Рішення

від 06.02.2007 по справі 37/538-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/538-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2007 р.                                                            Справа № 37/538-06

вх. № 14954/4-37

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Бутівщенко О.П. за довіреністю № 2 від 09.01.2007 р.  відповідача - Амелаєва Д.Ю. за дорученням № 405-13 від 22.05.2006 р.

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Домобудівник", м. Куп"янськ  

до  Територіальної громади в особі Виконкому Куп'янської міської ради Харківської області, м. Куп'янськ  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Домобудівник" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Територіальної громади в особі Виконкому Куп'янської міської ради Харківської області (відповідач) про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю гаражу для потягу, в плані БТІ літ.Н,  розташовану по вул.Дзержинського, 81 м.Куп"янську Харківської області на территорії позивача.

Позивач та відповідач до початку судового засідання надали узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 06.02.2007 р. за вх. № 2839 надав заперечення проти позову, в якому проти задоволення позову заперечує, посилаючись на ст. 24 Закону України "Про планування і забудову території", згідно якої позивач повинен був отримати дозвіл на будівництво, чого не було зроблено позивачем.

Позивач, через канцелярію господарського суду 05.02.2007 р. за вх. № 2399 надав додаткову позовну заяву, яка за своїм змістом по суті є запереченням проти заперечень відповідача на позов, у зв"язку з чим суд залучає її до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне:

Позивач самочинно збудував будівлю гаражу для потягу розміром 9,7х23,4 м. з висотою 5,5 м., на земельній ділянці, що розташована по вул.Дзержинського, 81 м.Куп"янську Харківської області.

Відповідно до частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно вимог ст. 24 Закону України "Про планування і забудову території" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об"єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов"язані отримати дозвіл на будівництво об"єкта містобудування, який як вбачається з матеріалів справи не було отримано позивачем.

Крім того, Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243 визначена необхідність встановлення приймальною комісією відповідності архітектурних і конструктивних рішень закінченого будівництвом об'єкта затвердженому проекту, але на термін завершення будівельних робіт затверджені проекти у позивача відсутні.

Позивач не звертався до відповідача з письмовою вимогою про визнання за ним права власності на спірний об"єкт, у зв"язку з чим суд вважає, що права та охоронювані законом інтереси позивача не було порушено відповідачем.

Зважаючи на викладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що заявлені безпідставно, вони не підтверджені документально, у зв"язку з чим не підлягають задоволенню.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не підлягають покладенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 24 Закону України "Про планування і забудову території", ч.3 статті 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Суддя                                                                                            Доленчук Д. О.