Постанова

від 06.07.2009 по справі 2а-9604/08/10

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул.

Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем

України

06.07.09

Справа №2а-9604/08/10

13:00         м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд

Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді                               - Кудряшової

А.М. ,

при секретарі судового

засідання      - Дєрюшкової І.А.,

за участюпредставників сторін:

прокурора - Васьків Я.Й.,

посвідчення №09021;

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу

за позовом   Прокурора м. Алушти АР Крим   в інтересах держави в особі   Державної податкової інспекції у м. Алушті

АР Крим   

до  

Приватного підприємства "КЕТ-1"             

про визнання недійсними установчих

документів та припинення юридичноїособи

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Алушти Автономної

Республіки Крим 16 грудня 2008 року звернувся до Окружного адміністративного

суду АР Крим із адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної

податкової інспекції у м. Алушті АР Крим та Виконавчого комітету Алуштинської

міської ради АР Крим про визнання недійсними установчих документів Приватного

підприємства "КЕТ-1" з моменту їх реєстрації та припинення юридичної

особи - Приватного підприємства "КЕТ-1", зареєстрованого Виконавчим

комітетом Алуштинської міської ради 26.06.2007 р. за №11371020000001303 за

адресою:АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

в ході розслідування Генеральною прокуратурою України кримінальної справи за

обвинуваченням Партенітського селищного головиОСОБА_1в одержанні при

пособництві депутата цієї селищної радиОСОБА_12хабара у розмірі 5200000 доларів

США було встановлено, що Виконавчим комітетом Алуштинскьої міської ради

26.06.2007 року було зареєстровано Приватне підприємство “КЕТ-1”зі статутним

фондом 200 гривень. Прокурор зазначає, що під час допиту у якості свідків

співзасновників даного підприємства ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10зазначені особи пояснили, що

засновниками ПП “КЕТ-1” вони стали на прохання своїх знайомих, грошових внесків

до статутного фонду не вносили та про здійснення зазначеним підприємством

будь-якої фінансово-господарської діяльності їм не відомо. При цьому

Лопушанський А.З., який значився директором ПП, пояснив, що посаду займав

формально на прохання своїх знайомих, ніякої фінансово-господарської діяльності

не вів, печаток підприємства не отримував. На підставі викладеного, Генеральною

прокуратурою України за фактом створення ПП “КЕТ-1” порушено кримінальну справу

за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України. Позовні

вимоги обґрунтовані також тим, що відповідач систематично порушує законодавство

- не надає до ДПІ у м. Алушта АР Крим звіти про фінансово-господарську

діяльність, за юридичною адресою не знаходиться, що згідно з ч.2 ст.38 Закону

України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”

від 15.05.2003 р. №755-ІV є підставою для припинення державної реєстрації

суб'єкта підприємницької діяльності. В позовній заяві зазначено, що невчасне

повідомлення відповідачем про зміну місцезнаходження, а також не надання

протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій,

документів бухгалтерської звітності порушує вимоги законодавства та інтереси

держави у сфері оподаткування, утрудняє діяльність уповноважених державою

органів виконавчої влади в частині забезпечення обліку СПД, здійснення контролю

за дотриманням ними податкового законодавства. Прокурор вважає, що положення

установчих документів ПП “КЕТ-1” містять неправдиву інформацію про засновників

та директора підприємства і тим самим суперечать вимогам чинного законодавства,

не мають юридичної сили і повинні бути визнані недійсними з моменту їх

реєстрації.

Під час розгляду справи ухвалою від

05.05.2009 року роз'єднані в самостійні провадження позовні вимоги Прокурора м.

Алушти АР Крим в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Алуштинскої

міської ради до Приватного підприємства "КЕТ-1" про визнання

недійсними установчих документів відповідача з моменту реєстрації та припинення

юридичної особи з привласненням даній справі - №2а-6052/09/10/0170; а також

позовні вимоги Прокурора м. Алушти АР Крим в інтересах держави в особі Державної

податкової інспекції у м. Алушті АР Крим до Приватного підприємства

"КЕТ-1" про визнання недійсними установчих документів відповідача з

моменту реєстрації та припинення юридичної особи з залишенням номеру справи

№2а-9604/08/10.

Адміністративна справа №2а-6052/09/10/0170

за позовом Прокурора м. Алушти АР Крим в інтересах держави в особі Виконавчого

комітету Алуштинскої міської ради до Приватного підприємства "КЕТ-1"

про визнання недійсними установчих документів відповідача з моменту реєстрації

та припинення юридичної особи передано на розгляд до Алуштинського міського

суду Автономної Республіки Крим.

У судовому засіданні прокурор

позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити з підстав,

зазначених у позовній заяві.

Представник позивача - Державної

податкової інспекції у м. Алушті АР Крим у судове засідання 06.07.2009 року не

з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

під розписку (а.с.96), заявив клопотання про розгляд справи у його відсутність

за наявними в ній матеріалами, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному

обсязі (а.с.98).

Відповідач у судове засідання

06.07.2009 року не з'явився, про день, час та місце його проведення був

повідомлений належним чином шляхом публікування виклику в друкованому засобі

масової інформації (а.с.99), про причини неприбуття не повідомив, заперечення

на позов до суду не надав.

Суд, приймаючи до уваги ненадання

відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні

з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість

розгляду справи без участі представника відповідача, з врахуванням думки

прокурора, який наполягав на розгляді справи, керуючись ст.128 КАС України,

вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності

представників позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення учасників

процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і

повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,

об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1

статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори

за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС

України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган

державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова

особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п.2 ч.1 ст.121 Конституції

України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або

держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ч.1 ст.60 КАС

України у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатись до

адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та

інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Отже, вищезазначені норми права

передбачають, що прокурор може звертатись до адміністративного суду та

представляти інтереси держави в суді лише у випадках, встановлених законом.

Такі випадки зазначені у п.4 рішення Конституційного Суду України у справі за

конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної

прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного

процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України

інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 р. з посиланням

на конкретні статті законів.

Відповідно до ст.19 Конституції

України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України. Згідно зі ст.19 Закону України "Про прокуратуру"

прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю.

Частиною 1, 3 статті 4 Закону

України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 №509-ХІІ (зі

змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним

органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім

міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні

податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим

адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та

Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4

пункту 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від

21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі -Закон №2181) податкові органи визнані

контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які

справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені

компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 даного Закону

здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та

сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової

служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх

завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних

повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19

Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є

органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись

вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст.ст.11,

11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

З урахуванням завдань Кодексу

адміністративного судочинства України, суд зазначає, що суб'єкти владних

повноважень можуть бути позивачами в адміністративному судочинстві у виключних

випадках. Такі випадки встановлені статтею 50 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 50

КАС України фізичні та юридичні особи можуть бути відповідачами за позовами

суб'єкта владних повноважень в випадках, коли це прямо зазначено законом.

У зв'язку з чим, суд приходить до

висновку, що право органів прокуратури на звернення до суду в інтересах держави

в особі органу держаної податкової служби для постановлення судового рішення

щодо припинення юридичної особи підлягає законодавчим обмеженням та

реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 55

Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники

господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи

господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають

відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах

цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з пунктом 1 частини 2

статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу

України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та

зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами

господарювання.

Порядок та підстави реєстрації,

припинення реєстрації визначаються Законом України "Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003

№755-IV.

Відповідно до частини 1 статті 4

даного Закону державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту

створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних

дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до

Єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що Приватне

підприємство “КЕТ-1” (код ЄДРПОУ 35224715, юридична адреса: 98542, АР Крим,

смт. Партеніт, вул. Сонячна, буд.10) зареєстроване 26 червня 2007 року

Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим, дані внесені до Єдиного

державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису про державну

реєстрацію 11371020000001303 - а.с.65), що підтверджено також статутом

відповідача (а.с.7-17).

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2

Статуту ПП “КЕТ-1”, зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету

Алуштинської міської ради АРК 26.06.2007 року, предметом діяльності відповідача

є насичення ринку товарами і послугами; підприємство створене з метою одержання

в результаті своєї діяльності прибутку (а.с.7-17).

Таким чином, судом встановлено, що

ПП “КЕТ-1”є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати

обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської

діяльності та на нього розповсюджується дія Закону України "Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003

року №755-IV, у тому числі в частині припинення (скасування) державної

реєстрації.

Відповідно до ст. 67 Конституції

України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,

встановлених законом.

Здійснюючі господарську діяльність

юридичні особи - платники податків відповідно до пунктів 2, 3 частини1 статті 9

Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року №1251-ХІІ

зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів

відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і

відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових

платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у

встановлені законами терміни.

Відповідно до пунктів “а” і “б”

підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 податкові декларації подаються

за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю -

протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного

місяця; календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40

календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу

(півріччя).

Судом встановлено, що відповідача

взято на облік як платника податків у ДПІ у м. Алушта АР Крим 02 липня 2007

року за №4057 (а.с.65), що також підтверджено матеріалами справи та не

заперечується представником позивача. Судом також встановлено, що станом на

день розгляду справи відповідач перебуває на обліку в ДПІ у м. Алушта АР Крим.

Таким чином, відповідач як суб'єкт

господарювання, що зареєстрований у встановленому законом порядку у якості

платника податків, зобов'язаний подавати до ДПІ у м. Алушта АРК податкову

звітність у встановлений законом строк.

Судом встановлено, що відповідач

надавав до податкового органу податкові декларації. Цей факт підтверджується

дослідженими у судовому засіданні довідкою ДПІ у м. Алушті АР Крим №394/9/10

від 13.02.2009 року, згідно з якою востаннє податкова звітність Приватним

підприємством “КЕТ-1” була надана 16.04.2008 року за вхідним номером №7723 -

декларація з податку на прибуток за І квартал 2008 року (а.с.62), декларацією з

податку на прибуток підприємства за І квартал 2008 року (вх.№7723 від

16.04.2008 р.), згідно з якою відповідачем за вказаний звітний (податковий)

період отримано доход у сумі 80 грн.00 коп., нарахована сума податку складає 20

грн.00 коп. (декларація підписана Лопушанським О.З. - а.с.63) та листом ДПІ у

м. Алушта АРК від 05.11.2008 року №3008/9/29 (а.с.18), згідно з яким відповідач

також надавав до ДПІ податкові декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал

2007 року, 11 місяців 2007 року, за 2007 рік.

З тексту протоколу допиту свідка -

ОСОБА_11 (а.с.29-30), який значиться у якості керівника ПП “КЕТ-1”, він

підписував документи зазначеного підприємства. Прокурором та позивачем під час

розгляду справи не повідомлено суд про невідповідність зазначених свідчень

ОСОБА_11 фактичним обставинам справи або про підписання даних податкових

декларації від його імені іншою особою.

Відповідно до довідки від

13.02.2009 р. №394/9/10 станом на зазначену дату у відповідача заборгованість

перед бюджетом відсутня (а.с.61).

Судом встановлено, що на дату

подання адміністративного позову до суду - 16 грудня 2008 року - не минув один

рік з дати подання відповідачем останньої податкової декларації, у зв'язку з

чим підстави для подання позивачем позову згідно з вимогами пункту 17 частини 1

статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” станом на

16.12.2008 року були відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що

ПП “КЕТ-1” під час здійснення господарської діяльності до 16.04.2008 року не

порушувало вимоги ст. 67 Конституції України, пунктів 2, 3 частини 1 статті 9

Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ, пункту

16.4 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від

28.12.1994 року №334/94-ВР, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України

"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-IIІ.

Що стосується порушення

відповідачем діючого законодавства, що виразилось в неподанні податкових

декларацій після 16.04.2008 року, то суд вважає необхідним зазначити, що право

на подання адміністративного позову до суду про скасування державної реєстрації

юридичної особи - ПП “КЕТ-1”- на підставі п.17 с.1 ст.11 Закону України “Про

державну податкову службу в Україні” виникає у позивача -ДПІ у м. Алушті АР

Крим - лише за спливом одного року з дати подання останньої податкової

декларації. Однак, оскільки позов було подано до суду 16.12.2008 року,

зазначений строк позивачем та прокурором не дотриманий.

На підставі викладеного, суд

приходить до висновку, що позивач не надав доказів здійснення відповідачем

господарської діяльності з порушенням встановленого законом порядку саме після

реєстрації відповідача до 16.04.2008 року, яка б свідчила про реєстрацію ПП

“КЕТ-1” з метою ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Щодо позовних вимог позивача про

визнання недійсними установчих документів ПП “КЕТ-1”з моменту їх реєстрації - з

26.06.2007 року, у зв'язку з чим прокурор просить припинити юридичну особу -

відповідача, суд зазначає наступне.

В силу п.15 ст.58 Господарського

кодексу України скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання

здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у

випадках визнання недійсним або такими, що суперечать законодавству установчих

документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим

документам, або в інших випадках, передбачених законом.

Законом, що регулює відносини, які

виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -

підприємців є Закон України про “Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб - підприємців ” від 15.05.2003 року №755-IV.

Частиною 2 статті 38 Закону України

“Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”

встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення

юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення

закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що

заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду

юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної

податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності

відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про

відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд

при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи

державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції

України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що визначає статус

державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності

є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”.

Пунктом 17 частини 1 статті 11

Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що органи

державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку,

встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом

випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування

державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Проаналізувавши зазначені норми суд

вважає, що позивач має право звертатися до суду у порядку встановленому ст. 38

Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємств ” тільки у частині, що стосується його компетенції.

Суд, враховуючи положення ст.2

Закону “Про державну податкову службу в Україні”, яка встановлює завдання

органів державної податкової служби (здійснення контролю за додержанням

податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю

сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів),

а також неподаткових доходів, установлених законодавством), статті 10 Закону

“Про державну податкову службу в Україні”, яка встановлює функції державних

податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах,

міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, приходить до

висновку, що до компетенції позивача Законом не віднесено контроль місця

знаходження юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, отже позивач не має

права звертатися до суду з позовами про скасування, припинення діяльності

юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з цих підстав.

Прокурор у позовній заяві зазначає

у якості підстави скасування державної реєстрації юридичної особи незнаходження

відповідача за адресою реєстрації, тоді як такою підставою може бути тільки

наявність про це запису в Єдиному державному реєстрі.

Перевіркою юридичної адреси

відповідача встановлено, що дане підприємство за вказаною в Статуті та

реєстраційних документах адресою не знаходиться, у зв'язку з чим складений акт

обстеження юридичної особи - відповідача від 05.11.2007 року б/номеру (а.с.19).

Проте у порядку ч.1 ст.71 КАС України позивачем не надано доказів наявності в

Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним

її місцезнаходженням.

З матеріалів справи вбачається, що

доводи позивача стосовно причин, за яких має бути скасовано державну реєстрацію

юридичної особи - відповідача не підпадають під жодну з підстав які встановлені

ст.58 ГК України, ст.38 Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб

та фізичних осіб - підприємств”.

Крім того, суд звертає увагу на те,

що право органу державної податкової служби на звернення до суду для

постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи або про

скасування державної реєстрації підлягає законодавчим обмеженням.

Виходячи з наведеного, суд дійшов

висновку, що органи державної податкової служби мають реалізовувати свої

повноваження виключно з метою задля досягнення своїх завдань та здійснення

покладений на них функцій.

Але прокурором суду не надані

докази, що ПП “КЕТ-1”було зареєстровано з метою порушення податкового або

іншого законодавства, що належить до сфери контролю органами податкової служби.

Більш того, згідно з листом Генеральної прокуратури України від 27.10.2008 року

№17/1/1-36277 (а.с.5-6) під час розслідування кримінальної справи за

обвинуваченням Пертенітскього селищного головиОСОБА_1в одержанні при

пособництві депутата цієї селищної радиОСОБА_12хабара у розмірі 5,2млн.доларів

США Генеральна прокуратура України дійшла висновку про те, що зазначене

підприємство було створене для одержання хабарів від осіб, зацікавлених в

оренді земельних ділянок, які знаходяться на території смт. Партеніт. Суд

зазначає, що контроль за дотриманням діючого законодавства під час надання/отримання

земельних ділянок юридичними та фізичними особами не входить до переліку

завдань органів державної податкової служби, що встановлені статтею 2 Закону

України “Про державну податкову службу в Україні”.

Суд зазначає, що контроль за

наявністю в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи

за вказаним її місцезнаходженням також не входить до повноважень органів

державної податкової служби.

Таким чином, посилання позивача на

можливість звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації,

припинення юридичної особи з підстави наявності в Єдиному державному реєстрі

запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням не

передбачено Законом України "Про державну податкову службу в Україні”,

отже, відповідно, не входить до компетенції позивача відповідно до частини 4

статті 50 КАС України.

Крім того, однією з підстав для

постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи є визнання

недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону,

допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Прокурор посилається на те, що ПП

“КЕТ-1” було створено не з метою здійснення підприємницької діяльності, а з

метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво) шляхом реєстрації

підприємства на підставних осіб, за що ст. 205 Кримінального кодексу України

передбачена кримінальна відповідальність. Згідно з текстом адміністративного

позову 07.08.2008 року Генеральною прокуратурою України за фактом створення ПП

“КЕТ-1” порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною

1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Проте адміністративний суд не

наділений повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності події

злочину, єдиним доказом такого порушення закону є вирок суду, який набрав

законної сили (ст. 62 Конституції України).

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС

України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування,

крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд зазначає, що під час розгляду

даної справи прокурором не надано будь-яких відомостей про результат

розслідування зазначеної кримінальної справи. Щодо кримінальної справи за

обвинуваченням Партенітського селищного голови Конєва М.І., депутата цієї ж

селищної ради ОСОБА_12, то згідно з відомостями, викладеними в письмових

поясненнях прокурора м. Алушти АР Крим від 21.04.2009 року №1708исх/09 (а.с.91)

на час розгляду даної справи Генеральною прокуратурою України проводиться

досудове слідство.

Таким чином, суд приходить до

висновку про недоведеність доводів прокурора у цій частині, оскільки суду не

надано вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, в якому б

було вирішено питання, чи мало місце створення відповідача (юридичної особи) з

метою прикриття незаконної діяльності.

Також, аналізуючи надані докази,

суд зазначає, що позивачем не доведено невідповідність Статуту ПП “КЕТ-1”

вимогам законодавства України, наявність порушень при здійсненні державної

реєстрації ПП “КЕТ-1” як реєструючим органом, так і з боку засновників,

оскільки вони особисто здійснили всі передбачені законодавством дії щодо

реєстрації юридичної особи. На вільне волевиявлення засновника по створенню

підприємства в даному випадку не впливає той факт, що ініціатива надходила від

іншої особи. Законодавством також не передбачено обов'язок засновника

безпосередньо здійснювати господарську діяльність, він може уповноважити на це

відповідний орган згідно Статуту (ст. 65 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.71 КАС України

кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається.

На підставі викладеного суд

приходить до висновку, що прокурором не надано належних доказів, які свідчать

порушення засновниками відповідача статті 42 Господарського кодексу України, а

саме, що волевиявлення засновників не були направлені на створення суб'єкта

господарювання. Судом встановлено, що юридична особа ПП “КЕТ-1”створена не за

викраденими, загубленими чи підробленими документами з метою заниження

податкових зобов'язань, а свідомо та за бажанням засновників.

Тому позивачем не надано доказів

наявності підстав скасування державної реєстрації або визнання недійсним запису

про проведення державної реєстрації, у зв'язку з недоведеністю порушень закону,

які були би допущені при створенні юридичної особи.

Таким чином, суд вважає, що позовні

вимоги прокурора м. Алушти АР Крим, заявлені в інтересах держави в особі

Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим щодо визнання недійсними

установчих документів Приватного підприємства “КЕТ-1” з моменту їх реєстрації

та припинення на цій підставі юридичної особи не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС

України доказами в адміністративному є будь-які фактичні данні, на підставі

яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги

і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають

значення для правильного вирішення справи. Частиною 1 статті 71 КАС України

встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються

її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає, що

позовні вимоги не є обґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи й

задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС

України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а

відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем,

з відповідача не стягуються.

Вступна та резолютивна частини

постанови були оголошені у судовому засіданні 06 липня 2009 року. Повний текст

постанови був виготовлений та підписаний 13 липня 2009 року.

З урахуванням викладеного,

керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного

позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили

через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про

апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про

апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної

сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення

постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний

адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про

апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана

апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя  Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                                          Кудряшова А.М.