Постанова

від 20.05.2015 по справі 815/2379/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2379/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року                                                   м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Судді - Гусева О.Г.,

при секретарі судового засідання - Селімової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ПАТ «Аптечна мережа Фармація» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Аптечна мережа Фармація» звернулося до суду з адміністративним позовом у якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 000092201 від 23.02.2015 року прийняте Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі акту перевірки № 71/15-53-22-01/22447055 від 10.02.2015 р.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Аптечна мережа Фармація» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.

За наслідками проведеної перевірки був складений акт та на підставі вищевказаного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення, яке на думку позивача суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Позивач посилаючись на ст., ст. 2, 17, 99, 104, 105, 107, 162 КАС України, ст., ст. 19,67 Конституції України вважав, що їх позов підлягає задоволенню.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв на адресу суду не надходило.

Справа розглядається в порядку письмового провадження згідно протокольної ухвали суду від 24.04.2015 року, що не суперечить вимогам ч.4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України. Розгляд справи призначений на 20.05.2015 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності встановив наступне.

ПАТ «Аптечна мережа Фармація» має статус юридичної особи та зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів м.Одеси 22.12.1994 року, про що видано свідоцтво.

Позивач є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області ДПС від 31.01.2015 року за № 4/о відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Аптечна мережа Фармація» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.

Перевірка проводилася з 19.12.2014 року по 03.02.2015 року.

10.02.2015 р. Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області за наслідками проведеної перевірки було складено акт № 71/15-53-22-01/22447055, за висновками якого було встановлено порушення з боку позивача положень п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п. 138.10.2, п.п.138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 140.3 ст. 140, п.п. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140, п. 141 ст. 141 ПК України та виявлено заниження позивачем податку на прибуток на суму – 1671982 грн. та встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у сумі – 1153 грн.

Крім того, було встановлено під час перевірки порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не було забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків у двох випадках та не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків у семи випадках.

Відповідач на підставі на акту № 71/15-53-22-01/22447055 від 10.02.2015 р. прийняв та надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення № 000092201 від 23.02.2015 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 1671982 грн. 00 коп. та за штрафними санкціями – 835991 грн. 00 коп.

Встановлені обставини підтверджуються доказами які містять матеріали справи.

За даними обставинами суд приходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки посилання відповідача у акті перевірки на порушення позивачем вимог пп. 14.1.36, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.141.1 ст.141 Податкового Кодексу України, а саме те, що ПАТ «АМ «Фармація» безпідставно включило до складу витрат по рядку 06.3 Декларацій суму нарахованих відсотків за використання коштів за Договором займу від 17.01.2012 №01/СІ-2012 та додаткових угод: від 20.02.2012 № 1, від 25.07.2013 №3, від 31.12.2013 №4 укладеному із ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стратегічні інвестиції», код ЄДРПОУ 33657620, внаслідок не доведення пов'язаних даних витрат із господарською діяльністю ПАТ «АМ «Фармація» на загальну суму 2 979 945 грн., у зв'язку з чим донараховано податку на прибуток у розмірі 590 226,81 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 295 113,29 грн. не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Так, посадові особи ДПІ в обґрунтування своїх доводів посилаються на не доведення пов'язаності з господарською діяльністю витрат у вигляді відсотків за користування позиченими коштами, посилалися на те, що грошові кошти, отримані за вищезазначеним договором займу та додатковими угодами до нього, були спрямовані на наступні операції:

- повернення позики «Profbond LLP» за договором від 24.04.2009 року № 1, відповідно до якого ПАТ «АМ «Фармація» отримало позику у розмірі 5508946 грн., річна ставка нарахування відсотків за яким складає 1%, тоді як за договором займу укладеного у 2012 році з ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стратегічні інвестиції» річна ставка нарахування відсотків складає 22%.

          - на купівлю акцій ПАТ «Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство» за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-843 від 05.08.2013 року укладеного з ТОВ «Портфельний інвестор», де брокерське обслуговування здійснювало ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стратегічні інвестиції».

Разом з тим, відповідно до 138.10.5 ст. 138.10 Податкового Кодексу України у редакції станом на період перевірки, а саме на 01.01.2012 року – 03.12.2013 року було передбачено, що фінансові витрати це витрати до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Крім того у відповідності до п.141.1 ст. 141 Податкового Кодексу України у редакції на час перевірки було передбачено, що до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору займу від 17.01.2012 № 01/СІ-2012 укладеного між ПАТ «АМ «Фармація» та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стратегічні інвестиції» та додаткових угод до нього ПАТ «АМ «Фармація» отримало позику у розмірі 11 000 000 (одинадцять мільйонів) гривень під 22% річних.

При цьому частину позичених коштів, а саме 6 668 000 (шість мільйонів шістсот шістдесят вісім) гривень було спрямовано ПАТ «АМ «Фармація» на купівлю валюти з метою погашення позики та процентів по ній, відповідно до умов договору № 1 від 24.04.2009 року, укладеного між «Profbond LLP» та ПАТ «АМ «Фармація».

Грошові кошти у розмірі 3 000 000 (три мільйони) гривень були спрямовані на купівлю акцій ПАТ «Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство» за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-843 від 05.08.2013 року укладеного з ТОВ «Портфельний інвестор», де брокерське обслуговування здійснювало ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стратегічні інвестиції».

Решта грошових коштів у розмірі 1 332 000 (один мільйон триста тридцять дві тисячі) гривень були витрачені ПАТ «АМ «Фармація» на погашення заборгованості перед постачальниками товарних цінностей.

За умовами договору № 1 від 24.04.2009 року, укладеного з «Profbond LLP», ПАТ «АМ «Фармація», отримало позику у доларах США на термін до 24.04.2029 року, з процентною ставкою 1% річних. Станом на 01.01.2012 року заборгованість ПАТ «АМ «Фармація» перед «Profbond LLP» склала 689 497,36 дол. США, що складає 5 508946 грн. За період з 01.01.2012 до 31.12.2013 року ПАТ «АМ «Фармація» отримало ще позику у розмірі 87360 дол. США., що складає 698350,69 грн. Займи надані ПАТ «АМ «Фармація» «Profbond LLP» та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стратегічні інвестиції» не підлягають порівнянню, у зв'язку з тим, що позика надана «Profbond LLP» була виражена у валюті, а саме доларах США, натомість займ наданий ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стратегічні інвестиції» був виражений у гривні.

З аналізу фінансової та бухгалтерської документації, які містяться в матеріалах справи суд зробив висновок про те, що зазначені операції були виконані позивачем з метою недопущення втрати грошових коштів у зв'язку з можливими коливаннями на валютному ринку.

Також судом було з'ясовано, що на погашення процентів за договором займу від 17.01.2012 №01/СІ-2012 укладеного між ПАТ «АМ «Фармація» та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стратегічні інвестиції» за період з 18 січня 2012 року по 30 березня 2015 року було витрачено 5 050 959 грн. у зв'язку з чим, ПАТ «АМ «Фармація» було зекономлено 6675979 грн.

Крім того. суд вважає обгрунтованим посилання позивача з приводу того, що коли суб'єкт господарювання набуває корпоративні права іншого підприємства, він набуває статусу учасника останнього.

Оскільки відповідно до ст.10 Закону України від 19.09.1991 р № 1576-XII "Про господарські товариства", учасник товариства має ряд прав, у тому числі право на участь у розподілі прибутку товариства та отримання його частини (дивідендів).

Таким чином, відповідно до закону, сама суть корпоративних прав полягає в праві особи на отримання прибутку від діяльності суб'єкта, учасником якого він є.

Із вищевикладеного випливає пряма спрямованість операції з придбання корпоративних прав на отримання частини прибутку іншого суб'єкта господарювання, а значить і безпосередній зв'язок такої операції з господарською діяльністю.

У зв'язку з цим, доцільним є віднесення до складу валових витрат відсотків, сплачуваних за кредитом, метою отримання якого є придбання корпоративних прав іншого суб'єкта господарювання.

Крім, того, статтею 134 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГКУ.

Відповідно до статті 140 ГКУ, до джерел формування майна суб'єкта господарювання відносять кредити банків та інших кредиторів.

До того ж суд вважає передчасними висновки зроблені відповідачем про те, що ПАТ «АМ «Фармація» в порушення вимог п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9. п. 139.1 ст. 139 п.141.1 ст.141 Податкового Кодексу України, безпідставно включило до складу витрат по рядку 06.3 Декларацій суму нарахованих відсотків за використання кредитних коштів за Договорами кредиту укладеними з АБ «Південний» на загальну суму 4 242 406 грн., внаслідок не доведення зв'язку використання кредитних коштів із господарською діяльністю ПАТ «АМ «Фармація», у зв'язку з чим позивачу було донараховано податок на прибуток у розмірі 856680,34 грн. та накладено штрафні (фінансові)санкції у розмірі 428340,17 грн.

Так, згідно змісту Акту перевірки: «в ході проведення перевірки посадовим особам ПАТ «АМ «Фармація» було запропоновано надання письмового пояснення з відповідним документальним підтвердженням щодо напрямку та періоду використання кредитних коштів, отриманих за вищезазначеними кредитними договорами у фінансово-господарської ПАТ «АМ «Фармація», якими в наданні пояснень було відмовлено».

Також, ДПІ зазначає, що на адресу ПАТ «АМ «Фармація» було направлено письмовий запит від 06.02.2015 №335/10/15-53-22-01, який у зв'язку із відмовою в його отриманні посадовими особами підприємства було надіслано поштою з рекомендованим листом про вручення. У зв'язку з чим, так як станом на дату підписання акту перевірки відповіді на зазначений лист ними не отримано, ДПІ було зроблено висновок, що ПАТ «АМ «Фармація» порушує вимоги ПКУ щодо формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, а саме документально не підтверджено зв'язок використання кредитних коштів із господарською діяльністю ПАТ «АМ «Фармація».

Разом з тим, з матеріалів справи можливо зробити висновок про те, що в ході перевірки підприємство сумлінно виконувало свої обов'язки згідно Податкового кодексу України та іншого чинного законодавства.

Як свідчать матеріали справи при проведенні перевірки посадові особи ПАТ «АМ «Фармація» надали посадовим особам ДПІ у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним у відповідності з п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Зокрема, в повному обсязі було надано всі кредитні договори, у тому числі з ПАТ АБ «Південний» код ЄДРПОУ 20953647.

Судом також було з'ясовано, що в ході перевірки надавались картки бухгалтерських рахунків за період перевірки, тобто з 01.01.12 р. по 31.12.13 р. з відображенням руху грошових коштів з повернення кредитів та нарахування та сплати відсотків за використання кредитних коштів.

Про факт надання документів зокрема свідчать відображені в акті перевірки та додатках до акту, який підприємство отримало 10.02.15 р., данні по кредитам.

Так, кредитні кошти згідно вказаних договорів було отримано в попередніх періодах до 2010 року включно, що підтверджено в інших актах перевірок ДПІ і не стосується періоду і предмету перевірки.

Крім того, з боку ДПІ за періоди перевірок у 2008 – 2011 роках зауважень до позивача щодо включення відсотків до витрат підприємства, що враховуються при обчисленні податку на прибуток, за вищезазначеними договорами не було. Це підтверджується актами планових перевірок ДПІ: №6472/23-10/22447055 від 25.07.2007 (період перевірки з 01.04.2006 по 31.03.2007); №8089/23-10/22447055 від 08.08.2008 (період перевірки з 01.04.2007 по 31.03.2008); №399/23-4/22447055 від 29.01.2010 (період перевірки з 01.04.2008 по 30.09.2009); №809/23-3/32447055 від 14.03.2011 (період перевірки з 01.10.2009 по 30.09.2010); №1012/22-4/22447055 від 17.04.2012 (період перевірки з 01.10.2010 по 31.12.2011).

Також матеріали справи свідчать про те, що кошти у сумі 731860 доларів США, отримані за кредитним договором № АС2010-00250 від 10.12.10 р. (з подальшими змінами та доповненнями) були спрямовані ПАТ «АМ «Фармація» на погашення кредиту нерезидента Profbond LLP.

В свою чергу грошові кошти отриманні за кредитним договором укладеним з Profbond LLP у період з 09.11.2009 до 29.10.10 у сумі 731860 доларів США, були переведенні у національну валюти та спрямовані на:

-          2 515107,06 грн. повернення займів та процентів по ним за договорами укладеними з ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стратегічні інвестиції».

-          3068234,45 грн. на розрахунки з постачальниками комунальних послуг та розрахунки за договорами будівельного підряду укладеними з ТОВ «Стройсервіс-Південь».

Також було з'ясовано під час розгляду справи, що за кредитним договором № 318/2 від 01.10.07 р. (з подальшими змінами та доповненнями) ПАТ «АМ «Фармація» за період з 01.10.2007 - 01.10.2009 отримано 9 500 301 грн. Зазначені кошти були спрямовані на: купівлю обладнання, меблів, оргтехніку; ремонтні роботи; купівлю нерухомості.

За кредитним договором № 74/1 від 29.03.06 р. (з подальшими змінами та доповненнями) ПАТ «АМ «Фармація» за період з 30.03.2006 - 16.03.2006 отримано 3 000 000 грн. Зазначені кошти були спрямовані на розрахунки з постачальниками медикаментів.

За кредитним договором № 273/1 від 09.07.08 р. (з подальшими змінами та доповненнями) ПАТ «АМ «Фармація» за період з 10.07.2008 - 08.12.2008 отримано 2 500 000 грн. Зазначені кошти були спрямовані на розрахунки з постачальниками медикаментів.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку зі сплином терміну зберігання первинних бухгалтерських документів (господарські договори, видаткові накладні, платіжні доручення, тощо) за період з 01.01.2005 – 31.12.2011 та у зв'язку з тим, що ці періоди були перевірені органами ДПІ, актами від 10.02.14; 11.02.2013 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду» були відібрані для знищення та передані на переробку ТОВ «ОДМАК» код ЄДРПОУ 38847500 29 січня 2015 року.

При цьому письмовий запит від 06.02.2015 №335/10/15-53-22-01 на який посилалася ДПІ було отримано ПАТ «АМ «Фармація» 10 лютого 2015 року замовною поштою за номером 6502609054120, тобто, саме в день підписання акта перевірки.

Посилання ДПІ на те, що цей запит надавався посадовим особам ПАТ «АМ «Фармація» в ході перевірки, та в його отриманні було відмовлено не відповідає дійсності, у зв'язку з тим, що перевірку ДПІ закінчило 3 лютого 2015 року, а запит датовано 6 лютого 2015 року.

Крім того ПАТ «АМ «Фармація» 13 лютого 2015 року, як вбачається з матеріалів справи, надала до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області разом з відповіддю на запит ДПІ № 335/10/15-53-22-01 від 06.02.15 р., який було отримано та зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції ПАТ «АМ «Фармація» за № 51/1 від 10.02.2015 р., наступні документи:

- кредитний договір № АС2010-00250 від 10.12.10 р. з додатковими угодами від 11.12.10 р., 30.12.10 р., 16.05.11 р., 24.12.12 р., 17.12.13 р. (призначення – поточна діяльність);

- кредитний договір № 318/2 від 01.10.07 р. з додатковою угодою від 14.12.11 р. та 27.09.13 р. (призначення - придбання нерухомості, ремонт та реконструкція аптек);

- кредитний договір № 74/1 від 29.03.06 р. з додатковими угодами від 25.12.12 р. (призначення – поточна діяльність) (в акті перевірки помилково вказано посилання на додаткову угоду від 16.05.11 р.);

- кредитний договір № 273/1 від 09.07.08 р. з додатковими угодами від 26.06.12 р. (призначення – поточна діяльність) – в новій редакції викладено саме договір № 273/1 від 09.07.08, зміни внесено додатковою угодою від 16.05.2011 р.

Так відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПКУ, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від урахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом із повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи). Протягом п'яти робочих днів із дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Таким чином, суд приходить висновку, що зазначені в Акті перевірки документи були надані ДПІ у рамках терміну, передбаченого п. 44.7 ст. 44 ПКУ, тобто до моменту винесення оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим, ДПІ було порушено право ПАТ «АМ «Фармація» на повне та всебічне врахування посадовими особами органу ДПІ документів, наданих при проведенні перевірки, в результатах такої перевірки.

Також, суд не може погодитися з висновками перевіряючих стосовно того, що позивач в порушення вимог п.п.14.1.36, п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.10.2, п.п.138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п.п. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 ПК України безпідставно включив до складу витрат по рядку 06.4 Додатку ІВ Декларацій суму страхових внесків по договору страхування укладеного з ПРат СК «Теком», код 25050281 (від 25.12.2011 №063/Д/Ф/Фр), внаслідок не доведення пов'язання даних витрат із господарською діяльністю ПАТ «АМ «Фармація» на загальну суму 694590 грн., у зв'язку з чим донараховано податок на прибуток у розмірі 145863,9 грн. та накладено штрафні (фінансові)санкції у розмірі 72931,95 грн., оскільки думка відповідача, яка викладена у акті перевірки про те, що даний вид страхування не передбачено законодавством України, як обов'язкове, не передбачено депозитним договором №24622011 від 27.10.2011 укладеним з ПАТ АБ «Південний» та останні дійшли висновку про те, що ПАТ «АМ «Фармація» було здійснено операцію не пов'язану із господарською діяльністю, та яка не спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність спростовується матеріалами справи та нормами чиного законодавства.

Так як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «АМ «Фармація» та ПАТ АБ «Південний» було укладено депозитний договір № 2462011 від 27.10.2011 року на суму 27 564 810 грн. Розмір відсоткової ставки за цим договором складав від 6% до 12 % залежно від тривалості розміщення грошових коштів.

25.12.2011 року ПАТ «АМ «Фармація» уклало з ПРаТ СК «Теком» договір страхування №063/Д/Ф/Фр предметом якого було страхування ризику, пов'язаного з невиконанням або з несвоєчасним виконанням банком (ПАТ Акціонерний банк «Південний» Україна, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1) своїх фінансових зобов'язань перед вкладником (Страхувальником): неповернення депозитного вкладу та суми нарахованих відсотків в повному обсязі після закінчення дії Договору банківського депозиту №2462011 від 27.10.2011) внаслідок настання однієї з нижченаведених причин: - банкрутство Банку; - ліквідація Банку як юридичної особи; - повне припинення виробничої діяльності Банку на строк не менше ніж 90 робочих днів поспіль. Страховий тариф за цим договором складає 3% від страхової суми, яка складає 27 564 810 грн.

05.06.2012 року до договору страхування №063/Д/Ф/Фр від 25.12.2011 року було укладено додаткову угоду № 1, згідно якої страхувальник зобов'язаний сплатити страховий платіж у розмірі 1 521 482, 29 грн. та страховий тариф розраховується наступним чином: 3% від страхової суми за період з 26.12.2011 по 05.11.2012 та 2,52% від страхової суми за період з 06.11.2012 по 01.06.2013.

За перевіряємий період фактично було перераховано страховий платіж у сумі 694589,74 грн.

Натомість ПАТ «АМ «Фармація» отримала прибуток від розміщення депозиту за цей же період у розмірі 602 284,89 доларів США, що станом на грудень 2013 року складало 4 813 358,62 грн.

Відповідно до пп.140.1.6 ст.140 Кодексу при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, до яких відносяться будь-які витрати із страхування фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

Крім того, виходячи з поняття фінансовий ризик під фінансовим ризиком розуміється ризик, який характеризується ймовірністю втрат фінансових ресурсів (грошових коштів) у підприємницькій діяльності. Тобто ризики понесення збитків або недоодержання очікуваного доходу страхувальника від господарської діяльності внаслідок порушення чи неналежного виконання зобов'язань контрагентом страхувальника по укладених між ними угодах, кредитні, інфляційні, інвестиційні, податкові ризики, а також ризики втрат внаслідок операцій у фінансово-кредитній та біржовій сферах (зміни коливань курсів валют, індексів курсу акцій, відсотковою ставкою на ринку кредитних інструментів тощо), претендують на “звання” фінансових в цілях оподаткування.

А тому суд погоджується з думкою позивача про те, що якщо підприємство розміщує кошти на депозитному банківському рахунку з метою отримання суми відсотків при здійсненні ним господарської діяльності (звісно така операція направлена на отримання доходу), то суми понесених на страхування такого депозиту витрат платника податку включаються до складу податкових витрат із страхування фінансових ризиків.

Також, як вбачається з акту перевірки відповідача ПАТ «АМ «Фармація» в порушення вимог пп.14.1.36, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст.14, п.138.10.2, пп.138.10.3, п.138.10 ст. 138, пп. 140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового Кодексу України безпідставно включило до складу витрат по рядку 06.4 Додатку ІВ Декларацій суму страхових внесків по договорам страхування укладених з ПРаТ СК «Теком», код 25050281, внаслідок не доведення пов'язання даних витрат із господарською діяльністю ПАТ «АМ «Фармація» на загальну суму 378445 грн., у зв'язку з чим, донараховано податок на прибуток у розмірі 145863,9 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 72931,95 грн.

Під час вивчення матеріалів справи було з'ясовано, що ПАТ «АМ «Фармація» (Страхувальник) у перевіряємому періоді було укладено з ПРаТ СК «Теком», код ЄДРПОУ 25050281 (Страховик) Договори добровільного страхування майна, а саме об'єктів нерухомості, що належать на праві власності ПАТ «АМ «Фармація» та надані у іпотеку АБ «Південний» в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Гамбрінус ЛТД» перед АБ «Південний» за Кредитним договором №АС2011-00131 від 22.11.2007 на підставі договорів іпотеки де ПАТ «АМ «Фармація» є майновим поручителем.

Разом з тим, відповідач ґрунтує свої висновки щодо безпідставного включення до складу витрат суму страхових внесків за зазначеними договорами страхування виходячи з того, що: «даний вид страхування не передбачено законодавством Україна, як обов'язкове. Враховуючи вищевикладене, ПАТ «АМ «Фармація» було здійснено операцію не пов'язану із господарською діяльністю, та яка не спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Крім того, у разі настання страхового випадку Договорами страхування вигодонабувачем передбачено Акціонерний банк «Південний» код ЄДРПОУ 20953647».

При цьому зазначені висновки не відповідають, на думку суду, положенням чинного законодавства виходячи з наступного.

Закон про іпотеку надає визначення терміна «іпотека» як виду забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом.

На законодавчому рівні іпотечне страхування – це страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування і є обов'язковим відповідно до п. 35 ст. 7 Закону про страхування та ст. 8 Закону про іпотеку. Цей вид страхування використовується у разі наявності відповідних боргових зобов'язань, виконання яких забезпечено іпотекою.

Так, відповідно до ст. 8 Закону про іпотеку обов'язок застрахувати предмет іпотеки покладено на іпотекодавця, хоча страхувальником може бути й іпотекодержатель, якщо такий обов'язок буде покладено на нього іпотечним договором. В останньому випадку іпотекодержатель отримує право вимагати від іпотекодавця відшкодування за рахунок предмета іпотеки понесених ним витрат на страхування, якщо інше не буде встановлено законом чи іпотечним договором (ст. 7 цього Закону).

Згідно зі ст. 8 Закону про іпотеку незалежно від того, хто із сторін іпотечного договору буде страхувальником предмета іпотеки, право вимоги до страховика належатиме іпотекодержателю, оскільки договір страхування укладається на користь іпотекодержателя. У разі набуття прав за іпотечним договором новим іпотекодержателем він також набуває право вимоги до страховика.

Зазначеним Законом також передбачено, що предмет іпотеки повинен бути застрахований на повну його вартість. Повна вартість предмета іпотеки розраховується виходячи з його дійсної вартості, яка визначається суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства (пункти 20 – 21 «Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування» від 6 квітня 2011р. N358.

Однак предмет іпотеки може бути застрахований і за вартістю його відтворення, якщо на це буде згода страховика та іпотекодержателя (п. 22 цього Порядку).

Крім того, застраховані об'єкти нерухомого майна на час дії договору страхування знаходились у користуванні ПАТ «АМ «Фармація» для ведення господарської діяльності, що пов'язана з отриманням доходу, шляхом надання об'єктів в оренду чи здійснення безпосередньої торгівельної діяльності у цих об'єктах.

При цьому страхові виплати, які банк, як вигодонабувач, отримав би, у разі настання страхового випадку, до моменту повного погашення кредиту, знаходились би у його володінні. Але після повного виконання зобов'язань, у забезпечення якого надавалося нерухоме майно у іпотеку, банк зобов'язаний повернути грошові кошти отримані у вигляді страхових виплат рівнозначно, як зняти заборону з предмету іпотеки.

Отже, застрахувавши власне нерухоме майно, ПАТ «АМ «Фармація» захистилась від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування цього майна, а отже правомірно (у рамках пп. 138.10.3 п. 138.10 ст.138 ПКУ) включило до складу витрат суму вищезазначених страхових внесків.

Також, встановлені під час перевірки порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечення позивачем щоденного друкування фіскальних звітних чеків у двох випадках та не забезпечення зберігання фіскальних звітних чеків у семи випадках не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки матеріали справи не містять доказів того, яким чином відповідачем було встановлено відповідні порушення та документи, які це підтверджують.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо відсутності порушення збоку позивача.

Крім цього, висновки ДПІ, які містяться у акті перевірки спростовуються матеріалами справи, договорами які були укладені за період який перевірявся та іншою первинною бухгалтерською документацією.

А тому, враховуючи правомірність формування податкового кредиту, у податкового органу були відсутні правові підстави для збільшення суми грошового зобов'язання, а також винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ході розгляду справи представник позивача довела суду ті обставини, на які вони посилалися в обґрунтування заявлених позовних вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Керуючись: ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71-72, 86-87, 94, 128, 159 - 163, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ПАТ «Аптечна мережа Фармація» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 23 лютого 2015 року №000092201.

          Стягнути з держави на користь ПАТ «Аптечна мережа Фармація» судовий збір у розмірі – 487 грн. 00 коп.

          Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя:                                                             Гусев О.Г.