Рішення

від 06.02.2007 по справі 11/458-06 (н.р.37/84-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/458-06 (н.р.37/84-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2007 р.                                                            Справа № 11/458-06 (н.р.37/84-06)

вх. № 13622/4-11 (н.р. 2514/4-37)

Суддя господарського суду Черленяк М.І. 

при секретарі судового засідання Хорунжа Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився, в попередніх судових засіданнях присутні Михайлова Д.Д., (директор); Курочкін В.М., довіреність № 1 від 05.01.07 року

1-го відповідача – не з'явився

2-го відповідача – не з"явився, в попередніх судових засіданнях присутній Пасько В.Ф., паспорт МК 443174 від 20.05.1997 року

3-ї особи (АК "Харківобленерго") – Бєлая І.М.

3-ї особи (СПДФО ЗагурськийС.М.) – Загурський С.М.   

розглянувши справу за позовом ВП "Харківполімернитка" в формі ТОВ, м. Х-в  

до  1) Малоданилівської селищної ради, смт. Мала Данилівка

2) ТОВ "АТП-2029", смт. Мала Данилівка 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів АК "Харківобленерго", м. Харків; СПДФО Загурський С.М., м. Харків

про визнання права власності  та заборонення виконувати дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати право власності на трансформаторну підстанцію КТП № 717 у складі підстанції тип КТП 100-10/4, 100 кВ, 50 Гц, зав. № 839, 1974 року випуску та трансформатор типу Н250/10-014, 250 кВ, зав № 2704, 1973 року випуску, кабельні лінії та повітряні смуги ВЛ - 10 (600 м), що розташовані по вул. Гагаріна, 24, в сел. Мала Данилівка, Дергачівського району Харківської області згідно проектної та технічної документації та робочого креслення "Електропостачання і облік електричної енергії цеха по перемотці ниток" проекту 75606-ЕСУ 2002 рік, за позивачем. Також позивач просить заборонити другому відповідачам здійснювати дії про прийманню та передачі вказаного майна.

До канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить в позовній заяві та інших процесуальних документах текст "... підстанція тип КТП 100-10/4, 100 кВ, 50 Гц, зав. № 839" читати як "... підстанція тип КТП 100-10/4, 100 кВ, 50 Гц, зав. № 80039" (том 2 а.с. 45-46).

На підставі ст. 22 ГПК України, судом прийнята заява позивача до провадження та продовжено розгляд справи з її урахуванням.

У судовому засіданні 30.01.07 року представники позивача підтримують позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Перший відповідач свого представника у судове засідання не направив, до канцелярії суду надав відзив із запереченнями (том 2 а.с. 13-14). Зокрема перший відповідач заперечуючи проти позовних вимог вказує на те, що позивач не набув права власності чи користування на земельну ділянку, на якій знаходиться трансформаторна підстанція, що на думку першого відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позову. Перший відповідач вважає, що трансформаторна підстанція є самочинним будівництвом, на земельній ділянці, яка не відведена позивачеві для цієї мети. Оскільки позивач не звертався для укладення договору оренди земельної ділянки, то у позивача не може виникнути права власності на самочинне будівництво відповідно до приписів статті 376 Цивільного кодексу України. Щодо вимог позивача про заборону відповідачам вчиняти дії по передачі майна, то перший відповідач вказує, що рішенням виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради № 211 від 08.08.2006 року було скасовано рішення № 389 від 08.11.2005 року, на підставі якого було прийнято в комунальну власність спірне майно.

Відповідно до клопотання першого відповідача від 27.11.2006 року, він просить розглядати справу без участі його представника (том. 2 а.с. 25, 43).       

Представник другого відповідача у судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає, що на спірне майно розповсюджується правовий режим спільної дольової власності. Другий відповідач вказує, що трансформаторна підстанція існувала весь час більш меншої потужності на земельній ділянці, що знаходиться в його користуванні. В зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства, частина його приміщень була продана, у тому числі і позивачеві та іншим особам, які і користуються підстанцією. В зв'язку з необхідністю збільшення потужності підстанції, оскільки виникла потреба для підключення до електроенергії також жителів селища, підстанція малої потужності була замінена АК "Харківобленерго" підстанцією більш потужнішою, на яку і претендує в теперішній час позивач. Другий відповідач  також  стверджує, що  договори, які надані позивачем в підтвердження права власності викликають підозри та сумніви в їх правовій непорушності та дотримання усіх умов законодавства, що, на його думку, підтверджується актами виконаних робіт по поставці електроенергії, підписаними у 2001, 2002 роках між ним та позивачем.

Представники третіх осіб вважають позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зокрема представник СПДФО Загурського С.М. вказує, що в створенні спірної підстанції приймали участь п'ять суб'єктів господарювання, що підтверджується листом директора ТОВ "АТП-2029" на адресу АК "Харківобленерго".  В додаткових поясненнях представник СПДФО Загурського С.М. вказує на те, що в ТОВ "АТП 2029" користувалося підстанцією меншої потужності та за участю трьох суб'єктів господарювання була замінена на більш потужнішу, зокрема останній закуповував алюмінієвий дріт, СПДФО Загурський С.М. зробив грошовий внесок у сумі 4000,00 грн., позивач здійснював технічне оформлення  (том. 2 а.с 106).

Представник АК "Харківобленерго" спростував в судовому засіданні твердження представника другого відповідача, що саме обленерго здійснило заміну трансформаторної підстанції меншої потужності  своєю підстанцією більш потужнішою (спірне майно).

Позивач надав письмові пояснення, якими, на його думку, спростовуються усі твердження відповідачів та третіх осіб. Позивач вказує, що він є єдиним власником спірного майна на підставі договору поставки обладнання № 12/03 від 12.03.2001 року. Спірне майно за своєю правовою природою є рухомим майном, а відповідно право власності на нього може бути визнано незалежно від прав на земельну ділянку. В підтвердження того, що спірне майно відноситься до рухомого позивач посилається на підпункт 5.1.1. Технічного опису та інструкції по експлуатації підстанції КТПК ТУ У 31.1-23290472-001-200 ЄК 674,810,002 ТО та вказує, що підстанція не пов'язана із земельною ділянкою. Крім того, позивач зазначає, що така підстанція може вільно переміщатися в просторі  з дотримання відповідних технічних вимог та відповідно до приписів статті 181 Цивільного кодексу України трансформаторна підстанція відповідає ознакам рухомого майна. В зв'язку з чим, на думку позивача, відсутні підстави для застосування статті 376 Цивільного кодексу України, як на тому наполягають відповідачі та треті особи.      

30 січня 2007 року у судовому засіданні оголошена перерва для виготовлення повного тексту рішення до 06.02.2007 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, встановив наступне.

07 березня 2000 року між позивачем та другим відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нерухомості, яка знаходилась за адресою: смт. М. Данилівка, вул. Степова 13, зазначений договір було зареєстровано в реєстрі за  № 2-469. В подальшому відповідно до рішення Виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області вул. Степова 13 була перейменована у вул. Гагаріна 24. Відповідно до вищевказаного договору купівлі-продажу,  позивач прийняв  у власність наступні будівлі: прибудова літ. "А-1", бокс літ. "В" /1-5,1-6,1-7/, площа прибудови –188,40 кв.м., площа боксу –250,03 кв.м. / бокс - 1-5,1-6,1-7/.

Позивач стверджує, що ставши власником будівель він придбав та встановив трансформаторну підстанцію КТП № 717 у складі підстанції тип КТП 100-10/4, 100 кВ, 50 Гц, зав. № 80039, 1974 року випуску та трансформатор типу Н250/10-014, 250 кВ, зав № 2704, 1973 року випуску, які були в споживанні. В підтвердження придбання вказаного майна позивач надав договір поставки обладнання № 12/03 від 12.03.2001 року, укладеного з ТОВ Прядильно-нитяне підприємство "Харьківнитка", відповідно до якого позивачу було поставлено підстанцію типу КТП 100-10/4, 100 кВ, 50 Гц, зав. № 839 та трансформатор типу Н 250/10-014, 250 кВ зав. № 27204, 1973 року випуску.  Відповідно до акту прийому - передачі від 12.03.2001 року до договору поставки від 12.03.2001 року № 12/03 позивачем було прийнято підстанцію типу КТП 100-10/4, 100 кВ, 50 Гц, зав. № 839 та трансформатор типу Н 250/10-014, 250 кВ зав. № 27204, 1973 року випуску (том 1 а.с. 17, 18).

Дослідивши наданий позивачем договір поставки № 12/03 від 12.03.2001 року, суд дійшов висновку, що він є неналежним доказом, в підтвердження виникнення у позивача права власності на трансформаторну підстанцію КТП № 717 у складі підстанції тип КТП 100-10/4, 100 кВ, 50 Гц, зав. № 80039, 1974 року випуску та трансформатор типу Н250/10-014, 250 кВ, зав № 2704, 1973 року випуску.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Наданий позивачем договір поставки № 12/03 від 12.03.2001 року поданий позивачем в порушення вимог статті 36 ГПК України не в оригіналі, а копія не засвідчена належним чином, оскільки на копії міститься тільки печатка підприємства та не вказано посаду і прізвище посадової особи, яка засвідчила копію договору та несе відповідальність за таку дію.

Суд приймаючи справу до провадження після повернення з Вищого господарського суду на новий розгляд, ухвалою від 06.11.2006 року зобов'язав позивача надати оригінали документів, копії яких додані в обґрунтування позовних вимог в судове засідання для огляду. Позивачем не виконані вимоги суду, оригінали документів, у тому числі і договору поставки № 12/03 від 12.03.2001 року не надані.

Позивач після уточнення позовних вимог просить суд визнати право власності на трансформаторну підстанцію КТП № 717 у складі підстанції тип КТП 100-10/4, 100 кВ, 50 Гц, зав. № 80039, 1974 року випуску та трансформатор типу Н250/10-014, 250 кВ, зав № 2704, 1973 року випуску.

Проте предметом договору поставки № 12/03 від 12.03.2001 року є інша підстанція КТП № 717 у складі підстанції тип КТП 100-10/4, 100 кВ, 50 Гц, зав. № 839.

Відповідно до статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена, тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з – поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі визначені індивідуальними ознаками є незамінними.

Суд вважає, що трансформаторна підстанція є річчю, яка визначена індивідуальними ознаками. Якщо позивач і  придбав трансформаторну підстанцію, то тільки із заводським номером 839, як то вказано в договорі поставки № 12/03 від 12.03.2001 року, а не з номером 80039, на яку претендує та просить визнати право власності.

Позивачем також не надано належних доказів того, що саме він є єдиним власником кабельних ліній та повітряної смуги ВЛ - 10 (600 м), що розташовані по вул. Гагаріна, 24, в сел. Мала Данилівка, Дергачівського району Харківської області.

Акт від 01.11.2002 року, не є таким доказом, оскільки поданий в порушення статті 36 ГПК України, є одностороннім документом, не підтверджує факту придбання алюмінієвого дроту та інших матеріалів (том 1 а.с. 25).

Із матеріалі справи також вбачається в 1982 році другим відповідачем була встановлена для потреб підприємства КТП № 665 потужністю 100 кВА. Між другим відповідачем та АК "Харківобленерго" існували договірні відносини щодо постачання електричної енергії. Існування КТП № 665 підтверджує також АК "Харківоблнерго" в листі від 23.10.2002 року № 54-23, адресованому позивачеві, в якому вказано, в зв'язку з включенням нової підстанції більшої потужності, існуючу КТП 665 – слід демонтувати (том 1 а. с. 26а).

КТП № 665 не могла існувати без кабельних ліній та повітряних смуг, в в'язку з чим, суд ставить під сумнів що кабельні лінії та повітряні смуги  були встановлені виключно позивачем. Крім того, позивач не спростував доводів другого відповідача, що ним здійснювалася закупівля алюмінієвого дроту для кабельних ліній, що підтверджується відповідними платіжними квитанціями, долученими до матеріалів справи.   

З 2000 року другий відповідач здійснив продаж частини своїх виробничих приміщень, у тому числі і позивачеві та СПДФО Загурському С.М., які здійснювали споживання електричної енергії через КТП № 665. При цьому, факт користування електричною енергією позивачем через підстанцію другого відповідача також підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт, підписаними між позивачем та другим відповідачем в період 2001, 2002 роки, оригінали яких долучені до матеріалів справи.    

Як вбачається із змісту листа  АК "Харківобленерго" від 23.10.2002 року № 54-23/ останнє підтверджує виконання позивачем технічних умов  від 03.02.2001 року № 29-23/філ. З-ду Малишева. Факту того, що саме позивачем виконані технічні умови по встановленню підстанції не спростовують і другий відповідач та треті особи. Проте другий відповідач та СПДФО Загурський С.М.  стверджують, що виконання цих функцій, є його внесок по встановленню трансформаторної підстанції для усіх споживачів. При цьому, судом встановлено, що до спірної підстанції також підключені інші споживачі – частина мешканців селища.

Під час виготовлення повного тексту рішення по справі, до його оголошення, через канцелярію суду СПДФО Загурським С.М. поданий договір оренди землі, укладений з Малоданилівською селищною радою 24.10.2006 року, предметом якого є земельна ділянка, у тому числі і та, на якій знаходиться спірна трансформаторна підстанція. Договір зареєстровано в установленому законом порядку. Разом з тим, позивачем не надано доказів правомірності розміщення трансформаторної підстанції, яка на його думку, належить йому на праві власності  на земельній ділянці.

Досліджуючи матеріали справи, судом також встановлено, що в позові найменування позивача вказано – виробниче підприємство "Харківполімернитка" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, код 30752532.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію, довідки головного управління статистики у Харківській області  підприємство під кодом 30752532 має іншу назву  - виробниче підприємство "Харківполімернитка"  - товариство з обмеженою відповідальністю. Така ж назва зазначена і в статуті (том 1 а.с. 34, 35, 36).

Таким чином, назва підприємства позивача не співпадає із назвою підприємства відповідно до офіційних документів та статуту. Позивач під час розгляду справи не усунув вказаного недоліку.

Відповідно до статі 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Виробничим підприємством "Харківполімернитка" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, код 30752532,  не обґрунтовано правовий зв'язок із доказами, в яких мова іде про юридичну особу з іншим найменуванням.

Такі обставини справи, дають підстави суду дійти висновку, що позивач не надав під час розгляду справи належних доказів в підтвердження виникнення у нього права власності на спірне майно, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині вимог.

Розглядаючи вимогу позивача про зобов'язання відповідачів утриматися від дій по передачі спірного майна, судом встановлено, що на підставі  листа другого відповідача виконавчим комітетом Малоданилівської селищної ради  Дергачівського району Харківської області (1-й відповідач),  було прийняте рішення від 08.11.2005 року №389 про прийняття в комунальну власність територіальної громади селища Мала Данилівка трансформаторну підстанцію  КТП № 717, кабельні лінії 10 кВ і повітряні лінії, та вирішено передати безоплатно з комунальної власності Малоданилівської селищної ради трансформаторну підстанцію КТП № 717, кабельні лінії 10 кВ і повітряні лінії у власність   АК "Харківобленерго".

На даний час рішення виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради  Дергачівскього району Харківської області від 08.11.2005 року №389 " Про прийняття в комунальну власність територіальної громади селища Мала Данилівка трансформаторної підстанції  КТП № 717, кабельних ліній 10 кВ і повітряних ліній з подальшою передачею їх на баланс АК "Харківобленерго" скасоване рішенням Виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради за № 211 від 08.08.06 року.

При таких обставинах, оскільки відповідачі під час розгляду справи припинили дії по передачі спірного майна та перший відповідач скасував рішення,  направленні на його передачу, суд дійшов висновку, що між сторонами в цій частині вимог відсутній предмет спору, що є підставою для припинення провадження у справі в  частині вимог про зобов'язання відповідачів утриматися від дій по передачі спірного майна на підставі п. 1-1 статті 80 ГПК України.

Відповідно до статей 44 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову в частині вимог про визнання права власності на трансформаторну підстанцію КТП № 717 у складі підстанції тип КТП 100-10/4, 100 кВ, 50 Гц, зав. № 839, 1974 року випуску та трансформатор типу Н250/10-014, 250 кВ, зав № 2704, 1973 року випуску, кабельні лінії та повітряні смуги ВЛ - 10 (600 м), що розташовані по вул. Гагаріна, 24, в сел. Мала Данилівка, Дергачівського району Харківської області згідно проектної та технічної документації та робочого креслення "Електропостачання і облік електричної енергії цеха по перемотці ниток" проекту 75606-ЕСУ 2002 рік  за виробничим підприємством "Харківполімернитка" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Припинити провадження у справі в частині вимог про заборону відповідачам здійснювати дії по передачі та прийманню трансформаторної підстанції КТП № 717 у складі підстанції тип КТП 100-10/4, 100 кВ, 50 Гц, зав. № 839, 1974 року випуску та трансформатор типу Н250/10-014, 250 кВ, зав № 2704, 1973 року випуску, кабельні лінії та повітряні смуги ВЛ - 10 (600 м), що розташовані по вул. Гагаріна, 24, в сел. Мала Данилівка, Дергачівського району Харківської області згідно проектної та технічної документації та робочого креслення "Електропостачання і облік електричної енергії цеха по перемотці ниток" проекту 75606-ЕСУ 2002 рік.

Повний текст рішення оголошено в  судовому засіданні 06.02.2007 року після закінчення розгляду справи по суті.

Суддя                                                                                            Черленяк М.І.