Постанова

від 25.05.2015 по справі 806/1652/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року Житомир справа № 806/1652/15

категорія 9.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Капинос О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Житомирській області до Районного малого комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства про стягнення 55818,06 грн.,-

встановив:

Державна фінансова інспекція в Житомирській області звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з Районного малого комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства на користь Бердичівського районного бюджету кошти в сумі 55818,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в ході ревізії фінансово-господарської діяльності Районного малого комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства згідно акта ревізії від 21.01.2015 року встановлено, що Бердичівським районним бюджетом недоотримано доходів від передачі в оренду нежитлових приміщень та цілісного майнового комплексу в сумі 56818,06 грн. Посилаючись на положення ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", позивач просить судстягнути з Районного малого комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства залишок невідшкодованої суми в розмірі 55818,06 грн.

Представник позивача прибув до суду, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі. Подав письмове клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представники відповідача в судове засідання не з'явився, згідно письмового клопотання просить суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", головним завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

Встановлено, що за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Районного малого комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства за період з 01.01.2013 року по 01.07.2014 року Державною фінансовою інспекцією в Житомирській області складено акт №61-09/1, яким встановлено, що внаслідок недотримання вимог п. 16 "Методики розрахунку орендної плати за оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району та пропорції її розподілу" затвердженої рішенням Бердичівської районної ради від 29.02.2012 року за № 112, Бердичівським районним бюджетом недоотримано доходів від передачі в оренду нежитлових приміщень та цілісного майнового комплексу в сумі 56818,06 грн.

Так, відповідно до п. 16 "Методики розрахунку орендної плати за оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району та пропорції її розподілу" затвердженої рішенням Бердичівської районної ради від 29.02.2012 року за № 112, встановлено, що орендна плата, розрахована за цією методикою перераховується:

- за оренду цілісних майнових комплексів підприємств - до районного бюджету;

- за оренду нерухомого майна: 50% - до районного бюджету та 50% - орендодавцеві.

В ході ревізії було встановлено, що протягом 2013-2014 років відповідачем за оренду нежитлових приміщень, переданих орендарям, отримано орендної плати на загальну суму 15812,74 грн. (в тому числі в 2013 році - 12141,19 грн., в 2014 році - 3671,55 грн.). Натомість, перераховано до районного бюджету лише 1315,00 грн., в той час як слід було перерахувати 7906,38 грн. Отже, районним бюджетом недоотримано доходів в сумі 6591,38 грн.

Крім того, в ході ревізії було встановлено, що за період 2013-2014 роки відповідачем за оренду цілісного майнового комплексу отримано орендної плати в сумі 9000,00 грн. Натомість, перераховано до районного бюджету лише 1500,00 грн., в той час як слід було перерахувати всі 9000,00 грн. Таким чином, районним бюджетом недоотримано доході в сумі 7500,00 грн.

Також, в ході ревізії встановлено заборгованість по орендній платі за попередні періоди в сумі 42726,68 грн. Так, згідно інформації, наданої Управлінням фінансів Бердичівської РДА від 19.01.2015 року № 7, станом на 01.01.2013 року заборгованість по орендній платі становила 43549,68 грн. При цьому в ході ревізії встановлено, що за період з 01.10.2013 року по 31.12.2014 року вказана заборгованість частково погашена та до Бердичівського районного бюджету сплачено орендної плати в сумі 823,00 грн.

Оскільки на момент завершення ревізії, вказані кошти до Бердичівського районного бюджету не надійшли, Державною фінансовою інспекцією в Житомирській області було направлено вимогу від 02.02.2015 року №61-17/438 щодо усунення виявлених порушень.

Однак, як вбачається з наданих відповідачем листів від 02.03.2015 року №12 та від 20.04.2015 року № 37, фактично до Бердичівського районного бюджету сплачено лише 1000,00 грн.

Таким чином, залишок невідшкодованої суми становить 55818,06 грн.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтями 10,15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, під час розгляду позову Державної фінансової інспекції у Житомирській області, суд враховує статус Державної фінансової інспекції відповідно до якого останні, наділені повноваженнями щодо контролю за використанням коштів державного і місцевого бюджету.

Крім того, зважаючи на позицію Верховного Суду України викладеного, зокрема у рішенні від 15.04.2015 року №21-40а14, органи державного фінансового контролю, у разі не усунення порушень виявлених у ході проведення ревізії, наділені правом звертатися до суду в інтересах держави щодо стягнення в дохід бюджетів коштів з тієї особи, яка повинна їх сплатити.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області задовольнити.

Стягнути з Районного малого комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства (13300, Житомирська область, Бердичівський район, с. Мирне, вул. Володарського, 151-А, код ЄДРПОУ 31763084) на користь Бердичівського районного бюджету кошти в сумі 55818,06 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень шість копійок).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                             О.В. Капинос