Постанова

від 21.05.2015 по справі 922/4329/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року Справа № 922/4329/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді: Борденюк Є.М., Вовк І.В., Могил С.К. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кофетерра Плюс" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2014 у справі № 922/4329/14 господарського суду Харківської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "АС Сервіс" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Кофетерра Плюс"

третя особафізична особа Ніколенко Олександр Вікторович простягнення 175 860, 64 грн., та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кофетерра Плюс" дотовариства з обмеженою відповідальністю "АС Сервіс" про визнання недійсним договору, за участю представників

позивача: не з'явились,

відповідача: Сиромолотова О.Г.,

третьої особи: не з'явились,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "АС Сервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кофетерра Плюс" про стягнення 175 860, 64 грн., а саме: 161 352, 20 грн. основного боргу та 14 508, 44 грн. 3% річних за порушення умов договору комерційної концесії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2014 до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено фізичну особу Ніколенко Олександра Вікторовича.

У листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кофетерра Плюс" звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АС Сервіс" про визнання недійсним договору комерційної концесії № 250711/1 від 25.07.2011.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2014, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015, первісний позов частково задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 150 778, 20 грн. основного боргу та 14 468, 65 грн. 3% річних. В решті вимог за первісним позовом відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів в частині часткового задоволення первісного позову, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення попередніх судових інстанцій в цій частині скасувати, і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між товариством з обмеженою відповідальністю "АС Сервіс" (правоволоділець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кофетерра Плюс" (користувач) 25.07.2011 укладено договір комерційної концесії № 250711/1, відповідно до п. 2.1. ст. 2 якого правоволоділець зобов'язався надати користувачу за винагороду на строк дії договору невиключне право використовувати в господарській діяльності користувача зі спеціалізацією продажу кави в зернах та кавових напоїв, холодного та гарячого шоколаду, кондитерських виробів, цукерок та виробів з шоколаду ручної роботи, а також інших напоїв і страв в межах повноцінного бару та кухні, комплекс прав, належних правоволодільцю, у тому числі право на використання комерційного позначення правоволодільця, торговельної марки, системи, стандартів, керівництв, комерційного досвіду та ділової репутації в обсязі та на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 16.1. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 25.07.2011 користувач зобов'язався у термін до 01.10.2011 сплатити правоволодільцю зазначену в договорі суму паушального внеску. Розмір паушального внеску сплачується користувачем у гривні та складає еквівалент 12500 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату здійснення користувачем оплати паушального внеску, за кожну кав'ярню. Паушальний внесок є і винагородою правоволодільця за надання користувачу невиключного права використовувати в своїй господарській діяльності системи і виключних прав, що надаються за договором для функціонування однієї кав'ярні і є безповоротним незалежно від фактичного використання користувачем наданих йому невиключних прав, фактичного відкриття кав'ярні та/або її рентабельності (прибутковості).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами обох інстанцій встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "АС Сервіс" належним чином виконані зобов'язання, пов'язані з підготовкою до відкриття та відкриттям кав'ярні товариства з обмеженою відповідальністю "Кофетерра Плюс" "ШОКОЛАДКА", розташованої за адресою: місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 54, а також передано відповідачу всю інформацію та документацію, необхідну для підготовки до відкриття, відкриття та функціонування кав'ярні, що підтверджується актом № 131011 від 13.10.2011, підписаним сторонами без зауважень.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем .

Враховуючи умови пункту 16.2. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 25 липня 2011 року, на момент звернення позивача до господарського суду Харківської області з позовною заявою позивачем була нарахована відповідачу сума основного боргу станом на 30.09.2014 у розмірі 161 352, 20 грн., виходячи з такого розрахунку: 12 500 доларів США * 12, 908176 грн. = 161 352, 20 грн., де: 12500 доларів США - розмір паушального внеску, встановлений пунктом 16.2. договору; 12,908176 грн. - офіційний курс долара США, встановлений НБУ станом на 29.09.2014.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідачем надано платіжне доручення № 17 від 03.10.2011 про сплату 10 574, 00 грн. за договором концесії.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а відповідачем не підтверджено повного виконання зобов'язання зі сплати паушального внеску, суди дійшли правильних висновків, керуючись ст.ст. 509, 526, 625, 628, 629, 1115, 1116 Цивільного кодексу України, про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 150 778, 20 грн . (161 352, 20 - 10 574, 00 = 150 778, 20).

Крім цього, встановивши наявність у відповідача основного боргу у розмірі 150 778, 20 грн., суди дійшли правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 14 468, 65 грн. 3% річних в зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів в частині часткового задоволення позовних вимог у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 , 121 1 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 - без змін.

Поновити виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2014.

Головуючий суддяБорденюк Є.М. Судді:Вовк І.В. Могил С.К.