Постанова

від 20.05.2015 по справі 802/801/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 травня 2015 р. Справа № 802/801/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Череватої А.Ю.,

представника позивача: Гавенчука В.Д.,

представника відповідача: Островерха Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фермерського господарства "Золоте зерно"

до: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2015 року фермерське господарство "Золоте зерно" (далі - ФГ "Золоте зерно") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Могилів-Подільська ОДПІ) № 0000032201 від 10.02.2015 року про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної (комунальної) власності на суму 50 785,20 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12 696,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ "Золоте зерно" з питань правильності обчислення орендної плати за земельні ділянки державної (комунальної) власності за період з 01.01.2012 року по 30.09.2014 року відповідачем було складено акт № 4/2201/32815253 від 20.01.2015 року про порушення фермерським господарством пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, внаслідок чого занижено орендну плату в сумі 50 785,20 грн. На підставі вищевказаного акту перевірки Могилів-Подільською ОДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке, на думку платника податків, є протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Зокрема позивач зазначає, що 25.02.2010 року між ФГ "Золоте зерно" та Могилів-Подільською РДА було укладено договір оренди земельної ділянки в новій редакції, відповідно до якого фермерському господарству передано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 49,7656 га. За умовами цього договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 24 427,70 грн. щорічно. У листопаді 2014 року було підписано додаткову угоду про внесення змін до договору в частині сплати орендної плати та визначено її розмір на рівні 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, Могилів-Подільська ОДПІ у незаконний спосіб визначила ставку земельного податку за період з 01.01.2012 року по 30.09.2014 року та здійснила перерахунок орендної плати всупереч умовам договору оренди землі. При цьому позивач стверджує, що розмір орендної плати може бути змінений виключно після внесення відповідних змін до укладеного договору, що підтверджується постановою Верховного Суду України від 11 червня 2013 року.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Просить суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 46-48). Вважає, що при проведенні позапланової невиїзної перевірки ФГ "Золоте зерно" і прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Могилів-Подільська ОДПІ діяла відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає. При вирішенні спору просить врахувати правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 2 грудня 2014 року.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на таке.

Встановлено, що ФГ "Золоте зерно" як юридична особа зареєстроване 24.12.2003 року Могилів-Подільською РДА (ідентифікаційний код 32815253) та на податковому обліку в органах державної податкової служби перебуває з 04.02.2004 року. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є вирощування зернових та технічний культур.

Згідно з Договором оренди землі від 25.02.2010 року (нова редакція), укладеного між Могилів-Подільською РДА (орендодавець) та ФГ "Золоте зерно" (орендар), позивачу у строкове платне користування (до 25.02.2056 року) надано земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі резервного фонду), яка знаходиться на території Серебрійської сільської ради загальною площею 49,7656 га (а.с. 33-34).

За умовами вказаного Договору (пункт 9) орендна плата вноситься орендарем із дня укладення договору оренди землі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі та становить 24 427,70 грн. або 490,90 грн. за 1 га на рік. Станом на 01.01.2012 року орендна плата становить 42 895,05 грн. або 861,94 грн. за 1 га на рік.

Відповідно до п. 12 Договору орендна плата переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

Вищезазначений договір оренди землі зареєстрований у відділі Держземагенства у Могилів-Подільського району 15.03.2012 року за № 052260004002495.

Крім того, між сторонами за договором укладено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, яка надається в оренду ФГ "Золоте зерно", в якому визначено річний розмір орендної плати на період укладення договору - 42 895,05 грн. (а.с. 36).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2012 року в Могилів-Подільську ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з плати за землю на 2012 рік, якою задекларовано відповідний податок у формі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в загальній сумі 42 895,05 грн., зокрема 3574,59 грн. щомісячно (а.с. 82-83).

Крім того, 14.02.2014 року позивачем подано податкову декларацію з плати за землю на 2013 рік та на 2014 рік, якими також задекларовано відповідний податок у формі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в загальній сумі 42 895,05 грн., зокрема 3574,59 грн. щомісячно (а.с. 80-81, 90-91).

При цьому у ході судового розгляду справи встановлено, що внаслідок несплати ФГ "Золоте зерно" самостійно задекларованих сум орендної плати в липні 2014 року Могилів-Подільська ОДПІ звернулась до суду із адміністративним позовом про стягнення податкового боргу. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі № 802/2620/14-а відповідний позов було задоволено та вирішено стягнуто з ФГ "Золоте зерно" податковий борг по орендній платі за землю в сумі 53 025,30 грн. на користь місцевого бюджету Серебрійської сільської ради. Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили (а.с. 106-107).

Однак, 19.09.2014 року позивачем подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю на 2013 рік та на 2014 рік, в яких зменшено раніше задекларований розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності до суми 24 427,71 грн. або 2035,64 грн. щомісячно (а.с. 86-89).

Крім того, 30.09.2014 року позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю аналогічного змісту і за 2012 рік (а.с. 84-85).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з ч. 2 п. 102.1 ст. 102 ПК України у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З матеріалів справи слідує, що у зв'язку з поданням уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2012-2014 рр. на підставі пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України Могилів-Подільська ОДПІ звернулася до посадових осіб ФГ "Золоте зерно" із письмовим запитом № 5549/10/22-00-006 від 21.10.2014 року про надання інформації та її документального підтвердження щодо сплати орендної плати за період з 01.01.2012 року по даний час, який було отримано позивачем 28.10.2014 року (а.с. 72-73).

Оскільки пояснень на обов'язковий запит податкового органу ФГ "Золоте зерно" не надало, наказом в.о. начальника Могилів-Подільської ОДПІ Луцкевич Е.І. № 7 від 21.11.2014 року відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо правильності обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.01.2012 року по 30.09.2014 року (а.с. 74).

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт № 4/2201/32815253 від 20.01.2015 року (а.с. 8-17), яким встановлено порушення фермерським господарством пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної (комунальної) власності, заявленої у деклараціях з плати за землю за 2012 рік в сумі 18 467,34 грн., за 2013 рік в сумі 18 467,34 грн. та за січень-вересень 2014 року в сумі 13 850,52 грн., а всього в сумі 50 785,20 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, ФГ "Золоте зерно" у встановленому законом порядку подало заперечення на акт перевірки (а.с. 18-25), які повідомленням відповідача за № 790/10/22-06-007 від 06.02.2015 року залишені без задоволення (а.с. 26-31).

10.02.2015 року на підставі вищезазначеного акту перевірки Могилів-Подільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032201 про збільшення позивачу грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності на суму 63 481,57 грн., з яких основний платіж в сумі 50 785,20 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12 696,37 грн. (а.с. 32).

Перевіряючи законність вказаного рішення суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для його скасування з наведених позивачем доводів.

Так, приписами ч. 1 ст. 67 Основного Закону України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому орендною платою у розділі XIII Податкового кодексу України визнається обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 288.2. статті 288 ПК України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а згідно з пунктом 288.3 цієї статті об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Базовим податковим (звітнім) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (ст. 285 ПК України).

Як безспірно встановлено судом, у спірний звітній період, яким є 2012-2014 роки, позивач ФГ "Золоте зерно" відповідно до договору оренди землі від 25.02.2010 року орендував земельну ділянку державної (комунальної) власності площею 49,7656 га, яка розташована на території Серебрійської сільської ради.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

В силу вимог положень пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки;

- не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Таким чином, з часу набрання чинності Податковим кодексом України, тобто починаючи з 01.01.2011 року, розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, не може бути меншим вищевказаних законодавчо визначених розмірів.

Позивач стверджує, що відповідно до п. 9 Договору оренди землі від 25.02.2010 року він зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 24 427,70 грн. або 490,90 грн. за 1 га на рік.

Однак, з такими доводами позивача суд не погоджується.

По-перше, договір оренди землі був укладений між Могилів-Подільською РДА та ФГ "Золоте зерно" 25.02.2010 року, але зареєстрований у відділі Держземагенства у Могилів-Подільському районі лише 15.03.2012 року за № 052260004002495 із відповідними змінами, що були обумовлені набранням чинності Податковим кодексом України та застосуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки даної земельної ділянки. Зокрема, пункт 9 Договору оренди землі від 25.02.2010 року було доповнено та зазначено, що станом на 01.01.2012 року орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 42 895, 05 грн. або 861,94 грн. за 1 га на рік. Аналогічні зміни внесені і до розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, яка надається в оренду ФГ "Золоте зерно", що є додатком до Договору оренди землі від 25.02.2010 року.

Посилання позивача на те, що йому не було відомо про зміну показників нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а відтак і зміну суми орендної плати, суд вважає надуманими і безпідставними, оскільки примірник договору та розрахунку, який був зареєстрований з відповідними змінами у відділі Держземагенства у Могилів-Подільському районі 15.03.2012 року, наявний у позивача та його копії представлені суду разом із позовною заявою.

Крім того, ФГ "Золоте зерно" подавало у Могилів-Подільську ОДПІ податкові декларації з плати за землю за 2012-2014 рр., у яких самостійно визначало річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в загальній сумі 42 895,05 грн. або 3574,59 грн. щомісячно.

З цією метою голові фермерського господарства Гавенчуку В.Д. відділом Держкомзему у Могилів-Подільському районі видавалися довідки за № 01-30/231 від 30.01.2012 року та № 1 від 14.01.2014 року про розмір нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації (а.с. 69-70).

Таким чином, на переконання суду, позивач не міг не знати про зміну показників нормативної грошової оцінки землі та розмір орендної плати починаючи з 01.01.2012 року.

По-друге, суд вважає необхідним наголосити на тому, що відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками правочину і не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку. Такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засобів диспозитивності.

Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом із тим, орендна плата є формою податку на землю, а справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обов'язкових платежів, до яких відноситься і плата за землю, не може залежати від умов договору і в той чи інший спосіб підмінятися ними. Принципові засади такого регулювання містяться у вже згаданій статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку із зміною показників нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до закону, необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договору оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Відтак, у зв'язку з набранням чинності кодифікованого нормативно-правового акту у сфері регулювання податкових правовідносин, яким є Податковий кодекс України, Договір оренди землі від 25.02.2010 року повинен був бути приведений у відповідність до його положень, адже, як вже зазначалося, виключно законом (а не умовами договору) можуть встановлюватися податки та їх ставки (розміри).

До слова, пунктом 12 самого Договору передбачено необхідність перегляду розміру орендної плати у разі зміни розмірів земельного податку і це, на переконання суду, є не правом, а обов'язком сторін, оскільки стосується сплати податку, розмір якого не може визначатися за їх домовленістю.

При цьому варто зазначити, що йдеться саме про законодавчо встановлений обов'язок зі сплати податків і зборів, а не про цивільно-правові зобов'язання чи зобов'язання, які виникають із господарських правовідносин.

Аналогічна правова позиція узгоджується із практикою Верховного Суду України, наведеною у постанові від 02.12.2014 року у справі № 21-274а14, а також практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 26.02.2015 року у справі № К/9991/65292/12 та від 16.03.2015 року у справі № К/800/61416/13.

Таким чином, з огляду на те, що порядок сплати і розмір орендної плати як форми плати за землю визначаються насамперед податковим законодавством, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що навіть після набрання чинності Податковим кодексом України він повинен був сплачувати той розмір орендної плати, який передбачався Договором оренди землі від 25.02.2010 року без внесених до нього змін.

Досліджуючи питання щодо правильності визначення податковим органом суми грошового зобов'язання ФГ "Золоте зерно" відповідно до оскаржуваного рішення, суд виходить з наступних мотивів.

Згідно з пп. 271.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування з плати за змелю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідного до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1185 від 30.10.2011 року "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" Методику доповнено пунктом 5, яким передбачено, що для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.

Пунктом 274.1 статті 274 ПК України передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, нормативна грошова оцінка переданої позивачу в оренду земельної ділянки площею 49,7606 га станом на 01.01.2012 року складає 1 429 835,16 грн., що підтверджується листом управління Держкомзему у Могилів-Подільському районі за № 01-30/2673 від 04.11.2014 року на запит Могилів-Подільської ОДПІ (а.с. 71).

Таким чином, розмір річної орендної плати за орендовану ФГ "Золоте зерно" земельну ділянку державної (комунальної) власності станом на 2012-2014 рр. становив 42 895,05 грн., а щомісячної - 3574,59 грн.

Разом із тим, в уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю на 2012-2014 рр. позивачем задекларовано до сплати 24 427,71 грн. або 2035,64 грн. щомісячно, чим занижено суму податкового зобов'язання з плати за землю на загальну суму 50 785,20 грн., в тому числі за 2012 рік на суму 18 467,34 грн., за 2013 рік на суму 18 467,34 грн. та за 2014 рік на суму 13 850,52 грн., що вірно встановлено контролюючим органом під час перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), за згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Могилів-Подільської ОДПІ № 0000032201 від 10.02.2015 року, а тому у задоволенні адміністративного позову ФГ "Золоте зерно" належить відмовити.

З урахуванням вимог ст. 94 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Золоте зерно" (ідентифікаційний код 32815253) в дохід Державного бюджету України решту суми судового збору, що підлягав сплаті при звернені до адміністративного суду, а саме судовий збір в сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному складена: 25.05.2015 року.

Суддя Сало Павло Ігорович