Рішення

від 18.05.2015 по справі 906/242/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" травня 2015 р. Справа № 906/242/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_3 від 05.04.2013;

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

прокурор: Шевчук М.М. - сл. посвідчення № 031781 від 26.01.2015,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Бердичівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Територіальної громади Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області (смт. Гришківці, Бердичівський район, Житомирська область)

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (смт. Гришківці, Бердичівський район, Житомирська область)

2) Реєстраційної служби Бердичівського МРУЮ (м. Бердичів, Житомирська область)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (м. Бердичів, Житомирська область)

про стягнення 7762,12грн., розірвання договору оренди земельної ділянки №21 від 05.06.2013, скасування рішення реєстраційної служби №5504439 від 02.09.2013р., зобов'язання повернути земельну ділянку

У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів - по 20.05.2015 (включно).

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Територіальної громади Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, в якому просить:

1) стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області заборгованість з орендної плати за договором оренди №21 від 05.06.2013 в сумі 7762,12грн.;

2) розірвати договір оренди земельної ділянки №21 від 05.06.2013 загальною площею 0,2029 га, за адресою АДРЕСА_1, в межах населеного пункту;

3) скасувати рішення реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про державну реєстрацію права оренди за ОСОБА_1 №5504439 від 02.09.2013;

4) зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути земельну ділянку Гришковецькій селищній раді Бердичівського району Житомирської області загальною площею 0,2029 га кадастровий номер НОМЕР_4, нормативно грошова оцінка якої становить 103485,00грн., що розташована за адресою АДРЕСА_1 шляхом підписання акту-приймання передачі земельної ділянки.

05.05.2015 від Бердичівського міжрайонного прокурора надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої прокурор просить стягнути з відповідача 7534,67грн., з яких 6278,84грн. основного боргу та 1255,83грн. пені. Решта вимог залишаються без змін (а.с. 144-145). Водночас, в судовому засіданні 05.05.2015 прокурором подано заяву, згідно якої просив не розглядати в судовому засіданні заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з необхідністю з'ясування додаткових обставин (а.с. 147).

18.05.2015 від Бердичівського міжрайонного прокурора надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої прокурор просить стягнути з відповідача 6278,82грн. основного боргу. Решта вимог залишаються без змін (а.с. 173-174). Водночас, в судовому засіданні 18.05.2015 прокурор подав заяву, згідно якої просив не розглядати в судовому засіданні заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 181).

За вказаного, подані заяви про зменшення позовних вимог судом не розглядаються.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив. 06.05.2015 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 169).

Відповідач-1 в судовому засіданні вказав, що погоджується на розірвання договору оренди земельної ділянки, так як не користується нерухомим майном, яке на ній розташоване. Оскільки сторони у добровільному порядку договір не розірвали, вказав про необхідність винесення рішення з даного приводу. Підтвердив, що користувався спірною земельною ділянкою з моменту підписання договору оренди. Повідомив, що у податковій звітності ним було відображено суму боргу, починаючи з червня 2014 року, тобто з дати підписання договору. Обґрунтованість позовних вимог про стягнення 7762,12грн. заборгованості по орендній платі не заперечив.

Відповідач-2 повноважного представника в судове засідання не направив. 08.05.2015 до суду від Реєстраційної служби Бердичівського МРУЮ надійшов наказ Міністерства юстиції України №1707/5 від 23.06.2011 "Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України".

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказує прокурор у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с. 119-121), Бердичівським міжрайонним прокурором було встановлено, що на підставі рішення Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області від 31.05.2013 №255, між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар/відповідач-1) та Гришковецькою селищною радою Бердичівського району Житомирської області (орендодавець/позивач) укладено договір оренди землі №21 від 05.06.2013 (а.с. 12, 70; далі - Договір) загальною площею 0,2029 га, кадастровий номер НОМЕР_4, нормативно грошова оцінка якої становить 103485,00грн., що розташована на території Гришковецької селищної ради Бердичівського району в межах населеного пункту, строком на 10 років.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано реєстраційною службою Бердичівського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №5504439 від 02.09.2013 за ОСОБА_1.

Відповідно до п. 3 Договору, на земельній ділянці розташоване нерухоме майно.

Прокурор вказує, що відповідачем-1 порушено вимоги земельного законодавства та умов договору оренди земельної ділянки, що порушує інтереси держави в особі Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, у зв'язку з тим, що відповідачем систематично не вноситься орендна плата та станом на 19.01.2015 заборгованість складає 7762,12грн.

Крім того, нерухоме майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці та перебувало у власності відповідача-1, продано на прилюдних торгах, згідно протоколу прилюдних торгів з реалізації арештованого майна №0614076 від 18.04.2014.

Наведені обставини прокурором визначено як підстави для розірвання договору.

Вимогу про скасування прийнятого реєстраційною службою рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки прокурор обґрунтовує тим, що, у разі скасування державної державної реєстрації прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про таке скасування.

Відповідач1 в процесі розгляду справи вказував, що договір оренди припинив свою дію, оскільки приміщення, яке розташоване на даній земельній ділянці відповідачу не належить понад рік. Звертав увагу, що орендна плата йому нараховувалась з для укладення договору, в той час вірним є нарахування з дня його державної реєстрації.

В судовому засіданні 18.05.2015 відповідач1 не заперечив щодо заявлених позовних вимог та вказав на необхідність розірвання договору в судовому порядку.

Відповідач2, у письмових поясненнях (а.с. 60-61), зазначив, що державним реєстратором не було виявлено жодних перешкод для вчинення реєстраційних дій на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.06.2013. Наголосив, що закон забороняє будь-яке втручання у діяльність державних реєстраторів, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, зі сторони будь-яких органів, посадових і службових осіб. В процесі розгляду справи, його представник пояснив, що підстави для скасування рішення реєстраційної служби відсутні, оскільки у випадку розірвання договору лише вноситься окремий запис про таке розірвання.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Так, матеріалами справи підтверджено факт укладення між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар/відповідач-1) та Гришковецькою селищною радою Бердичівського району Житомирської області (орендодавець/позивач) договору оренди землі №21 від 05.06.2013 (а.с. 12, 70; далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

Згідно п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2029 га, у тому числі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

05.06.2013, згідно акту прийому-передачі земельної ділянки, Гришковецька селищна рада (орендодавець) передала на умовах оренди згідно договору №21 від 05.06.2013, а орендар прийняв земельну ділянку площею 0,2029га, яка розташована на території Гришковецької селищної ради (а.с. 13, 71).

Умовами п. 9 Договору сторони обумовили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 6209,10грн. (6% в грошовій формі).

Орендна плата вноситься у такі строки у грошовій формі: І період - до 15 серпня, ІІ період - до 15 листопада в рівних частинах (п. 11 Договору).

Згідно з ч.1 ст.15 ЗУ "Про оренду землі", однією з істотних умов договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.21 ЗУ "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 24 ЗУ "Про оренду землі" встановлює право орендодавця вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Як вбачається з довідки Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про стан розрахунків з бюджетом на 19.01.2015, розмір заборгованості ФОП ОСОБА_1 складає 7762,12грн. (а.с. 22).

З поданого прокурором розрахунку орендної плати (а.с.180) вбачається, що за період з червня 2013 року по грудень 2014 нараховано орендної плати в розмірі 9762,18грн. У жовтні та грудні 2013 відповідачем-1 частково здійснено розрахунки на суму 2000,00грн.

При цьому, зважаючи на пояснення відповідача1 про набрання чинності Договором з дня його реєстрації, а також про те, що спірною земельною ділянкою він користувався з моменту підписання Договору оренди (доказом чого також є акт прийому-передачі земельної ділянки від 05.06.2013), суд вважає за доцільне зазначити, що у призначенні платежу при здійсненні оплат у розмірі 2000,00грн. не зазначено Договір, як підставу сплати. Оскільки призначенням платежу є: "плата за оренду", враховуючи вище вказане, а також відсутність між сторонами інших відносин з оренди землі, суд дійшов висновку про правомірність зарахування сплачених коштів в рахунок оплати фактичного користування земельною ділянкою у червні-серпні 2013 та про правомірність визначення прокурором заборгованості у розмірі 7762,12грн.

Доказів погашення заявленої заборгованості відповідачем-1 станом на час розгляду справи не надано.

З огляду не викладене, вимога прокурора про стягнення з відповідача 7762,12грн. заборгованості з орендної плати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимогу прокурора про розірвання Договору оренди земельної ділянки, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 93 ЗК України та статті 1 ЗУ "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 32 ЗУ "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пунктів "д", "е" статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 31 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина 3 статті 31 цього Закону).

За приписами ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору відбувається в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Так, матеріалами справи підтверджено факт систематичної несплати орендної плати відповідачем1.

Водночас, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 27.01.2015 вбачається, що нежитлова будівля - столярний цех з прибудовою (літ. А-1) за адресою АДРЕСА_1 (яка належала на праві приватної власності ОСОБА_1; а.с. 25-26), є власністю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (а.с. 27-30).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на момент звернення прокурора з позовом до господарського суду ФОП ОСОБА_1 не здійснює фактичне користування земельною ділянкою і при цьому доказів розірвання Договору у встановленому ст. 654 ЦК України порядку сторонами не надано, суд вважає вимогу про розірвання вказаного Договору обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.34 ЗУ "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Умовами п. 21 Договору сторони визначили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За вказаного, вимога про повернення земельної ділянки є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому судом враховуються приписи п.9.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", згідно якого у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Що стосується вимоги до відповідача-2, слід зазначити наступне.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" №10 від 24.10.2011, з метою однакового і правильного визначення підвідомчості і підсудності справ господарським судам роз'яснено, що, з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п.п.2, 3, 3.1. вказаної Постанови Пленуму).

В пункті 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011, наголошено: якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин. Необхідно мати на увазі, що ГПК не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК.

Спільним листом Верховного суду України та Вищого господарського суду України від 20.07.1995р. №01-8/518а "Щодо визначення підвідомчості цивільних справ та господарських спорів" встановлено, що за загальним правилом підвідомчість цивільних справ та господарських спорів визначається законодавчими актами України. Однак у випадках, коли в законодавчих актах підвідомчість спорів визначена нечітко, слід виходити із суб'єктного складу учасників спору.

Водночас приписами ст.21 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності та у випадках, передбачених законодавчими актами України - державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (корпоративні спори).

Про відсутність статусу юридичної особи в Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції свідчить наказ Міністерства юстиції України №198/5 від 02.02.2012 "Про затвердження переліку реєстраційних служб територіальних органів юстиції", згідно якого Реєстраційна служба Бердичівського міськрайонного управління юстиції є структурним підрозділом територіального органу Міністерства юстиції України.

За вказаного, позов прокурора в частині вимог до Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області за суб'єктним складом не відповідає приписам статей 1, 21 ГПК України.

Згідно п. 1 ч. 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині вимог до Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області підлягає припиненню відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача-1 7762,12грн. заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди земельної ділянки №21 від 05.06.2013 та зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути земельну ділянку.

Судові витрати покладаються на відповідача-1 пропорційно розміру задоволених вимог. При розподілі судових витрат, суд враховує приписи ст. 49 ГПК України та п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", згідно яких, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_2) на користь Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області (13337, Житомирська обл., Бердичівський р-н, смт. Гришківці, вул. Червоний промінь, буд. 4, ід. код 04345380) 7762,12грн. заборгованості з орендної плати.

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки №21 від 05.06.2013, укладений між Гришківецькою селищною радою Бердичівського району Житомирської області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

4. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_2) наступного дня після набрання рішенням законної сили, повернути Гришковецькій селищній раді Бердичівського району Житомирської області (13337, Житомирська обл., Бердичівський р-н, смт. Гришківці, вул. Червоний промінь, буд. 4, ід. код 04345380) земельну ділянку загальною площею 0,2029 га, кадастровий номер НОМЕР_4, що розташована за адресою АДРЕСА_1, шляхом підписання акту-приймання передачі земельної ділянки.

5. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_2) в дохід державного бюджету України 4263,00грн. судового збору.

6. Провадження у справі в частині вимог до Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області припинити на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

7. Стягнути з Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області (13337, Житомирська обл., Бердичівський р-н, смт. Гришківці, вул. Червоний промінь, буд. 4, ід. код 04345380) в дохід державного бюджету України 1218,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.05.15

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк. :

1 - у справу

2 - позивачу (рек. з пов.)

3 - відповідачу-2 (рек. з пов)

4 - третій особі (рек. з пов.)

5 - прокуратурі Житомирської області