Постанова

від 25.05.2015 по справі 815/2112/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2112/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року

09год.00хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Емаус" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.05.2015 року вх.. №11656/15) Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області, в якій позивач просить суд стягнути з сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Емаус (код ЄДРПОУ 31040441) на користь Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі (р/р 25602301024019 в філія - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 388379, код ЄДРПОУ 24532374) суму заборгованості по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у вигляді відшкодування 100 % фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 6215,08 грн. за період з березня 2015 року по квітень 2015 року, яка добровільно не сплачена відповідачем та підлягає стягненню з нього на підставі ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових повісток. 12.05.2015 року від відповідача через канцелярію суду за вх.. №11503/15 надійшли письмові заперечення, в яких останній просить суд відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказав, що що СОК "Емаус" знаходиться на загальній системі оподаткування і не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, але є неприбутковим та не сплачує податків. СОК "Емаус" сплачує єдиний соціальний внесок, але не має фонду заробітної плати, існує за рахунок добровільних членських внесків на фактичні витрати кооперативу і тому числі на заробітну плату найманих працівників. Членами кооперативу є на 60% пенсіонери, 30% багатодітні сім'ї. СОК "Емаус" надавало подання на призначення пенсій жінкам, які працювали в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро та більше дітей, але останній була призначена пенсія 4 роки тому. В кооперативі змінилось керівництво, змінились члени кооперативу, дві з жінок зазначених в списку та їх сім'ї вийшли з кооперативу, тому кооператив не обслуговує їхні землі та вони не фінансують витрати кооперативу, тому члени кооперативу не будуть фінансувати витрат, що не стосуються витрат на обслуговування земель членів кооперативу.

Відповідач зазначає, що не відмовляється сплачувати кошти, а тому, що нічим платити.

19.05.2015р. надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без його участі.

19.05.2015р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.4 ст.122 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Емаус" (ідентифікаційний код 31040441), зареєстроване 10.11.2000 року за адресою: 68110, Одеська обл., Татарбунарський район, село Дмитрівка, вул. Перемоги, 143, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.02.2015р.

Перебуває на обліку в УПФУ з 02.02.2001 року, що підтверджено довідкою № 537/09 від 27.02.2015 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР (далі Закон України № 400) СОК "Емаус" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 (далі - Закон України № 1058), набув статусу платника страхових внесків.

Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України № 1058, який набрав чинності з 01.01.2004 року, встановлено, що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону України № 1058, питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Приписами ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком.

Згідно п. "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 працювала в СОК "Емаус" з 4.06.2010 року по 01.11.2010 року та виховувала п'ятеро дітей, що підтверджується записами в трудовій книжці, копією наказу №20 від 01.11.2010 року. Вказані обставини дали їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 працювала в СОК "Емаус" з 02.08.2006 року по 31.12.2006 року та виховувала дев'ятеро дітей, що підтверджується записами в трудовій книжці, копією наказу № 29 від 30.12.2006 року, поданням № 21 від 13.11.2006 року, виданим СОК "Емаус". Вказані обставини дали їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказані обставини (щодо наявності підстав, встановлених п. «ж» ст.13 Закону) підтверджуються також довідками Дмитрівської сільради Татарбунарського району Одеської області.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 працювала в СОК "Емаус" з 09.06.2008 року по 30.09.2009 року та виховувала п'ятеро дітей, що підтверджується записами в трудовій книжці, копією наказу №24 від 30.09.2009 року (а.с.95), поданням № 30 від 02.09.2008 року, виданим СОК "Емаус". Вказані обставини дали їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до приписів зазначенного законодавства працівникам відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було призначено пільгову пенсію, що підтверджено: заявами про призначення пенсій, протоколами №772353 від 16.10.2008 року, №772273 від 17.11.2006 року та №271833 від 05.10.2010 року.

Фактична виплата пенсій цим особам за березень 2015 року підтверджується довідками УПФУ в Татарбунарському районі Одеської області у матеріалах справи, за квітень 2015 року - довідками УПФУ, доданими до заяви про збільшення позовних вимог.

Абзацом третім п.1 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п.1 ст.2 цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (далі Інструкція).

Згідно з п.п.6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно з п.п.6.5 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п.6.7. вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що УПФУ в Татарбунарському районі направляло на адресу СОК "Емаус" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, та повідомлення про виплату фактичних витрат за період березень 2015 року і квітень 2015 року. Зазначені розрахунки та повідомлення отримані відповідачем, що підтверджено поштовими повідомленнями.

Відповідач у зв'язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (пенсій за віком призначених на пільгових умовах), на теперішній час має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області у розмірі 6215,08 грн., що підтверджується обґрунтованим розрахунком заявленої до стягнення суми боргу за період з березня по квітень 2015 року включно.

До теперішнього часу вказана заборгованість відповідачем перед Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області не погашена.

Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р. №121/2001, та п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків. Пунктом 7 частини 1 статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право виконавчої дирекції Пенсійного фонду та її територіальних органів щодо стягнення з платників страхових внесків несплачених сум страхових внесків. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не надав до суду доказів сплати до УПФУ в Татарбунарському районі заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, за березень, квітень 2015 року в розмірі 6215,08 грн. Складне фінансове становище підприємства не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, відповідні посилання відповідача відхиляються як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ч.4 ст.122, ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Емаус" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Емаус" (код ЄДРПОУ 31040441, 68110, Одеська область, Татарбунарський район, с. Дмитрівка, вул.Перемоги, 143) на користь Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області на р/р 25602301024019 в філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 388379, код ЄДРПОУ 24532374 суму заборгованості по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у вигляді відшкодування 100% витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 6215 (шість тисяч двісті п'ятнадцять)грн. 08коп. за період з березня 2015 року по квітень 2015 року включно.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян