Постанова

від 26.05.2015 по справі 826/4830/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 травня 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/4830/15

за позовом Приватного підприємства "Хоко" до Київського міського центру зайнятості про визнання наказу протиправним Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Приватне підприємство «Хоко» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Київського міського центру зайнятості про визнання наказу протиправним та скасування наказу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч Закону України «Про занятість населення» та Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства протиправно відмовлено у видачі позивачу на працевлаштування ОСОБА_1.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

В порядку частини 4 ст.122 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

29.10.2014 Приватне підприємство «Хоко» звернулося до Київського міського центру зайнятості з заявою про видачу дозволу на застосування праці громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 на посаді заступника директора Приватного підприємства «Хоко» (далі - заява). За наслідком розгляду вказаної заяви, наказом Київського міського центру зайнятості №661 від 07.11.2014 «Про прийняття рішення щодо видачі, відмови у видачі, продовження дії, відмови у продовжені дії або анулювання дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства» відмовлено у працевлаштуванні іноземця у Приватному підприємстві «Хоко» (далі - оскаржуваний наказ).

Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що суперечить закону.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначено Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 N 5067-VI (далі - Закон N 5067-VI).

Підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства і розмір плати за видачу дозволу, яка зараховується до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначаються Кабінетом Міністрів України. (ч. 1, 3 ст. 42 Закону N 5067-VI.

Процедуру видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства визначено Порядком видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 р. N 437 (далі - Порядок №437).

Так, пунктом 2 Порядку №437 встановлено, зокрема, що територіальні органи Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) видають за місцезнаходженням підприємства, установи, організації (далі - роботодавець) дозволи на застосування на конкретних посадах праці: іноземців чи осіб без громадянства за умови достатнього обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України В той же час, застосування праці іноземців та осіб без громадянства є доцільним та достатньо обґрунтованим у разі, коли іноземець чи особа без громадянства претендує на зайняття посади керівника, заступника керівника або іншої керівної посади за умови, що такий іноземець чи особа без громадянства є засновником або учасником підприємства, установи, організації (п. 4 Порядку №437).

Згідно пунктом 6 Порядку №437 для отримання дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства, крім осіб, зазначених в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, роботодавець подає територіальному органові:

заяву згідно з додатком до цього Порядку;

копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства;

копії сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;

дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;

документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ;

довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця про те, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця чи особи без громадянства, відповідно до законодавства не пов'язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці. У разі наявності в роботодавця режимно-секретного органу зазначена довідка подається також за підписом керівника такого органу;

довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження;

довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.

Роботодавець додатково подає для отримання дозволу щодо іноземців чи осіб без громадянства, зазначених в абзаці другому пункту 5 цього Порядку, - копії установчих документів, засвідчених в установленому порядку (пп.3 п. 7 Порядку №437).

З аналізу вказаного свідчить, що перелік необхідних документів для отримання дозволу є вичерпним.

В той же час, пунктом 24 Порядку №437 територіальний орган приймає рішення про відмову у видачі, продовженні дії дозволу у разі:

1) наявності кваліфікованих працівників в Україні (регіоні), які можуть бути працевлаштовані на заявлену роботодавцем вакансію та відповідають вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії), та відмови роботодавця у працевлаштуванні громадян України, які були направлені територіальними органами для працевлаштування (крім рішення про видачу дозволу на застосування праці осіб, зазначених в абзацах четвертому та п'ятому пункту 2 цього Порядку);

2) невідповідності рівня освіти, кваліфікації іноземця чи особи без громадянства вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії);

3) наявності, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, заборгованості роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

4) наявності заборгованості із сплати штрафних санкцій за порушення вимог Закону України "Про зайнятість населення";

5) невідповідності поданих роботодавцем документів вимогам цього Порядку;

6) недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах;

7) наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, прийнятого відповідно до статей 26 та 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства";

8) відбування іноземцем чи особою без громадянства на момент оформлення дозволу покарання за скоєння злочину або здійснення стосовно нього кримінального провадження;

9) порушення строків, зазначених у пунктах 5 і 9 цього Порядку.

З вказаного слідує, що існує 9 підстав для відмови у отриманні дозволу. Слід відмітити, що вказаний перелік є вичерпний та розширенню не підлягає.

З матеріалів справи, вбачається, що Приватним підприємством «Хоко» було подано відповідачу всі необхідні документи, що визначені в п. 6, 7 Порядку №437.

Згідно наданих пояснень відповідача, відмова у наданні дозволу на застосування праці іноземного громадянина була обумовлено подачею позивачем недостовірних даних. До вказаного висновку Київський міський центр зайнятості дійшов з огляду на те, що протоколом комісії з питань видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №374 від 19.07.2013 було вирішено наступне: «інформація, яка міститься у довідці МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснено кримінальне провадження, береться до уваги протягом місяця з моменту її надання». Оскільки, станом на дату звернення позивача, довідка МВС була видана за 2 місяці раніше, позивачу і було відмовлено у отримані відповідного дозволу.

Суд не приймає до уваги вказані покликання відповідача з огляду на наступне.

по-перше: протокол комісії не може встановлювати (розширювати) підстави та умови для отримання відповідного дозволу;

по-друге: строк дії довідки МВС не обумовлений, оскільки остання видається «станом на (дата перевірки)»;

по-третє: отримання довідки МВС раніше на 2 місяці від звернення до Київського міського центру зайнятості не може свідчити про достовірність/недостовірність зазначених даних в останній.

Слід зауважити, що ані Закон N 5067-VI, ані Порядок №437 не зобов'язує роботодавця надавати довідку МВС (щодо особи, дозвіл на працевлаштування якої останнім має намір отримати) з чітким встановлення строку її дії. Вказане не можливо апріорі, оскільки довідка МВС та відомості зазначені в ній можуть змінюватися лише у разі вчинення особою злочину та відкритті відносно неї кримінального провадження у певний період часу.

Окрім того, суд вважає за необхідне відмітити, що оскаржуваний наказ не містить підстав для відмови у надання дозволу визначених п. 24 Порядку №437. В той же час, підстави, які слугували для прийняття оскаржуваного рішення є по своїй сутті суб'єктивною позицією суб'єкта владних повноважень, що не містить під собою правового підгрунття.

Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти до висновку, що Наказ №661 від 07.11.2014 прийнятий Київським міським центром зайнятості не у порядок та спосіб визначений законом, а відтак є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, способом захисту порушених прав та інтересів позивача є зобов'язання Київського міського центру зайнятості прийняти рішення про надання дозволу Приватному підприємству «Хоко» на працевлаштування громадянина Республіки Корея ОСОБА_1.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростували покликання позивача.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому.

З огляду на вказане, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Інші доводи та заперечення не спростовують встановленого вище судом.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Київського міського центру зайнятості №661 від 07.11.2014.

Зобов'язати Київський міський центр зайнятості прийняти рішення про надання Приватному підприємству «Хоко» дозволу на працевлаштування громадянина Республіки Корея ОСОБА_1.

Судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. присудити на користь Приватного підприємства «Хоко» (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, б. 1, оф. 738, код ЄДРПОУ 37956041) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк