Постанова

від 22.05.2015 по справі 826/4181/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2015 року 16:00 № 826/4181/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Фаворит Сильвер» до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Приватне підприємство «Фаворит Сильвер» з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить:

1) визнати протиправними дії ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 181220141 від 18.12.2014, укладеного між ПП «Фаворит Сильвер» та ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

2) зобов'язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві приймати податкові документи в електронному вигляді, податкову звітність ПП «Фаворит Сильвер», надіслані засобами телекомунікаційного зв'язку.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено договір про визнання електронних документів. Між тим, при надісланні засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності, позивачем були отримані квитанції, в яких зазначено, що для платника податків заборонено прийом звітності, оскільки можливо відсутній договір з ДФСУ.

Однак, як зазначає позивач, жодних повідомлень з цього приводу він не отримував.

Надалі в ДПІ директору підприємства було в усному порядку повідомлено, про розірвання договору з тих підстав, що підприємство начебто відсутнє за своїм місцезнаходженням.

Позивач у зв'язку з цим зазначає, що підприємство знаходилось і знаходиться за адресою, зазначеною в ЄДР, місцезнаходження не змінював. Наведене, як зазначає позивач, підтверджується відомостями з ЄДР та іншими документами, які вказують, що фактичне місцезнаходження підприємства відповідає даним, наведеним в ЄДР, а відтак, як вважає позивач, відсутні підстави для розірвання договору.

ДПІ у запереченнях на позов зазначає, що договір було розірвано в односторонньому порядку у зв'язку з відсутністю позивача за місцезнаходженням. Відносно наведеного, як зазначається ДПІ, було складено повідомлення за ф. 18-ОПП, яке було направлено державному реєстратору. Враховуючи відсутність позивача за зареєстрованим місцезнаходженням, договір було розірвано про що позивачу направлено повідомлення від 14.02.2015 р. Відтак, як вважає ДПІ, позовні вимоги є необґрунтованими.

В судовому засіданні 06.05.2015 р. на підставі положень ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Фаворит-Сильвер» зареєстровано у статусі юридичної особи 08.09.2014 р. Код з ЄДР 39381632. Адреса: 03134, м. Київ, проспект Академіка Корольова, 1 офіс 505.

Позивач перебуває на податковому обліку у відповідача.

18.12.2014 р. між ДПІ та позивачем підписано договір № 181220141 (9073391167) про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ, інших звітних податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях. Між тим, договір зареєстровано 23.12.2014 р. за № 9073507125, що підтверджується квитанцією № 2, наявною у матеріалах справи.

Згідно із договором орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місяця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Між тим, 14.02.2015 р. ДПІ сформовано повідомлення на адресу позивача за № 2179/10/26-57-10-11 «Про розірвання договору», яке було направлено на адресу позивача.

У повідомленні зазначається про розірвання договору у зв'язку з отриманням від СУ ФР ДПІ у Святошинському районі відомостей про встановлення відсутності підприємства ТОВ «Фаворит-Сильвер» за адресою пр.-т Корольова, 1 офіс 505. Тобто, як зазначено у повідомленні, позивачем зазначено у податковій звітності недостовірну інформацію.

Слід зазначити, що позивач з організаційно-правовою формою не є господарським товариством , на що посилається ДПІ.

У той же час, в контексті доводів ДПІ, до матеріалів справи надано також довідка від 14.02.2015 р. про не встановлення платника за місцезнаходженням, а також повідомлення за ф. № 18-ОПП на адресу державного реєстратора про відсутність підприємства за місцезнаходженням.

В контексті наведеного слід додати, що внаслідок вчинення з боку ДПІ таких дій, податкова звітність позивача не приймалася засобами телекомунікаційного зв'язку.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до пункту 45.2. ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В силу приписів частини 1 статті 16 та частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості щодо юридичної особи, внесені до ЄДР, є достовірними, у т.ч. для відповідача, і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В даному випадку наявними у справі відомостями з ЄДР від 16.02.2015 р. та від 06.05.2015 р. підтверджуються відомості про місцезнаходження позивача, зазначені в ЄДР та інших реєстраційних документах підприємства.

При цьому, станом на 05.11.2014 р. підтверджено відомості про юридичну особу, станом на 18.11.2015 р. внесено відомості щодо зміни керівника юридичної особи та щодо змін до установчих документів, станом на 19.02.2015 р. - внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу, станом на 17.03.2015 р. - підтверджено відомості про юридичну особу, станом на 31.03.2015 р. - підтверджено відомості про юридичну особу, 07.04.2015 р. - внесено відомості щодо зміни керівника.

В ЄДР відсутні відомості, зокрема, у період формування довідки про відсутність за місцезнаходженням та на дату формування повідомлення про розірвання договору, про не підтвердження відомостей про юридичну особу або про відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Водночас, на підтвердження свого місцезнаходження позивачем надано копію договору суборенди від 01.01.2015 р. № 01/2015, акт від 01.01.2015 р. приймання-передачі приміщення, а також квитанції про сплату орендної плати.

Слід додати, що в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення 27.03.2015 р. поштового відправлення, направленого судом, а також зворотне повідомлення від 29.04.2015 р. на адресу позивача відносно вручення поштового відправлення одному із адресатів позивача. Крім того, з копії конверта вбачається отримання позивачем 06.03.2015 р. поштового відправлення від державного реєстратора.

Наведене у сукупності вказує на те, що протягом періоду від заснування, що охоплює період формування довідки про відсутність позивача за місцезнаходженням та формування повідомлення про розірвання договору, підприємство функціонувало за вищезазначеною в ЄДР адресою.

Між тим, під час розгляду справи з боку ДПІ не надано належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності позивача за місцезнаходженням позивача станом на дату розірвання договору та вжиття ДПІ заходів по встановленню його місцезнаходження як-то: доказів спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків, встановлення місця проживання засновників і керівників платника податків та отримання інформації стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками, що є передумовою для формування повідомлення ДПІ за ф. 18-ОПП.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, положення якого застосовуються до зобов'язань, що виникли за вищезгаданим адміністративним договором, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наведені правила поширюються і на ДПІ, як сторону договору.

При цьому, оскільки інше не передбачено договором, то, виходячи з системного аналізу положень ст. 188 ГК України («Порядок зміни та розірвання господарських договорів»), ст. 525 ЦК України («Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання»), ст. 611 ЦК України («Правові наслідки порушення зобов'язання»), ст. 615 ЦК України («Одностороння відмова від зобов'язання»), ст. 651 ЦК України («Підстави для зміни або розірвання договору»), 653 ЦК України («Правові наслідки зміни або розірвання договору»), які за аналогією застосовуються до регулювання відносин сторін за вищезгаданим адміністративним договором, слід дійти висновку, що одностороннє розірвання договору означає односторонню волю сторони угоди, яка має право на вчинення таких дій, що у свою чергу передбачає доведеність з боку управленої сторони наявності обставин, з якими умови договору пов'язують можливість реалізації права однієї із сторін на одностороннє розірвання договору.

В даному випадку, як вбачається в вищевикладеного, ДПІ не доведено обставин відсутності позивача за зареєстрованим місцезнаходженням станом на дату формування повідомлення розірвання договору, відносно наведеного відсутні відомості в ЄДР станом на зазначену дату, а відтак висновок ДПІ про наявність станом на цю дату обставин, з якими умови договору пов'язують можливість одностороннього розірвання договору, є безпідставним.

Таким чином, станом на дату формування повідомлення ДПІ, у відповідача були відсутні підстави для вчинення дій по розірванню договору, у зв'язку з чим дії ДПІ відносно розірвання договору на підставі вищезгаданого повідомлення є протиправними.

За висновком суду, зобов'язання сторін за вищевказаним договором на підставі вказаного повідомлення ДПІ не припинилися.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій ДПІ щодо розірвання договору з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України. У той же час, вимоги про зобов'язання приймати звітність є вимогами про забезпечення прав позивача на майбутнє, порушення яких станом на час розгляду справи судом не встановлено у зв'язку з чим у цій частині позову слід відмовити. На поверненні судового збору позивач у судовому засіданні не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково .

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, які полягають в односторонньому розірванні Договору про визнання електронних документів № 181220141 (9073391167), який укладений між приватним підприємством «Фаворит-Сильвер» (код з ЄДР 39381632) та ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі повідомлення від 14.02.2015 р. № 2179/10/26-57-10-11 «Про розірвання договору».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін