує факт неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання та вказує на причини неможливості її проведення .

Відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів бухгалтерського обліку унеможливлює проведення зустрічної звірки та відповідно формування будь-яких висновків, крім висновку про неможливість проведення такої звірки з підстав відсутності підприємства за своїм місцезнаходженням.

Натомість посадовими особами контролюючого органу у акті ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.08.2014 № 476753-22-3/37634001 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Спецпідряд Сервіс" (код ЄДРПОУ 37634001) щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами за період вересень 2011 року - липень 2013 року (а.с. 71-76), крім висновків про неможливість проведення такої звірки з підстав відсутності вказаного підприємства за своїм місцезнаходженням, зроблено висновки щодо нереальності здійснення господарських операцій та про не підтвердження документально його господарських відносин із контрагентами-постачальниками.

Однак, такі висновки можуть бути складені податковим органом лише у довідці за наслідками проведення зустрічної звірки шляхом співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання із даними первинних бухгалтерських та інших документів осіб, реальність господарських операцій між якими потребує перевірки з метою підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У вищевказаному випадку зустрічна звірка фактично не проводилася, відповідна довідка за його результатами не складалася, у зв'язку з чим в акті про неможливість проведення зустрічної звірки податковим органом безпідставно , без дослідження необхідних документів та з'ясування фактів здійснення господарських операцій між контрагентами, зроблено висновки про їх нереальність та не підтвердження їх документально.

Отже, на думку суду, висновки вищевказаного акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Спецпідряд Сервіс" не можуть бути покладені в основу висновків при перевірці позивача.

Твердження в судовому засіданні представника відповідача щодо надання до суду не в повному обсязі обов'язкових документів, визначених договором позивач спростував у суді, надавши до матеріалів справи відповідні пояснення та всю первинну документацію у вичерпному обсязі, яка відповідає специфіці даних господарських операцій.

З приводу ненадання до перевірки документів, які підтверджують наявність у ТОВ Спецпідряд Сервіс" необхідної кількості працівників відповідної кваліфікації, допусків для виконання електромонтажних робіт, ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури на виконання будівельних робіт та дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки слід відмітити, що зазначені документи підтверджують спроможність контрагента на виконання певного роду робіт і в разі їх відсутності відповідальність та негативні наслідки лягають саме на цю особу. Крім того, документи, на ненадання яких до перевірки неодноразово наголошував представник відповідача не містяться в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту, як цього вимагає стаття 186 Податкового кодексу України, що тим самим не позбавляє платника права на формування податкового кредиту.

Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку, що матеріалами справи спростовуються доводи відповідача щодо не підтвердження реальності проведених між позивачем і його контрагентом - ТОВ "Спецпідряд Сервіс", а придбання зазначених робіт на власному об'єкті з метою подальшого використання в повній мірі відповідає змісту господарської діяльності позивача. Зауважень щодо оформлення первинної документації, в т.ч. і податкової накладної, в акті не зафіксовано і протягом судового розгляду відповідачем не заявлено, як не встановлено і судом невідповідності цієї документації вимогам законодавства.

Отже, позивачем сформовано склад податкового кредиту у перевіряємому періоді із дотриманням правил, встановлених вищезгаданими нормами податкового законодавства.

З огляду на норми статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне врахувати також практику Європейського суду з прав людини (надалі - Суд) по розгляду податкових спорів.

Так, по справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007 у питанні "підозри" податкових органів використання платниками податків фіктивних компаній для отримання податкового кредиту, Суд вказує на те, що повноваження державних органів мають рамки визначеності, які обмежують широкі межі оцінки того, що складає публічні інтереси держави.

У п. 38 цього рішення Суд зазначив, що на його думку, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Однак, Суд на прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Таким чином Суд виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у податкових відносинах, але покладення відповідальності на платника податку, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для формування податкових показників (податкового кредиту, валових витрат) тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати ПДВ з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку перевіряємого платника, є порушенням прав останнього.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону та належних і допустимих доказах, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

При цьому, таке стягнення повинно проводитися виключно за рахунок бюджетних асигнувань розпорядника бюджетних коштів - суб'єкта владних повноважень, що був стороною у справі та не на користь якого винесено рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродторгсервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 року № 0000022203/3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 35 416,00 грн, у тому числі з а основним платежем - 28 332,80 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 083,20 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродторгсервіс" (ідентифікаційний код 24566930) сплачену згідно платіжного доручення № 211 від 23.03.2015 суму судового збору в розмірі 182,70 грн (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 25 травня 2015 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко