Рішення

від 25.05.2015 по справі 623/4806/14-ц

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/4806/14-ц

Номер провадження 2/623/71/2015

РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2015 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бутенка В.М.

секретаря судового засідання - Костенко В.В.

судового розпорядника - Максименка Р.С.

за участю: представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Мальцевої Г.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Ізюм справу за позовом ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старт», третя особа: Управління Держземагества в Ізюмському районі Харківської області, про розірвання договорів оренди землі, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старт», із залученням третьої особи управління Держземагества в Ізюмському районі Харківської області, про розірвання договорів оренди землі, посилаючись на те, що 01 липня 2007 року між ОСОБА_5 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Старт» укладено договір оренди належної їй земельної ділянки площею 5,0147 га, контур № 45/1, ділянка НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, що належала ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на землю серія НОМЕР_2 від 01 жовтня 2004 року. 04 серпня 2008 року зазначений договір зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за № 040867200229.

01 липня 2007 року між ОСОБА_5 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Старт» укладено договір оренди належної їй земельної ділянки площею 7,1609 га, контур № 45/2, ділянка НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована на території Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, що належала ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на землю серія НОМЕР_2 від 01 жовтня 2004 року. 04 серпня 2008 року зазначений договір зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за № 040867200229.

В подальшому, після смерті ОСОБА_6, власником вищезазначених земельних ділянок стала ОСОБА_4, про що державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Покровською Л.І. зроблений відповідний запис на державному акті на право власності на землю серія НОМЕР_2 від 01 жовтня 2004 року.

При цьому позивач посилається на те, що відповідачем в супереч ст. 22 ЗК України, ст. 24 Закону України «Про оренду землі» не розроблений проект землеустрою, що забезпечує еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки, внаслідок чого протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача загрожує збереженню стану орендованих земельних ділянок, відсутність розробленого проекту сівозміни та впорядкування угідь нібито є підставою для зниження родючості ґрунтів орендованої земельної ділянки та істотним порушенням договорів оренди.

Посилаючись на те, що відповідач сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Старт», в порушення умов договору, використовує земельні ділянки без врахування чинного природоохоронного законодавства, призводить до погіршення її стану та якості, ОСОБА_4 просить розірвати вказані договори оренди та скасувати їх державну реєстрацію, стягнути на її користь судові витрати в сумі 243,60 гривень.

(а.с. 2-3, 41)

Позивачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, інтереси позивачки в судовому засіданні представляв представник ОСОБА_2, який підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини позову і просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, вказав, що одним із обов'язкових заходів із забезпечення збереження родючості ґрунтів, які має здійснити землекористувач сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Старт», є розробка і дотримання проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. В той же час передбачений законодавчими актами обов'язок відповідач не виконав і проект землеустрою, що забезпечує еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки не розроблений до цього часу, що являється порушенням.

Відповідач сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Старт» (далі - СТОВ «Старт») позовні вимоги не визнав, надав письмові пояснення на позов і просить суд у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі (а.с. 105-108).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 заперечувала проти позову та вказала, що 04 серпня 2008 року зареєстровано в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації земель Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» за № 040867200229 договори оренди землі від 01.07.2007р. між СТОВ «Старт» та орендодавцем ОСОБА_6 щодо оренди земельної ділянки розміром 7,1609 га та 5,0147 га, які набрали чинності з моменту проведення такої державної реєстрації. Строк дії договорів 49 років.

Таким чином, СТОВ «Старт» набуло в оренду земельні ділянки з 04.08.2008 р.

Як свідчать документи, надані позивачем до суду, 03 вересня 2010 року ОСОБА_4 прийняла спадщину за померлим батьком ОСОБА_8 та уклала договір про розподіл спадкового майна право власності, за яким отримала вищезазначені земельні ділянки в порядку спадкування.

13 листопада 2014 року ОСОБА_4 звертається із позовом до СТОВ «Старт» з вимогами дострокового одностороннього розірвання вищезазначених договорів оренди землі. СТОВ «Старт» не погоджується з позовними вимогами у повному обсязі, виходячи із наступного: у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Таким чином СТОВ «Старт» завжди дотримується чинних природоохоронних норм, що у тому числі контролюють відповідні державні органи. За період здійснення господарської діяльності СТОВ «Старт» будь-яких порушень, пов'язаних із використанням земель, встановлено не було.

Щодо розроблення та затвердження в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель, то така робота ведеться СТОВ «Старт», вказана вимога стала обов'язкова для всіх сільгоспвиробників лише з 01 січня 2015 року, а позов було пред'явлено 13 листопада 2014 року, тобто на момент пред'явлення позову ОСОБА_4 підстав для посилання на вказану норми не має. Так, відповідно до пункту 18 розділу Х ЗК України: на період до 1 січня 2015 року вимоги ч.4 ст. 22 цього Кодексу поширюються лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів. Земельна ділянка ОСОБА_4 не є розміром більш як 100 гектарів, тому вказана норма носила для СТОВ «Старт» лише рекомендаційний характер.

05 квітня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 р. № 191-VIII, яким вищезазначену норму ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України виключено.

Таким чином вважають, що у ОСОБА_4 відсутні правові підстави стверджувати про невиконання обов'язку СТОВ «Старт» як орендаря земельної ділянки.

СТОВ «Старт» визнає, що ОСОБА_4 є спадкоємицею померлих батьків, проте позивачем не надано підтвердження проведення державної реєстрації свого права власності на вищезазначені земельні ділянки у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Представник третьої особи Управління Держземагества в Ізюмському районі Харківської області в судове засідання не з'явився, повідомив суду, що згідно наявних даних за СТОВ «Старт» станом на 01.01.2015 року обліковуються в користуванні на умовах оренди землі сільськогосподарського призначення загальною площею 1790,3786 га, які розташовані на території Вірнопільської сільської ради, в тому числі:

- 1196,3552 га - земельні ділянки (паї), які є власністю громадян, згідно державних актів на право власності на землю;

- 217,3 га - державні землі запасу;

- 376,7234 га - землі державного резервного фонду.

Представник третьої особи надав клопотання про розгляд справи без участі їх представника на основі наявних доказів, заперечень на позов не мають (а.с. 61, 101, 102).

Вислухавши представників сторін, перевіривши і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статей 3, 4, 15 ЦПК України особа має конституційне право на судовий захист своїх цивільних прав і може звернутися із позовом про захист порушеного, оспореного або невизнаного права у спосіб, передбачений ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються нормами Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спеціальним Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. № 161-ХІV із змінами (далі по тексту - Закон України «Про оренду землі»), тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», та ст. 93 ЗК України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом установлено, що 01 липня 2007 року між орендодавцем ОСОБА_6, власником земельної ділянки, та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Старт» в особі директора ОСОБА_9, укладено договори оренди земельної ділянки площею 5,0147 га, контур № 45/1, ділянка НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_1, і земельної ділянки площею 7,1609 га, контур № 45/2, ділянка НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_4, які розташовані на території Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, що належали ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на землю серія НОМЕР_5 від 01 жовтня 2004 року. Договори укладено на 49 років.

П.38 договорів передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Між орендодавцем ОСОБА_6, власником земельної ділянки, та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Старт» в особі директора Донченка С.Л., укладено акти про визначення меж земельної ділянки в натурі без дати та укладено акти про приймання-передачі земельної ділянки без дати за умовами договору оренди.

Відповідно до п.43 вказаних договорів оренди землі зазначенні договори набирають чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Зазначені договори оренди землі від 01 липня 2007 року зареєстровані в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 серпня 2008 року за № 040867200229.

(а.с. 6, 8-15)

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 (а.с. 42).

Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно вимогам ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом установлено, що після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем майна, а саме: земельна ділянка, яка розташована на території Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, площею 12,1756 га, кадастровий номер НОМЕР_1, НОМЕР_4, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_5 від 01 жовтня 2004 року, був її чоловік ОСОБА_8, її син ОСОБА_10, та дочка ОСОБА_4. Чоловік померлої, ОСОБА_8, прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 (а.с. 43).

Із матеріалів справи вбачається, що у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 вересня 2010 року спадкоємцями після смерті ОСОБА_8 є його син ОСОБА_10 в 1/2 частині, дочка ОСОБА_4 в 1/2 частині спадкового майна.

Згідно договору про розподіл спадкового майна від 03 вересня 2010 року між ОСОБА_10 і ОСОБА_4, як спадкоємцями після смерті ОСОБА_8, було укладено цей договір про його розподіл, за яким переходить на праві приватної власності гр. ОСОБА_4 - земельна ділянка, розташована на території Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, площею 12,1756 га на підставі Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_5 від 01 жовтня 2004 року.

(а.с. 44, 45)

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання може бути розірвання договору.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний: - приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованими в установленому законом порядку, - виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі передбаченому законом або договором оренди землі, - дотримуватися режиму використання земель природно - заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, та історико - культурного призначення, - у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (стаття 25 Закону України «Про оренду землі»), а орендодавець, відповідно до частини першої статті 24 Закону «Про оренду землі», має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 3 статі 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Згідно ч 1. ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання стороною обов'язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умови договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки а також на підставах, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю, або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Законом України від 4.06.2009 року № 1443-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів», який набрав чинності 01 серпня 2010 року, внесено зміни, зокрема до ст. 22 ЗК України, яку доповнено новою частиною такого змісту: «4» Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель».

Таким чином, зміни до ст. 22 ЗК України щодо того, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених, та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель - були внесені Законом України від 4.06.2009 р. № 1443- VI, тобто після підписання сторонами договору оренди землі і погодження ними його умов - 01.07.2007 року та державної реєстрації - 04.08.2008 року.

Крім того, відсутність такого проекту землеустрою сама по собі не свідчить про використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

Порядок розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь впроваджена лише з 01.01.2013 року і на цей час 05 квітня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 р. № 191-VIII, яким вищезазначену норму ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України про обов'язковість розроблення зазначених проектів землеустрою - скасовано.

Доводи позивача про те, що використання відповідачем його земельних ділянок без розроблення такого проекту загрожує погіршенню стану, збереженню земельних ділянок та родючості ґрунтів є лише припущенням позивача в той час, як пункти 15,16,17,21 договорів оренди передбачені умови використання об'єктів оренди за цільовим призначенням з метою ведення сільськогосподарського виробництва для вирощування сільськогосподарських культур, збереження задовільного стану земельних ділянок та їх повернення.

В судовому засіданні позивач не довела факти не виконання відповідачем обов'язків, покладених на нього, як орендаря ст. 25 Закону України «Про оренду землі» або умовами договору чи інші передбачені законодавством підстави для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення відповідачем вимог Закону України «Про оренду землі» або норм Земельного кодексу України, які б мали наслідками розірвання договорів оренди та в судовому засіданні відповідач довів, що порушень з його сторони умов договору оренди земельних ділянок не було.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старт», третя особа: Управління Держземагества в Ізюмському районі Харківської області, про розірвання договорів оренди землі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а неприсутніми особами, які беруть участь у справі, у той же строк з дня отримання копії рішення, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд.

Головуючий: суддя -