Рішення

від 05.02.2007 по справі 11/512-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/512-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2007 р.                                                            Справа № 11/512-06

вх. № 15650/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М.І. 

при секретарі судового засідання Хорунжа Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - Лисенко В.І.

першого відповідача - Корнієнко В.О.

другого відповідача - Чернікова А.Ю.   

розглянувши справу за позовом СТ "Вільшанське" смт. Вільшани  

до  Відділу Державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції, м. Дергачі (перший відповідач), Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" в особі Харківської філії  (другий відповідач)  

про стягнення 5658,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь 5658, 00 грн. комерційної винагороди та визнати причину пропуску строку для пред'явлення позову поважною  і відновити строк пред'явлення позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі здійснили продаж майна позивача в порушення законодавства, в зв'язку з чим повторні прилюдні торги з продажу магазинів, що належать позивачеві визнані судом недійсними. При здійсненні продажу магазинів другий відповідач отримав від покупців комісійну винагороду у сумі 5658, 00 грн., яка, на думку позивача, належать йому, та другий відповідач користується грошима позивача без наявності правових підстав. Позивач вказує, що відповідачі повинні нести відповідальність перед позивачем на підставі ст. 373 Господарського кодексу України. Правовою підставою для стягнення грошових коштів, позивач вказує на ст. ст. 20, 144, 147, 196, 208, 218, 222, 235, 237 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву в повному обсязі та просить вважати в резолютивній частині позову замість слів: „комерційної винагороди” слова: „комісійної винагороди”.

Представник Державної виконавчої служби у Дергачівському районі Харківської області позов не визнав надав письмові заперечення, в яких вказується на те, що Державна виконавча служба не є правонаступником Відділу державної виконавчої служби, до якого позивачем заявлено позов.

Представник другого відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що він не користується грошовими коштами позивача, ніколи не отримував грошових коштів від позивача, а комісійна винагорода під час продажу майна була  перерахована другому відповідачеві покупцями майна від суми отриманих коштів від продажу майна.

В судовому засіданні розпочатому 15.01.2007 року оголошувалася перерва до 29.01.2007 року для надання сторонами додаткових доказів та з 29.01.2007 року до 05.02.2007 року для виготовлення повного тексту рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.

На підставі виконавчого листа № 2-1442.2001, виданого Дергачівським районним судом Харківської області від 22.01.2002 року та наказу господарського суду Харківської області по справі № 6779/5-26 від 13.08.2001 року було виставлено на прилюдні торги, які були організовані другим відповідачем, арештоване нерухоме майно позивача, а саме будівлі магазинів, які розташовані в Харківській області, Дергагівському районі, с. Вільшани. 18 червня 2002 року прилюдні торги не відбулися, в  зв'язку з відсутністю покупців. На повторних прилюдних торгах, які відбулися 19 серпня 2002 року були продані 5 магазинів позивача, про що складені протоколи про проведення повторних прилюдних торгів. Отримані від продажу магазинів грошові кошти від покупців магазинів, були перераховані другим відповідачем першому відповідачеві за виключенням 5658, 00 грн. комісійної винагороди, яка залишилася у розпорядженні другого відповідача. Ці факти підтверджуються також постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2003 року по справі № 20/141-02.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2003 року по справі № 20/141-02 визнані недійсними прилюдні торги з продажу арештованого майна позивача від 19.08.2002 року. Постанова є чинною.

Позивач з посиланням на те, що прилюдні торги з продажу його майна визнані судом недійсними, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно на його користь 5658, 00 грн. комісійної винагороди, отриманої другим відповідачем під час проведення прилюдних торгів. Проте, такі вимоги позивача не ґрунтуються на нормах законодавства, є безпідставними, з огляду на наступне.

З моменту визнання Харківським апеляційним господарським судом прилюдних торгів недійсними, позивачеві повернуто статус власника магазинів. При визнані угоди недійсною, у сторін цієї угоди виникають права пов'язані із її недійсністю. Зокрема у позивача, як власника магазинів, право на витребування майна від осіб, які володіють ним в порядку встановленому законодавством, у разі якщо таке майно не було повернуто в добровільному порядку. Чинне законодавство України не надає право позивачеві на отримання сум комісійної винагороди, яка була сплачена не позивачем, а покупцями організатору торгів. Якщо таке право і існує, то тільки у осіб, які здійснювали оплату комісійної винагороди, при наявності на то правових підстав, встановлених законодавством. Позивач не ніс витрат у сумі позову, не перераховував ці кошти відповідачам, тому твердження позивача, що другий відповідач користується його грошовими коштами, є безпідставними. Є помилковим також висновок позивача, що відповідачі несуть солідарну відповідальність, а стаття 373 Господарського кодексу України застосована позивачем безпідставно, оскільки регулює інші правовідносини, ніж ті, що склалися між сторонами.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим, і таким, що не підлягає задоволенню. В зв'язку з чим, суд не розглядає клопотання позивача про поновлення пропущеного строку пред'явлення позову, оскільки таке питання може вирішуватися у разі обґрунтованості позовних вимог.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення оголошено всудовому засіданні 05.02.2007 року після закінчення розгляду справи по суті.

Суддя                                                                                            Черленяк М.І.

Справа 11/512-06