Рішення від 12.05.2015 по справі 910/8766/15-г

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015Справа №910/8766/15-г

За позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" До Товариства з обмеженою відповідальністю "КП чисте місто" Простягнення 243 460,57 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Ряба В.В, представник, довіреність від 01.04.2014 № 010-01/2075; Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КП чисте місто" (місцезнаходження Автономна Республіка Крим) заборгованості з повернення кредиту за кредитним договором від 27.09.2013 № 88113V4, процентів за користуванням кредитом, 3 % річних, інфляційну складову боргу, а також штрафних санкцій.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 № 910/8766/15-г, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", де встановлено порядок зміни територіальної підсудності справ, підсудних Господарського суду міста Севастополя на Господарський суд міста Києва.

У судове засідання, призначене на 04.04.2011 р., з'явився представник позивача, який надав суду додаткові документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, шляхом розміщення на сторінці суду офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет інформації про час і місце судового засідання відповідно до п.п. 4 п. 6 листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 Також, відповідач вимоги ухвал суду від 09.04.2015 не виконав, відзиву не подав.

Враховуючи вищенаведене та керуючись положеннями ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

В ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість, штрафні санкції та нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України, вказуючи, при цьому, на одностороннє порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за укладеним договором.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в якості позикодавця та Товариство з обмеженою відповідальністю "КП чисте місто" в якості позичальника 27.09.2013 уклали кредитний договір № 88113V4, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу кредит у формі овердрафту (позичковий капітал у грошовій формі, який банк надає позичальнику на умовах, визначених договором, у строкове користування для фінансування витрат останнього, здійснення переказу відповідних грошових коштів на свої поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки, відкриті в інших банках, погашення своїх зобов'язань за договорами щодо здійснення кредитних операцій, укладених з іншими банками) на умовах повернення, оплатності, строковості і відкличності.

Додатком № 1 до договору сторонами встановлено граничний розмір ліміту овердрафту на межі 185 000,00 грн. у період з 27.09.2013 по 06.09.2014 та на межі 0,00 грн. з 27.09.2014.

Згідно з п. 2.2.1, п. 2.2.2 договору кінцевий термін погашення овердрафту 26.09.2014, процентна ставка за користування кредитом - 55 % річних.

Відповідно до п. 2.2.3 розмір передбаченої договором комісії за управління кредитом становить 0,1 % від ліміту овердрафту у кожному календарному місяці.

У п. 8.1 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати його підписання та залишається чинним до дати повного виконання зобов'язань за ним.

Про виконання договору зі сторони банку свідчать приєднана до позовної заяви виписка з рахунку в оригіналі, якою підтверджується факт надання овердрафту відповідачу у період з вересня 2013 по травень 2014 років.

Строк виконання зобов'язань щодо повернення грошових коштів закінчився 26.09.2014, однак умови договору щодо повернення грошових коштів відповідачем у повному обсязі не виконані, заборгованість відповідача залишилась непогашеною в сумі 127 227,13 грн., доказів на спростування зазначеної суми боргу суду не представлено.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Аналогічні положення містяться і у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Факт наявності у відповідача заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 28 528,29 грн. станом на 23.03.2015 доведений наявними в матеріалах справи банківською випискою та детальним розрахунком ціни позову, відповідачем не спростований.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 127 227,13 грн. заборгованості за кредитом та 28 528,29 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 30.09.2013 по 31.03.2015, а також 1 199,74 грн. заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Поряд з вимогами про сплату заборгованості за договором, позивач просить стягнути з відповідача 41 545,43 грн. втрат від інфляції, з яких 36 148,03 грн. інфляційні нарахування на суму простроченого кредиту (з 13.05.2014 по 31.03.2015), 5 124,02 грн. - інфляційні нарахування на суму боргу по відсоткам за користування кредитом (з 01.05.2014 по 31.03.2015), 273,38 грн. - інфляційні нарахування на суму боргу зі сплати комісії за користування кредитом (з 01.05.2014 по 31.03.2015).

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлені судом обставини порушення відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за договором про надання послуг, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими і такими, що відповідають приписам чинного законодавства.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його належним, а позовні вимоги в цій частині, такими, що підлягають повному задоволенню.

Також, до суми позову позивачем включено 22 995,00 грн. штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору, а саме: 3 780,00 грн. штрафу за порушення умов п.п. 4.2.6 договору, 3 780,00 грн. штрафу за порушення п. 4.2.7 договору, 12 600,00 грн. штрафу за порушення п. 4.2.8 договору та 2 835,00 грн. штрафу за порушення п. 4.2.5 договору, 18 173,90 грн., а також 18 173,90 грн. договірної неустойки у вигляді пені, яка складається з 14 878,57 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту (за період з 13.05.2014 по 12.11.2014), 3 137,07 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (за період з 01.05.2014 по 31.03.2015) та 158,32 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом (за період з 01.05.2014 по 31.03.2015).

У ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України вказується, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Так, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У п. 6.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх грошових зобов'язань, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів.

Згідно з п. 6.4 у разі перевищення показника оборотності овердрафту, зазначеного у п.п. 4.2.7 цього договору, банк застосовує до позичальника штрафну санкцію у вигляді сплати останнім на користь банку грошових коштів в розмірі 315,00 грн. щомісячно протягом строку перевищення показника оборотності овердрафту.

За умовами п.п. 4.2.7 відповідач зобов'язався підтримувати оборотність овердрафту на рівні не більше 30 календарних днів.

У п. 6.5 договору встановлено необхідність сплати позичальником штрафу у розмірі 315,00 грн. за кожне окреме порушення умов п.п. 4.2.6 договору, яким передбачено обов'язок поз чальника спрямовувати і підтримувати протягом строку дії договору чисті щоквартальні грошові надходження на рахунках на рівні, не менше ніж 60 % від чистих грошових надходжень.

Відповідно до п. 6.7 договору за порушення/невиконання позичальником будь-яких зобов'язань, взятих на себе відповідно до умов кредитного договору (зокрема, ненадання документів, передбачених умовами кредитного договору) банк застосовує до позичальника штрафні санкції у розмірі 315,00 грн. щомісячно за кожне окреме порушення.

У п.п. 4.2.8 договору (в редакції додаткової угоди від 20.02.2014 № 88113V4-1) до обов'язків позичальника було віднесено обов'язок з подання банку фінансових звітів за результатами кварталу і року та подання фінансового звіту за формою № 1 "звіт про основні фінансові показники діяльності підприємства".

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій (пені і штрафу) враховуючи прострочення відповідача та описані вище умови кредитного договору, суд вважає такі вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не спростував обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КП чисте місто" (99040, Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, вул. Геловані, 1, ідентифікаційний код 32117462) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) 127 227 (сто двадцять сім тисяч двісті двадцять сім) грн. 13 коп. заборгованості за кредитом, 28 528 (двадцять вісім тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 29 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 1 199 (одну тисячу сто дев'яносто дев'ять) грн. 74 коп. заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом, 18 173 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят три) грн. 90 коп. пені за прострочення зобов'язань, 3 791 (три тисячі сімсот дев'яносто одну) грн. 08 коп. 3 % річних, 41 545 (сорок одну тисячу п'ятсот сорок п'ять) грн. 43 коп. інфляційної складової боргу, 22 995 (двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. штрафу та 4 870 (чотири тисячі вісімсот сімдесят) грн. судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 15.05.2015 р.